
- •Економіка праці і соц.-труд. Відносини
- •1. Праця як об’єкт вивчення дисципліни «Економіка праці і соц.-труд. Відносини»
- •2. Формування і розвиток предмета дисципліни Економіка праці і соц.-труд. Відносини
- •3. Завдання дисципліни Економіка праці і соц.-труд. Відносини
- •4. Населення як демоекономічна категорія
- •5. Відтворення населення і його характеристики (показники)
- •6. Трудові ресурси як соціально-економічно та статистична категорія
- •6. Економічно активне і економічно неактивне населення
- •7. Труд. Потенціал: сутність, показники, структури
- •8. Формування і розвиток трудового потенціалу
- •9. Людський капітал як соціально-економічна категорія. Розвиток і використання людського капіталу
- •10. Індекс людського розвитку: методологія визначення, призначення, сфера використання
- •11. Сутність категорії «праця» та її характеристика. Роль праці у розвитку людини і суспільства
- •12. Зміст і характер праці. Види праці та їх характеристика
- •13. Праця і науково-технічний прогрес
- •14. Гуманізація праці
- •15. Управління суспільною працею
- •16. Поняття і сучасне розуміння сутності соціально-трудових відносин
- •17. Місце соц.-труд. Відносин в системі відносин ринкової системи господарювання
- •18. Сторони соц.-труд відносин
- •19. Суб’єкти і органи соц.-труд відносин
- •20. Рівні соц.-труд відносин
- •21. Характеристика предмета соц.-труд відносин
- •22. Принципи функціонування системи соц.-труд відносин
- •23. Методи регулювання соц.-труд відносин в умовах централізованої планової та ринкової економіки
- •24. Критерії оцінювання рівня розвитку соц.-труд відносин
- •25. Становлення нових за структурою та змістом соц.-труд відносин як складової реформування укр.. Економіки
- •26. Регулювання соц.-труд відносин
- •27. Взаємодія і співробітництво сторін, суб’єктів і органів, що представляють інтереси держави, роботодавців і найманих працівників як основа механізму функціонування системи соц.-труд відносин
- •28. Держава як суб’єкт соц.-труд відносин
- •29. Роботодавці як суб’єкт соц.-труд відносин
- •30. Міжнародний профспілковий рух, його еволюція та сучасний стан
- •31. Сучасний стан профспілкового руху в Україні
- •32. Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки
- •33. Форми соціального партнерства
- •34. Соціальне партнерство в організації
- •35. Оцінка стану соціального партнерства в Україні, напрямки його розвитку
- •36. Зарубіжний досвід соціального партнерства, сучасні його форми, тенденції розвитку
- •37. Договірне регулювання соц..-труд. Відносин як провідна складова соціального партнерства
- •38. Генеральна угода і її роль у регулюванні соц.-труд. Відносин
- •39. Галузева угода: призначення, структура, зміст
- •40. Регіональна угода: призначення, структура, зміст
- •41. Ринок праці як підсистема ринкової економіки
- •42. Механізм функціонування ринку праці
- •43. Сегментація ринку праці
- •44. Гнучкість та жорсткість ринку праці
- •45. Національні ринки праці: співвідношення внутрішнього та зовнішнього
- •46. Елементи ринку праці
- •47. Функції ринку праці
- •48. Робоча сила як об’єкт купівлі – продажу
- •49. Попит і пропозиція на ринку праці
- •50. Характеристика кон’юнктури ринку праці
- •51. Типи і види ринків праці
- •52. Регулювання ринку праці
- •53. Державна служба зайнятості, її роль у регулюванні ринку праці
- •54. Пасивна і активна політика на ринку праці
- •55. Зайнятість як соціально-економічна категорія
- •56. Форми і види зайнятості
- •57. Державна політика зайнятості
- •58. Активні і пасивні заходи регулювання зайнятості населення
- •59. Глобалізація економіки та її вплив на зайнятість
- •60. Сучасні тенденції у сфері зайнятості
- •61. Безробіття: сутність, типи, соціально-економічні наслідки
- •62. Причини формування безробіття
- •63. Показники, які характеризують рівень безробіття
- •64. Умови надання статусу безробітного
- •65. Сутність закона Оукена
- •66. Індивідуальний трудовий договір як форма регулювання відносин зайнятості
