- •Економіка праці і соц.-труд. Відносини
- •1. Праця як об’єкт вивчення дисципліни «Економіка праці і соц.-труд. Відносини»
- •2. Формування і розвиток предмета дисципліни Економіка праці і соц.-труд. Відносини
- •3. Завдання дисципліни Економіка праці і соц.-труд. Відносини
- •4. Населення як демоекономічна категорія
- •5. Відтворення населення і його характеристики (показники)
- •6. Трудові ресурси як соціально-економічно та статистична категорія
- •6. Економічно активне і економічно неактивне населення
- •7. Труд. Потенціал: сутність, показники, структури
- •8. Формування і розвиток трудового потенціалу
- •9. Людський капітал як соціально-економічна категорія. Розвиток і використання людського капіталу
- •10. Індекс людського розвитку: методологія визначення, призначення, сфера використання
- •11. Сутність категорії «праця» та її характеристика. Роль праці у розвитку людини і суспільства
- •12. Зміст і характер праці. Види праці та їх характеристика
- •13. Праця і науково-технічний прогрес
- •14. Гуманізація праці
- •15. Управління суспільною працею
- •16. Поняття і сучасне розуміння сутності соціально-трудових відносин
- •17. Місце соц.-труд. Відносин в системі відносин ринкової системи господарювання
- •18. Сторони соц.-труд відносин
- •19. Суб’єкти і органи соц.-труд відносин
- •20. Рівні соц.-труд відносин
- •21. Характеристика предмета соц.-труд відносин
- •22. Принципи функціонування системи соц.-труд відносин
- •23. Методи регулювання соц.-труд відносин в умовах централізованої планової та ринкової економіки
- •24. Критерії оцінювання рівня розвитку соц.-труд відносин
- •25. Становлення нових за структурою та змістом соц.-труд відносин як складової реформування укр.. Економіки
- •26. Регулювання соц.-труд відносин
- •27. Взаємодія і співробітництво сторін, суб’єктів і органів, що представляють інтереси держави, роботодавців і найманих працівників як основа механізму функціонування системи соц.-труд відносин
- •28. Держава як суб’єкт соц.-труд відносин
- •29. Роботодавці як суб’єкт соц.-труд відносин
- •30. Міжнародний профспілковий рух, його еволюція та сучасний стан
- •31. Сучасний стан профспілкового руху в Україні
- •32. Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки
- •33. Форми соціального партнерства
- •34. Соціальне партнерство в організації
- •35. Оцінка стану соціального партнерства в Україні, напрямки його розвитку
- •36. Зарубіжний досвід соціального партнерства, сучасні його форми, тенденції розвитку
- •37. Договірне регулювання соц..-труд. Відносин як провідна складова соціального партнерства
- •38. Генеральна угода і її роль у регулюванні соц.-труд. Відносин
- •39. Галузева угода: призначення, структура, зміст
- •40. Регіональна угода: призначення, структура, зміст
- •41. Ринок праці як підсистема ринкової економіки
- •42. Механізм функціонування ринку праці
- •43. Сегментація ринку праці
- •44. Гнучкість та жорсткість ринку праці
- •45. Національні ринки праці: співвідношення внутрішнього та зовнішнього
- •46. Елементи ринку праці
- •47. Функції ринку праці
- •48. Робоча сила як об’єкт купівлі – продажу
- •49. Попит і пропозиція на ринку праці
- •50. Характеристика кон’юнктури ринку праці
- •51. Типи і види ринків праці
- •52. Регулювання ринку праці
- •53. Державна служба зайнятості, її роль у регулюванні ринку праці
- •54. Пасивна і активна політика на ринку праці
- •55. Зайнятість як соціально-економічна категорія
- •56. Форми і види зайнятості
- •57. Державна політика зайнятості
- •58. Активні і пасивні заходи регулювання зайнятості населення
- •59. Глобалізація економіки та її вплив на зайнятість
- •60. Сучасні тенденції у сфері зайнятості
- •61. Безробіття: сутність, типи, соціально-економічні наслідки
- •62. Причини формування безробіття
- •63. Показники, які характеризують рівень безробіття
- •64. Умови надання статусу безробітного
- •65. Сутність закона Оукена
- •66. Індивідуальний трудовий договір як форма регулювання відносин зайнятості
- •67. Колективний договір і його роль у регулюванні соц.-труд. Відносин зайнятості
- •68. Генеральні, галузеві і регіональні угоди, їх значення в забезпеченні ефективної зайнятості
- •69. Державні гарантії в сфері зайнятості
- •70. Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами
- •71.Трудові показники, їх взаємозв’язок і вплив на ефективність діяльності суб’єктів господарювання
- •72. Види планів з праці
- •73. Планування праці на макро- і мезорівнях
- •74. Показники праці як складова бізнес-плану
- •75. Методи планування трудових показників на рівні підприємства
- •76. Розробка планів з продуктивності праці, чисельності персоналу фонду заробітної плати
- •77. Планування соціального розвитку трудових колективів
- •78. Сутність, зміст, завдання і значення організації праці
- •79. Принципи організації праці
- •80. Основні напрями організації праці на підприємстві
- •81. Організація праці на макро- і мезорівнях
- •82. Характеристика складових організації праці на рівні підприємства
- •83. Організація праці на робочому місці
- •84. Умови праці – сутність і значення
- •85. Умови праці та фактори їх формування
- •86. Взаємозв’язок організації праці з організацією виробництва
- •87. Нормування праці як провідна складова її організації
- •88. Функції нормування праці
- •89. Об’єкти нормування праці
- •90. Нормування як засіб регламентування трудової діяльності
- •91. Класифікація витрат роб. Часу
- •92. Методи нормування праці
- •93. Види норм праці
- •94. Методи дослідження трудових процесів
- •95. Методи встановлення норм
- •96. Критерії і показники ефективності організації праці
- •97. Сутність продуктивності і продуктивності праці
- •98. Значення продуктивності праці для соціально - економічного розвитку суспільства
- •99. Продуктивність праці, її інтенсивність
- •100. Показники і методи виміру продуктивності праці
- •101. Фактори продуктивності та їх класифікація
- •102. Резерви зростання продуктивності праці
- •103. Теоретико-методологічні аспекти ефективності праці
- •104. Програмно-цільові методи підвищення продуктивності праці
- •105. Економічні закони, що регулюють розподільчі відносини в ринковій економіці
- •106. Сутність, джерела та структура доходів населення
- •107. Номінальні і реальні доходи
- •108. Рівень життя: поняття і чинники, що його визначають
- •109. Заробітна плата як соціально-економічно категорія ринкової економіки і основна форма доходів найманих працівників
- •110. Сутність і діалектика взаємозв’язку категорій «вартість робочої сили», «ціна робочої сили», «витрати роботодавця на робочу силу», «необхідний продукт», «заробітна плата», функції заробітної плати
- •111. Соціально-трудові відносини з приводу формування доходів працюючих
- •112. Міжнародна класифікація витрат на робочу силу
- •113. Еволюція політики доходів працюючих у світовій практиці
- •114. Функції заробітної плати
- •115. Чинники, що впливають на рівень і динаміку заробітної плати
- •116. Організація заробітної плати, її принципи і елементи
- •117. Характеристика елементів організації заробітної плати на підприємстві
- •118. Тарифне нормування оплати праці
- •119. Системи винагороди за працю
- •120. Економічний аналіз в соціально-трудовій сфері
- •121. Значення економічного аналізу в сфері праці
- •122. Сутність і значення аудиту в сфері праці
- •123. Напрями, етапи і методи проведення аудиту в сфері праці
- •124. Звітність показників з праці: статистична, оперативна
- •125. Сутність моніторингу соціально-трудової сфери і його концептуальні положення
- •126. Завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •127. Соціально-демографічні та міграційні процеси як напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •128. Стан зайнятості, ринка праці і безробіття як складові моніторингу соціально-трудової сфери
- •129. Соціально-трудові процеси на підприємствах як складова моніторингу соціально-трудової сфери
- •130. Умови і охорона праці як напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •131. Доходи і рівень життя населення як складові моніторингу соціально-трудової сфери
- •132. Міжнародна організація праці (моп) у сучасному світі: цілі, завдання, структура
- •133. Організація діяльності моп
- •134. Механізм нормотворчої діяльності моп
- •135. Глобалізація світової економіки і її вплив на соц.-труд сферу
- •136. Сучасні світові тенденції розвитку соц.-труд. Відносин
11. Сутність категорії «праця» та її характеристика. Роль праці у розвитку людини і суспільства
Праця виступає основою функціонування та розвитку людського суспільства, незалежно від будь-яких суспільних форм, умов існування людей, це – постійна природна необхідність, без якої неможливе людське життя. Праця – фундаментальна форма діяльності людини, спрямована на створення матеріальних і культурних цінностей та надання різноманітних послуг. За традиційним (зокрема, марксистським) підходом до розгляду праці як чинника виробництва, процес праці містить три обов'язкові елементи: доцільну діяльність людини (власне працю), предмети праці та засоби праці. Нині економічна наука розглядає працю комплексніше, зокрема, пропонується вивчати щонайменше п’ять елементів процесу праці: предмети праці – речі, дані природою, або предмети, вироблені попередньою працею, тобто те, на що спрямована праця людини з метою створення життєвих благ; засоби праці – провідник продуктивної дії людини на предмети та природні запаси, тобто знаряддя або комплекс речей, за допомогою яких людина в процесі трудової діяльності впливає на предмети праці для перетворення їх у споживчі вартості; технологія діяльності – визначений порядок виробничих процесів, сукупність методів впливу на предмет праці для зміни чи надання йому нових властивостей, форми; організація праці – система виробничих взаємозв’язків працівників із засобами виробництва та між собою, що утворює певний порядок організації для здійснення процесу праці; сама праця (жива праця) – процес усвідомленого впливу працівника, який має відповідні знання, вміння та навички на предмети праці задля досягнення конкретного результат.
