
- •Економіка праці і соц.-труд. Відносини
- •1. Праця як об’єкт вивчення дисципліни «Економіка праці і соц.-труд. Відносини»
- •2. Формування і розвиток предмета дисципліни Економіка праці і соц.-труд. Відносини
- •3. Завдання дисципліни Економіка праці і соц.-труд. Відносини
- •4. Населення як демоекономічна категорія
- •5. Відтворення населення і його характеристики (показники)
- •6. Трудові ресурси як соціально-економічно та статистична категорія
- •6. Економічно активне і економічно неактивне населення
- •7. Труд. Потенціал: сутність, показники, структури
- •8. Формування і розвиток трудового потенціалу
- •9. Людський капітал як соціально-економічна категорія. Розвиток і використання людського капіталу
- •10. Індекс людського розвитку: методологія визначення, призначення, сфера використання
- •11. Сутність категорії «праця» та її характеристика. Роль праці у розвитку людини і суспільства
- •12. Зміст і характер праці. Види праці та їх характеристика
- •13. Праця і науково-технічний прогрес
- •14. Гуманізація праці
- •15. Управління суспільною працею
- •16. Поняття і сучасне розуміння сутності соціально-трудових відносин
- •17. Місце соц.-труд. Відносин в системі відносин ринкової системи господарювання
- •18. Сторони соц.-труд відносин
- •19. Суб’єкти і органи соц.-труд відносин
- •20. Рівні соц.-труд відносин
- •21. Характеристика предмета соц.-труд відносин
- •22. Принципи функціонування системи соц.-труд відносин
- •23. Методи регулювання соц.-труд відносин в умовах централізованої планової та ринкової економіки
- •24. Критерії оцінювання рівня розвитку соц.-труд відносин
- •25. Становлення нових за структурою та змістом соц.-труд відносин як складової реформування укр.. Економіки
- •26. Регулювання соц.-труд відносин
- •27. Взаємодія і співробітництво сторін, суб’єктів і органів, що представляють інтереси держави, роботодавців і найманих працівників як основа механізму функціонування системи соц.-труд відносин
- •28. Держава як суб’єкт соц.-труд відносин
- •29. Роботодавці як суб’єкт соц.-труд відносин
- •30. Міжнародний профспілковий рух, його еволюція та сучасний стан
- •31. Сучасний стан профспілкового руху в Україні
- •32. Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки
- •33. Форми соціального партнерства
- •34. Соціальне партнерство в організації
- •35. Оцінка стану соціального партнерства в Україні, напрямки його розвитку
- •36. Зарубіжний досвід соціального партнерства, сучасні його форми, тенденції розвитку
- •37. Договірне регулювання соц..-труд. Відносин як провідна складова соціального партнерства
- •38. Генеральна угода і її роль у регулюванні соц.-труд. Відносин
- •39. Галузева угода: призначення, структура, зміст
- •40. Регіональна угода: призначення, структура, зміст
- •41. Ринок праці як підсистема ринкової економіки
- •42. Механізм функціонування ринку праці
- •43. Сегментація ринку праці
- •44. Гнучкість та жорсткість ринку праці
- •45. Національні ринки праці: співвідношення внутрішнього та зовнішнього
- •46. Елементи ринку праці
- •47. Функції ринку праці
- •48. Робоча сила як об’єкт купівлі – продажу
- •49. Попит і пропозиція на ринку праці
- •50. Характеристика кон’юнктури ринку праці
- •51. Типи і види ринків праці
- •52. Регулювання ринку праці
- •53. Державна служба зайнятості, її роль у регулюванні ринку праці
- •54. Пасивна і активна політика на ринку праці
- •55. Зайнятість як соціально-економічна категорія
- •56. Форми і види зайнятості
- •57. Державна політика зайнятості
- •58. Активні і пасивні заходи регулювання зайнятості населення
- •59. Глобалізація економіки та її вплив на зайнятість
- •60. Сучасні тенденції у сфері зайнятості
- •61. Безробіття: сутність, типи, соціально-економічні наслідки
- •62. Причини формування безробіття
- •63. Показники, які характеризують рівень безробіття
- •64. Умови надання статусу безробітного
- •65. Сутність закона Оукена
- •66. Індивідуальний трудовий договір як форма регулювання відносин зайнятості
- •67. Колективний договір і його роль у регулюванні соц.-труд. Відносин зайнятості
- •68. Генеральні, галузеві і регіональні угоди, їх значення в забезпеченні ефективної зайнятості
- •69. Державні гарантії в сфері зайнятості
- •70. Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами
- •71.Трудові показники, їх взаємозв’язок і вплив на ефективність діяльності суб’єктів господарювання
- •72. Види планів з праці
- •73. Планування праці на макро- і мезорівнях
- •74. Показники праці як складова бізнес-плану
