103. Теоретико-методологічні аспекти ефективності праці

Ефективність (продуктивність) праці - це загальний обсяг продукції поділений на кількість втраченої на його виробництво праці. На ефективність праці безпосередній вплив здійснюють такі фактори, як технічний прогрес, фондоозброєність, кількість робочої сили і ефективність розподілу різних ресурсів, їх сполучення і управління ними. Продуктивність праці підвищується по мірі покращення здоров’я, професійної підготовки, освіти і підвищення зацікавленості робітників в результатах діяльності, по мірі росту забезпеченості машинами і обладнанням а також природними ресурсами, при кращій організації виробництва і управління, при переміщенні робочої сили із менш ефективних галузей в більш ефективні.

Особливе місце серед факторів зростання ефективності праці займають освіта і професійна підготовка. Інвестиції в людський капітал - важливий засіб підвищення продуктивності праці. Взаємозв’язок між підвищенням рівня кваліфікації і і продуктивністю праці досить складна, проте певна доля зростання продуктивності праці залежить від рівня кваліфікації. Серед факторів продуктивності (ефективності) праці особливе місце займають умови праці. Поряд з покращенням умов праці величезне значення для підвищення його ефективності має покращення побутових умов робітників.

104. Програмно-цільові методи підвищення продуктивності праці

В умовах ринкової економіки все більшого значення набува­ють розроблення й упровадження програм управління продуктив­ністю праці. Успішна реалізація довгострокових програм управління знач­ною мірою обумовлена якістю процесу планування на ранніх стадіях розроблення програм. Цілями програми є: ефективне використання людських ресурсів; мінімізація втрат виробництва; створення ефективної системи вимірювання продуктивності праці, тобто визначення межі і показників цілей цієї системи.

Кожен підхід щодо підвищення продуктивності праці охоплює: організаційні форми підвищення продуктивності праці; сфери підвищення продуктивності праці; засоби і методи підвищення продуктивності праці. Структурними елементами процесу підвищення продуктивності праці є: оцінювання й аналіз організаційної системи, для якої роз­робляється програма. При цьому необхідно виявити слабкі і сильні сторони організації, ураховуючи передбачувані зміни ринкового се­редовища; оцінювання зовнішніх умов діяльності організаційної си­стеми, які можуть вплинути на проектування і розроблення програми; стратегічне планування. На цьому етапі забезпечується узго­дження цілей, завдань управління продуктивністю праці на пе­ріод 3—5 років; розроблення критеріїв результативності програми (конкретні вимірники, критерії, нормативи, за якими необхідно оцінювати заходи щодо управління продуктивністю); виявлення й аналіз резервів підвищення продуктивності пра­ці; розроблення проекту, що передбачає послідовність виконан­ня робіт, оцінювання витрат, функції виконавців, питання управ­ління проектом, аналіз витрат і вигод; розроблення планових заходів щодо подальшого підвищення продуктивності праці; розроблення ефективної системи матеріального стимулю­вання досягнення запланованих показників продуктивності праці; зведення всіх результатів планування в єдиний загальний план; залучення відповідних працівників щодо конкретних заходів упровадження; контроль за реалізацією заходів і регулювання їх виконання.