- •67. Колективний договір і його роль у регулюванні соц.-труд. Відносин зайнятості
- •68. Генеральні, галузеві і регіональні угоди, їх значення в забезпеченні ефективної зайнятості
- •69. Державні гарантії в сфері зайнятості
- •70. Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами
- •71.Трудові показники, їх взаємозв’язок і вплив на ефективність діяльності суб’єктів господарювання
- •72. Види планів з праці
- •73. Планування праці на макро- і мезорівнях
- •74. Показники праці як складова бізнес-плану
- •75. Методи планування трудових показників на рівні підприємства
- •76. Розробка планів з продуктивності праці, чисельності персоналу фонду заробітної плати
- •77. Планування соціального розвитку трудових колективів
- •78. Сутність, зміст, завдання і значення організації праці
- •79. Принципи організації праці
- •80. Основні напрями організації праці на підприємстві
- •81. Організація праці на макро- і мезорівнях
- •82. Характеристика складових організації праці на рівні підприємства
- •83. Організація праці на робочому місці
- •84. Умови праці – сутність і значення
- •85. Умови праці та фактори їх формування
- •86. Взаємозв’язок організації праці з організацією виробництва
- •87. Нормування праці як провідна складова її організації
- •88. Функції нормування праці
- •89. Об’єкти нормування праці
- •90. Нормування як засіб регламентування трудової діяльності
- •91. Класифікація витрат роб. Часу
- •92. Методи нормування праці
- •93. Види норм праці
- •94. Методи дослідження трудових процесів
- •95. Методи встановлення норм
- •96. Критерії і показники ефективності організації праці
- •97. Сутність продуктивності і продуктивності праці
- •98. Значення продуктивності праці для соціально - економічного розвитку суспільства
- •99. Продуктивність праці, її інтенсивність
- •100. Показники і методи виміру продуктивності праці
- •101. Фактори продуктивності та їх класифікація
- •102. Резерви зростання продуктивності праці
- •103. Теоретико-методологічні аспекти ефективності праці
- •104. Програмно-цільові методи підвищення продуктивності праці
- •105. Економічні закони, що регулюють розподільчі відносини в ринковій економіці
- •106. Сутність, джерела та структура доходів населення
- •107. Номінальні і реальні доходи
- •108. Рівень життя: поняття і чинники, що його визначають
- •109. Заробітна плата як соціально-економічно категорія ринкової економіки і основна форма доходів найманих працівників
- •110. Сутність і діалектика взаємозв’язку категорій «вартість робочої сили», «ціна робочої сили», «витрати роботодавця на робочу силу», «необхідний продукт», «заробітна плата», функції заробітної плати
- •111. Соціально-трудові відносини з приводу формування доходів працюючих
- •112. Міжнародна класифікація витрат на робочу силу
- •113. Еволюція політики доходів працюючих у світовій практиці
- •114. Функції заробітної плати
- •115. Чинники, що впливають на рівень і динаміку заробітної плати
- •116. Організація заробітної плати, її принципи і елементи
- •117. Характеристика елементів організації заробітної плати на підприємстві
- •118. Тарифне нормування оплати праці
- •119. Системи винагороди за працю
- •120. Економічний аналіз в соціально-трудовій сфері
- •121. Значення економічного аналізу в сфері праці
- •122. Сутність і значення аудиту в сфері праці
- •123. Напрями, етапи і методи проведення аудиту в сфері праці
- •124. Звітність показників з праці: статистична, оперативна
- •125. Сутність моніторингу соціально-трудової сфери і його концептуальні положення
- •126. Завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •127. Соціально-демографічні та міграційні процеси як напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •128. Стан зайнятості, ринка праці і безробіття як складові моніторингу соціально-трудової сфери
- •129. Соціально-трудові процеси на підприємствах як складова моніторингу соціально-трудової сфери
- •130. Умови і охорона праці як напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •131. Доходи і рівень життя населення як складові моніторингу соціально-трудової сфери
- •132. Міжнародна організація праці (моп) у сучасному світі: цілі, завдання, структура
- •133. Організація діяльності моп
- •134. Механізм нормотворчої діяльності моп
- •135. Глобалізація світової економіки і її вплив на соц.-труд сферу
- •136. Сучасні світові тенденції розвитку соц.-труд. Відносин
9. Людський капітал як соціально-економічна категорія. Розвиток і використання людського капіталу
Людський капітал – це сукупність природжених здібностей, загальної спеціальної освіти, професійного досвіду, творчого потенціалу, фізичного і морально-психологічного здоров’я, що забезпечують можливість давати дохід. ЛК розглядається за 3-ма рівнями: 1) на особливому рівні – знання, навички, які людина здобула шляхом освіти, професійної підготовки і практичного досвіду; 2) на мікроекономічному рівні – сукупна кваліфікація та професійні здібності всіх працівників підприємства, а також здобутки підприємства щодо ефективної організації праці та розвитку персоналу; 3) на макроекономічному рівні - накопичені вкладення в такі галузі діяльності, як освіта, професійна підготовка і перепідготовка оздоровлення. Цей рівень включає в себе всю суму людського капіталу, всіх підприємств та всіх громадян держави. Для розвитку людського капіталу є абсолютно необхідною безпосередня, конкретна, жива праця майбутнього власника цих здібностей, тому що процеси їх виробництва фізично та технічно неможливі без прямої участі самої людини. Тобто нарощення людського капіталу пов’язане зі зменшенням одного з найважливіших людських благ — вільного часу. Незалежно від джерел інвестування (держава, підприємство, сім’я чи людина особисто), нарощення та використання людського капіталу визначальною мірою контролюється самою людиною. Тому такий елемент людського капіталу, як мотивація є дуже важливим і необхідним для того, щоб процес відтворення (формування, нагромадження, використання, інвестування) людського капіталу мав остаточно завершений характер. До найсуттєвіших демографічних чинників формування, використання і розвитку людського капіталу на мезорівні належать: чисельність населення регіону, розподіл населення за віком, темпи природного приросту населення, середня тривалість життя та міграція населення регіону, останній чинник автор пропонує розглядати в зв’язку з досить високими показниками виїзду працездатного населення в інші країни, що неминуче відобразиться на пропорції продуктивних сил. Крім цих показників до данної групи вчені відносять стан шлюбно-сімейних відносин.
10. Індекс людського розвитку: методологія визначення, призначення, сфера використання
У загальному вигляді індекс людського розвитку (ІЛР) розраховується за формулою простої середньої арифметичної індексу тривалості життя, індексу рівня освіченості та індексу скоригованого реального ВВП на душу населення. Під час розрахунків індексу людського розвитку визначається також тендерний показник, який враховує соціально-економічну нерівність у становищі чоловіків і жінок у країні. Це так звані гендерні відмінності. Якщо така нерівність має місце, то розрахунки зазначених вище індексів здійснюються окремо для чоловіків і жінок, що приводить до зниження індексу тендерного розвитку (ІГР) порівняно з індексом людського розвитку (ІГР < ІЛР). Якщо ж відмічається тендерна рівність, то ці індекси майже однакові. Індекс людського розвитку використовується для оцінки теперішнього стану суспільства та подальшого простеження тенденцій розвитку, вирівнювання диспропорцій шляхом прямого та непрямого державного впливу. Для розробки ефективних заходів політики розвитку людського потенціалу велике значення має комплексна оцінка ситуації з гендерною рівністю. З цією метою використовується і щорічно розраховується для багатьох країн (для яких є потрібні дані) два основні інтегральні показники: індекс розвитку з урахуванням гендерного фактора і показник розширення можливостей жінок.