- •75. Методи планування трудових показників на рівні підприємства
- •76. Розробка планів з продуктивності праці, чисельності персоналу фонду заробітної плати
- •77. Планування соціального розвитку трудових колективів
- •78. Сутність, зміст, завдання і значення організації праці
- •79. Принципи організації праці
- •80. Основні напрями організації праці на підприємстві
- •81. Організація праці на макро- і мезорівнях
- •82. Характеристика складових організації праці на рівні підприємства
- •83. Організація праці на робочому місці
- •84. Умови праці – сутність і значення
- •85. Умови праці та фактори їх формування
- •86. Взаємозв’язок організації праці з організацією виробництва
- •87. Нормування праці як провідна складова її організації
- •88. Функції нормування праці
- •89. Об’єкти нормування праці
- •90. Нормування як засіб регламентування трудової діяльності
- •91. Класифікація витрат роб. Часу
- •92. Методи нормування праці
- •93. Види норм праці
- •94. Методи дослідження трудових процесів
- •95. Методи встановлення норм
- •96. Критерії і показники ефективності організації праці
- •97. Сутність продуктивності і продуктивності праці
- •98. Значення продуктивності праці для соціально - економічного розвитку суспільства
- •99. Продуктивність праці, її інтенсивність
- •100. Показники і методи виміру продуктивності праці
- •101. Фактори продуктивності та їх класифікація
- •102. Резерви зростання продуктивності праці
- •103. Теоретико-методологічні аспекти ефективності праці
- •104. Програмно-цільові методи підвищення продуктивності праці
- •105. Економічні закони, що регулюють розподільчі відносини в ринковій економіці
- •106. Сутність, джерела та структура доходів населення
- •107. Номінальні і реальні доходи
- •108. Рівень життя: поняття і чинники, що його визначають
- •109. Заробітна плата як соціально-економічно категорія ринкової економіки і основна форма доходів найманих працівників
- •110. Сутність і діалектика взаємозв’язку категорій «вартість робочої сили», «ціна робочої сили», «витрати роботодавця на робочу силу», «необхідний продукт», «заробітна плата», функції заробітної плати
- •111. Соціально-трудові відносини з приводу формування доходів працюючих
- •112. Міжнародна класифікація витрат на робочу силу
- •113. Еволюція політики доходів працюючих у світовій практиці
- •114. Функції заробітної плати
- •115. Чинники, що впливають на рівень і динаміку заробітної плати
- •116. Організація заробітної плати, її принципи і елементи
- •117. Характеристика елементів організації заробітної плати на підприємстві
- •118. Тарифне нормування оплати праці
- •119. Системи винагороди за працю
- •120. Економічний аналіз в соціально-трудовій сфері
- •121. Значення економічного аналізу в сфері праці
- •122. Сутність і значення аудиту в сфері праці
- •123. Напрями, етапи і методи проведення аудиту в сфері праці
- •124. Звітність показників з праці: статистична, оперативна
- •125. Сутність моніторингу соціально-трудової сфери і його концептуальні положення
- •126. Завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •127. Соціально-демографічні та міграційні процеси як напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •128. Стан зайнятості, ринка праці і безробіття як складові моніторингу соціально-трудової сфери
- •129. Соціально-трудові процеси на підприємствах як складова моніторингу соціально-трудової сфери
- •130. Умови і охорона праці як напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •131. Доходи і рівень життя населення як складові моніторингу соціально-трудової сфери
- •132. Міжнародна організація праці (моп) у сучасному світі: цілі, завдання, структура
- •133. Організація діяльності моп
- •134. Механізм нормотворчої діяльності моп
- •135. Глобалізація світової економіки і її вплив на соц.-труд сферу
- •136. Сучасні світові тенденції розвитку соц.-труд. Відносин
118. Тарифне нормування оплати праці
Тарифне нормування оплати праці як складова організації заробітної плати здійснюється за допомогою тарифної системи. Тарифна система відображає поділ працівників за професіями, спеціальностями і кваліфікацією. Професія характеризує трудову діяльність і зайнятість працівника відповідно до одержаної ним підготовки, придбаних теоретичних знань і практичних навичок. Спеціальність відображає внутрішньопрофесійний поділ праці. Це поняття вужче порівняно з поняттям «професія». Кваліфікація - сукупність виробничих знань, умінь, певних практичних навичок.
За допомогою тарифної сітки, що є основою регулювання проф. – кваліфікаційного поділу та руху робочої сили, можна встановити рівні середньої кваліфікації робітників та складності роботи. Важливим елементом тарифної системи є тарифна ставка. Тарифна ставка визначає розмір заробітку за годину, день або місяць роботи. Ставка 1-го розряду - це мінімальна заробітна плата працівника, визначена в колективному договорі, тобто вона відбиває законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці. Тарифні ставки наступних розрядів розраховують множенням тарифної ставки 1-го розряду на відповідний тарифний коефіцієнт.
119. Системи винагороди за працю
Моральні стимули до праці починають проявлятись, коли працівник за високі показники у роботі отримує відповідну матеріальну винагороду. Працівник має бути матеріально заінтересованим у результатах своєї праці. Розмір його винагород залежить від виконання ним норм, якості роботи, економії часу та витратних матеріалів. Преміювання виконує функції забезпечення заінтересованості працівників у результатах праці. Важливими елементами організації преміювання є визначення показників, умов і розмірів преміювання, джерел виплати премій, періодичності преміювання, категорії персоналу, яким виплачують премії, порядку їх виплати. Індивідуальне преміювання застосовується у тому разі, коли з огляду на специфіку виробництва мають враховуватися індивідуальні результати праці, незалежно від результатів праці інших робітників. Показники й умови преміювання встановлюються за окремими професіями або видами робіт. Премія розраховується на основну заробітну плату кожного робітника залежно від індивідуальних результатів роботи. Колективне преміювання застосовується як за колективної, так і індивідуальної організації праці, з тим щоб стимулювати робітників до досягнення найкращих загальних, кінцевих результатів роботи бригади, дільниці, цеху. Колективну премію нараховують на основну заробітну плату бригади (дільниці, цеху) залежно від виконання колективних показників діяльності. Колективну премію розподіляють між працівниками залежно від особистого внеску, відпрацьованого часу і коефіцієнта трудової участі.
120. Економічний аналіз в соціально-трудовій сфері
Економічний аналіз є системою спеціальних знань, пов`язаних з дослідженням тенденцій господарського розвитку, науковим обґрунтуванням планів, управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком, вимірюванням та обґрунтуванням розміру господарських резервів підвищення ефективності виробництва і розробкою заходів щодо їх використання. У вітчизняній економіці праці аналіз трудових показників на підприємствах завжди розглядався як невід'ємний елемент організації праці і трудових відносин. Економічний аспект аудита в трудовій сфері — це визначення: 1) конкурентоспроможності підприємства в трудовій сфері, що оцінюється шляхом порівняння економічних і соціальних показників діяльності підприємства з законодавчо встановленими нормами і нормативами чи із середніми і кращими в галузі показниками на аналогічних підприємствах; 2) ефективності функціонування служб управління трудовими ресурсами, виявлення їхньої ролі в підвищенні конкурентоспроможності підприємства; 3) економічної ефективності самого аудита, порівняння витрат на проведення аудиторської перевірки з її результатами.