2.3 Семантична класифікація фразеологізмів

Найпоширенішою класифікацією фразеологізмів є семантична класифікація В.В. Виноградова. В її основу покладено ступінь значеннєвої мотивації відповідних одиниць виділюваними у їх складі компонентами. За ступенем спаяності значеннєвих компонентів фразеологічних одиниць виділяють три їх групи: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення функціонують як немотивовані і непохідні одиниці, тому що у їх значенні відсутній зв'язок, навіть потенційний із значенням окремих компонентів, наприклад: стріляти очима „кокетувати, залицятися“, великі очі „хтось занадто цікавий, переважно до чужих справ“, очі грають „хто-небудь перебуває у веселому, радісному настрої, збудженому стані“, очі горять „чий-небудь погляд виражає хворобливий стан; чий-небудь вигляд виражає якісь почуття“, очі на мокрому місці (солонці) „хтось постійно, безперервно плаче“, очі повилазять „хто-небудь загине“, очі туманом заходять „хто-небудь стає зажуреним, смутним“, очі рвати „закохувати“, нічим ока запорошити „не мати продуктів харчування“, на очах більмо „перешкоджати, бути на заваді“, очі тонуть „неможливо добре роздивитися що-небудь через велику відстань, глибину, щільність“, очей у Сірка (Рябка) позичати „втратити почуття сорому, власної гідності“, хоч в око стрель „зовсім нічого не видно, дуже темно“.

На думку В.В. Виноградова, фразеологічні зрощення утворюють своєрідні синтаксичні складні слова, що виступають або в ролі частин речення, або цілих речень. Вони підводяться під граматичні категорії як синтаксичне ціле, як своєрідні складні лексичні одиниці [27; 122].

Фразеологічні єдності об'єднують у своєму складі фразеологізми, яким також властива семантична неподільність, але їх цілісна семантика перебуває у мотиваційному зв'язку із значенням компонентів, наприклад: плювати в вічі „виражати зневагу, презирство до кого-небудь“, одним оком „побіжно, мимохідь, між іншим“, оком моргнути не встигнути „сталось щось миттєво, несподівано, дуже швидко“, як своє око „ретельно, дбайливо“, очі відкрити „вивести з омани, сказавши правду“, як риб'яче око „чистий, вимитий“, хазяйське око „пильний, господарський нагляд“, стороннє око „хтось не причетний до чогось, не знайомий з чимось“, лихим оком „сердито, з неприязню, злістю“, за (поза очі) „у відсутність того, про кого йдеться“, з сонних очей „недоспавши; щойно прокинувшись“, з зав'язаними очима „який погано орієнтується в життєвих ситуаціях; неосвічений, необізнаний“, очі бігають „хто-небудь, швидко змінюючи об'єкт спостереження, відразу оглядає багато чогось довкола; хто-небудь виявляє неспокій, схвильованість, роздратування“.

3начення фразеологічних єдностей пов'язане з розумінням внутрішнього стрижня сполуки, потенційного смислу слів, які утворюють її. У фразеологічних єдностях досить чітко розрізняються граматичні відношення між компонентами. Як зазначав В.В. Виноградов, тут зберігається, так би мовити, морфологія застиглих синтаксичних конструкцій, але їх функціональне значення різко міняється. Такою мірою, якою фразеологічні групи цього типу є семантично неподільними одиницями, доводиться вважати їх синтаксично невільними, хоч і подільними, злитими словосполученнями.

До фразеологічних сполучень належать фразеологізми, утворювані поєднанням компонентів, один з яких характеризується вільним, а другий так званим зв'язаним значенням, наприклад: охопити оком, прикинути оком „приблизно визначити обсяг, розмір, вартість чого-небудь“, скільки сягає (бачить, обхоплює, бере) око „на всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію“, очам не вірити „бути вкрай здивованим, побачивши кого-, що-небудь“, очей не відірвати (очей не відвести, очей не зводити, очей не одвести, очей не одірвати) „із зачаруванням дивитися на кого-, що-небудь“.

Крім семантичної класифікації, існує також виділення семантично-граматичних (лексико-граматичних) розрядів фразеологічних одиниць. Семантико-граматичні категорії фразеологічних одиниць мовознавці визначають по-різному. В.Ф. Рудов, наприклад, взагалі не визнає граматичних категорій у фразеологічних одиницях. На думку М.М. Шанського, фразеологічні одиниці еквівалентні граматичним розрядам слів. Крім того, деякі мовознавці класифікують категоріальні розряди фразеологічних одиниць за формально-граматичними ознаками їх стрижневого компонента, а інші розрізняють приналежність тієї чи іншої фразеологічної одиниці до відповідного семантико-граматичного розряду на підставі співвіднесення її значення із значенням слів певної частини мови [28; 34].

У співвіднесенні фразеологізмів з різними частинами мови виявляється органічний зв'язок їх з лексичною і граматичною системами української мови, з участю в організації семантично-синтаксичних зв'язків і відношень у складі речень. Відповідно розрізняють такі лексико-граматичні розряди фразеологізмів:

а) іменникові: лихе око, третє око, недремне око, Всевидюще око;

б) прикметникові: очі не на мокрому місці, з зав'язаними очима;

в) дієслівні: замилювати очі, лупати очима, плювати в очі, очі відкривати, падати в очах, міряти очима, бити в очі, дивитися правді в очі, впадати в очі, встромити очі в землю, дерти очі, пускати туман в очі;

г) прислівникові: на око, око в око, на очах, собачими очима, в живі очі, в чотири ока, за красиві очі, оком не моргнути, про око, на повні очі, своїми очима, одним оком;

д) вигукові: хай очі луснуть, щоб мої очі не бачили, щоб мені очі повилазили.