
- •Економіка праці і соц.-труд. Відносини
- •1. Праця як об’єкт вивчення дисципліни «Економіка праці і соц.-труд. Відносини»
- •2. Формування і розвиток предмета дисципліни Економіка праці і соц.-труд. Відносини
- •3. Завдання дисципліни Економіка праці і соц.-труд. Відносини
- •4. Населення як демоекономічна категорія
- •5. Відтворення населення і його характеристики (показники)
- •6. Трудові ресурси як соціально-економічно та статистична категорія
- •6. Економічно активне і економічно неактивне населення
- •7. Труд. Потенціал: сутність, показники, структури
- •8. Формування і розвиток трудового потенціалу
- •9. Людський капітал як соціально-економічна категорія. Розвиток і використання людського капіталу
- •10. Індекс людського розвитку: методологія визначення, призначення, сфера використання
- •11. Сутність категорії «праця» та її характеристика. Роль праці у розвитку людини і суспільства
- •12. Зміст і характер праці. Види праці та їх характеристика
- •13. Праця і науково-технічний прогрес
- •14. Гуманізація праці
- •15. Управління суспільною працею
- •16. Поняття і сучасне розуміння сутності соціально-трудових відносин
- •17. Місце соц.-труд. Відносин в системі відносин ринкової системи господарювання
- •18. Сторони соц.-труд відносин
- •19. Суб’єкти і органи соц.-труд відносин
- •20. Рівні соц.-труд відносин
- •21. Характеристика предмета соц.-труд відносин
- •22. Принципи функціонування системи соц.-труд відносин
- •23. Методи регулювання соц.-труд відносин в умовах централізованої планової та ринкової економіки
- •24. Критерії оцінювання рівня розвитку соц.-труд відносин
- •25. Становлення нових за структурою та змістом соц.-труд відносин як складової реформування укр.. Економіки
- •26. Регулювання соц.-труд відносин
- •27. Взаємодія і співробітництво сторін, суб’єктів і органів, що представляють інтереси держави, роботодавців і найманих працівників як основа механізму функціонування системи соц.-труд відносин
- •28. Держава як суб’єкт соц.-труд відносин
- •29. Роботодавці як суб’єкт соц.-труд відносин
- •30. Міжнародний профспілковий рух, його еволюція та сучасний стан
- •31. Сучасний стан профспілкового руху в Україні
- •32. Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки
- •33. Форми соціального партнерства
- •34. Соціальне партнерство в організації
- •35. Оцінка стану соціального партнерства в Україні, напрямки його розвитку
- •36. Зарубіжний досвід соціального партнерства, сучасні його форми, тенденції розвитку
- •37. Договірне регулювання соц..-труд. Відносин як провідна складова соціального партнерства
- •38. Генеральна угода і її роль у регулюванні соц.-труд. Відносин
- •39. Галузева угода: призначення, структура, зміст
- •40. Регіональна угода: призначення, структура, зміст
- •41. Ринок праці як підсистема ринкової економіки
- •42. Механізм функціонування ринку праці
- •43. Сегментація ринку праці
- •44. Гнучкість та жорсткість ринку праці
- •45. Національні ринки праці: співвідношення внутрішнього та зовнішнього
- •46. Елементи ринку праці
- •47. Функції ринку праці
- •48. Робоча сила як об’єкт купівлі – продажу
- •49. Попит і пропозиція на ринку праці
- •50. Характеристика кон’юнктури ринку праці
- •51. Типи і види ринків праці
- •52. Регулювання ринку праці
- •53. Державна служба зайнятості, її роль у регулюванні ринку праці
- •54. Пасивна і активна політика на ринку праці
- •55. Зайнятість як соціально-економічна категорія
- •56. Форми і види зайнятості
- •57. Державна політика зайнятості
- •58. Активні і пасивні заходи регулювання зайнятості населення
- •59. Глобалізація економіки та її вплив на зайнятість
- •60. Сучасні тенденції у сфері зайнятості
- •61. Безробіття: сутність, типи, соціально-економічні наслідки
- •62. Причини формування безробіття
- •63. Показники, які характеризують рівень безробіття
- •64. Умови надання статусу безробітного
- •65. Сутність закона Оукена
- •66. Індивідуальний трудовий договір як форма регулювання відносин зайнятості
- •67. Колективний договір і його роль у регулюванні соц.-труд. Відносин зайнятості
- •68. Генеральні, галузеві і регіональні угоди, їх значення в забезпеченні ефективної зайнятості
- •69. Державні гарантії в сфері зайнятості
- •70. Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами
- •71.Трудові показники, їх взаємозв’язок і вплив на ефективність діяльності суб’єктів господарювання
- •72. Види планів з праці
- •73. Планування праці на макро- і мезорівнях
- •74. Показники праці як складова бізнес-плану
- •75. Методи планування трудових показників на рівні підприємства
- •76. Розробка планів з продуктивності праці, чисельності персоналу фонду заробітної плати
- •77. Планування соціального розвитку трудових колективів
- •78. Сутність, зміст, завдання і значення організації праці
- •79. Принципи організації праці
- •80. Основні напрями організації праці на підприємстві
- •81. Організація праці на макро- і мезорівнях
- •82. Характеристика складових організації праці на рівні підприємства
- •83. Організація праці на робочому місці
- •84. Умови праці – сутність і значення
- •85. Умови праці та фактори їх формування
- •86. Взаємозв’язок організації праці з організацією виробництва
- •87. Нормування праці як провідна складова її організації
- •88. Функції нормування праці
- •89. Об’єкти нормування праці
- •90. Нормування як засіб регламентування трудової діяльності
- •91. Класифікація витрат роб. Часу
- •92. Методи нормування праці
- •93. Види норм праці
- •94. Методи дослідження трудових процесів
- •95. Методи встановлення норм
- •96. Критерії і показники ефективності організації праці
- •97. Сутність продуктивності і продуктивності праці
- •98. Значення продуктивності праці для соціально - економічного розвитку суспільства
- •99. Продуктивність праці, її інтенсивність
- •100. Показники і методи виміру продуктивності праці
- •101. Фактори продуктивності та їх класифікація
- •102. Резерви зростання продуктивності праці
- •103. Теоретико-методологічні аспекти ефективності праці
- •104. Програмно-цільові методи підвищення продуктивності праці
- •105. Економічні закони, що регулюють розподільчі відносини в ринковій економіці
- •106. Сутність, джерела та структура доходів населення
- •107. Номінальні і реальні доходи
- •108. Рівень життя: поняття і чинники, що його визначають
- •109. Заробітна плата як соціально-економічно категорія ринкової економіки і основна форма доходів найманих працівників
- •110. Сутність і діалектика взаємозв’язку категорій «вартість робочої сили», «ціна робочої сили», «витрати роботодавця на робочу силу», «необхідний продукт», «заробітна плата», функції заробітної плати
- •111. Соціально-трудові відносини з приводу формування доходів працюючих
- •112. Міжнародна класифікація витрат на робочу силу
- •113. Еволюція політики доходів працюючих у світовій практиці
- •114. Функції заробітної плати
- •115. Чинники, що впливають на рівень і динаміку заробітної плати
- •116. Організація заробітної плати, її принципи і елементи
- •117. Характеристика елементів організації заробітної плати на підприємстві
- •118. Тарифне нормування оплати праці
- •119. Системи винагороди за працю
- •120. Економічний аналіз в соціально-трудовій сфері
- •121. Значення економічного аналізу в сфері праці
- •122. Сутність і значення аудиту в сфері праці
- •123. Напрями, етапи і методи проведення аудиту в сфері праці
- •124. Звітність показників з праці: статистична, оперативна
- •125. