74. Показники праці як складова бізнес-плану

А) Управлiння продуктивнiстю. Бiзнес-план, в якому визначенi iндивiдуальнi цiлi та дiї, може слугувати вiдправною точкою програми по управлінню продуктивністю. Його можна використати для оцiнки продуктивності працi спiвробiтникiв, вiддiлiв чи ефективностi всьго бiзнесу; для оновлення завдань i строкiв їх виконання i для визначення потрiбних дiй. Продуктивність працi окремих людей i пiдроздiлiв органiзацiї можна оцiнювати по вiдношенню до цiлей, що поставленi в вихiдному планi або согласованi пiзнiше. Оцiнка може впливати на оплату працi, iнвестицiй тощо.

Б) Планування людських ресурсiв i навичок. Багато бiзнес-планів пiдкреслюють важливiсть персоналу, але iгнорують навички, методи пiдготовки i розвитку персоналу, необхiднi для виконня плану. Коли люди ознайомленi з вимогами, що поставленi бiзнес-планом, треба обговорити з ними питання їх особистої пiдготовки, щоб бути впевненим, що їх навички вiдповiдають поставленим цiлям.

75. Методи планування трудових показників на рівні підприємства

Основними трудовими показниками є: продуктивність праці; чисельність працівників; фонд заробітної плати; середня заробітна плата. Основою для розроблення системи планових трудових показників є: виробнича програма, план підвищення ефективності виробництва, норми і нормативи затрат праці і заробітної плати. У ринковій економіці підвищення продуктивності праці — основний чинник вирішення економічних проблем підприємства. Для планування продуктивності праці на підприємстві можуть використовуватися вартісні і натуральні показники виробництва. Проте вимірювання продуктивності в натуральних одиницях практично не застосовується через різноманітність і непорівнянність продукції. Вона часто обновлюється, змінюються її споживчі властивості. Цим пояснюється повсюдне використання вартісних показників. Під час планування продуктивності праці визначають рівень, темпи і фактори її зростання. Найпоширенішим методом планування показника підвищення продуктивності праці є планування за факторами її зростання. Усі фактори, що впливають на підвищення продуктивності праці, можна поділити на такі: 1) структурні зрушення у виробництві, тобто зміна частки окремих видів продукції в загальному обсязі виробництва; 2) підвищення технічного рівня виробництва; 3) удосконалення управління організації виробництва і праці; 4) зміна обсягу виробництва продукції; 5) галузеві фактори, наприклад зміна гірничо-геологічних умов, вміст корисних речовин у руді тощо; 6) уведення в дію і освоєння нових об’єктів. Планування персоналу є складовою загального планування діяльності і розвитку підприємства, спрямованою на забезпечення пропорційного і динамічного розвитку персоналу. Воно передбачає визначення загальної і додаткової потреби в наступному періоді, а також розрахунок його кваліфікаційної структури. Для розрахунку чисельності професіоналів, фахівців найчастіше використовують нормативний метод, який ґрунтується на застосуванні нормативів навантаження, обслуговування, керованості і їх чисельності. Планування заробітної плати охоплює планування фонду заробітної плати і середньої заробітної плати. Плановий фонд заробітної плати — це вся сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників у планованому періоді. На підприємствах часто застосовується метод визначення прямого фонду заробітної плати основних робітників-відрядників за трудомісткістю запланованої продукції. При цьому трудомісткість необхідно визначати з урахуванням відсотка її зниження у результаті здійснення організаційно-технічних заходів. Помноживши кількість нормо-годин за окремими видами робіт і розрядами на відповідну тарифну ставку і підсумувавши результат, одержуємо основний фонд заробітної плати робітників-відрядників.