12. Зміст і характер праці. Види праці та їх характеристика
Зміст праці характеризує функціональні особливості конкретного виду трудової діяльності, обумовлені предметом праці, засобами праці й формою організації виробничого процесу. Поняття “зміст праці” включає в себе ступінь відповідальності й складності праці, рівень творчих можливостей, співвідношення виконавських та управлінських функцій, рівень технічної оснащеності, ступінь різноманітності трудових функцій, монотонності, самостійності і т.д. Зміст конкретного виду трудової діяльності пред’являє певні вимоги щодо освіти, кваліфікації, здібностей індивіда. Це основний чинник, що характеризує можливості розвитку особи в процесі праці, визначає спрямованість трудових навичок та реалізації творчих, фізичних та інших здібностей індивіда. Він впливає на ставлення до праці, задоволеність працею, ступінь інтересу до праці, плинність кадрів, рівень продуктивності праці. Характер праці – соціально-економічна природа трудового процесу, суспільна форма його організації, спосіб взаємодії людей у процесі праці. Характер праці залежить від рівня розвитку продуктивних сил і науково-технічного прогресу. Класифікація видів праці за її характером та змістом розглядається у двох аспектах — соціальному та структурному. Соціальний характер праці зумовлений формою власності на засоби виробництва. Згідно з цією ознакою розрізняють приватну працю (праця власника або орендаря) і найману працю. У певному сенсі соціальний характер праці знаходить відображення у виділенні двох її організаційних форм, а саме — праці індивідуальної та колективної. Крім того, соціальний характер праці виявляється у формуванні способів мотивації праці (бажання, усвідомлена необхідність, примус). За змістом розрізняють такі види праці: проста й складна, творча та репродуктивна, фізична та розумова тощо. Проста праця – виконання простих трудових операцій, для яких достатньо виробничого досвіду і немає потреби у спеціальному навчанні, тобто це праця некваліфікованого працівника. Складна праця – кваліфікована праця, пов’язана із додатковими витратами на навчання робітника. Кваліфікація – це ступінь і вид фахової підготовки працівника, наявність у нього знань, вмінь та навичок, необхідних для виконання ним визначеної роботи. Творча праця передбачає постійний неповторний пошук нових рішень, нового ставлення до наявних проблем, активного розвитку самостійності та ініціативи. У репродуктивній праці значна частина функцій повторюється, залишається стійкими, майже незмінними, тобто їх особливістю є повторюваність (шаблонність) засобів досягнення результатів. Якщо творча праця характеризується отриманням якісно нових результатів, які раніше не існували, то репродуктивна діяльність веде до отримання стандартних даних. Фізична праця характеризується безпосередньою взаємодією людини із засобами виробництва, її залученням до технологічного процесу, виконавськими функціями у трудовому процесі. Усі ці ознаки взаємопов’язані й лише в єдності дають повну характеристику фізичної праці як соціального процесу. Розумова праця включає інформаційні, логічні, узагальнюючі і творчі елементи, характеризується відсутністю прямої взаємодії працівника із засобами виробництва та забезпечує потреби виробництва в знаннях, організації та управління. Класифікація видів праці за її предметом та продуктом базується на професійному, функціональному і галузевому розподілі праці. За професійною ознакою може бути, зокрема, виділена праця наукова (або дослідна), інженерна, управлінська, виробнича, педагогічна, лікарська та ін. За функціональною ознакою види праці розподіляються залежно від їхнього цільового призначення, сфери застосування та функціональної ролі в економічному циклі господарської діяльності. Праця також ділиться на підприємницьку, інноваційну, відтворювану та комерційну (остання в той самий час відображає й професійну ознаку). Під час формування видів праці за галузевою ознакою слід мати на увазі, що галузеві особливості стосуються лише здійснюваних на підприємствах процесів основної діяльності. Це дозволяє виділити такі види праці, як промислова (у тому числі добувна та обробна), сільськогосподарську (у тому числі рослинницьку та тваринницьку), будівельну, транспортну та комунікаційну (у виробничій сфері). Класифікація видів праці відповідно до застосованих засобів і способів праці дозволяє виділити працю ручну (технічно неозброєну), механізовану (технічно озброєну) та автоматизовану (комп'ютеризовану), низько-, середньо- та високотехнологічну.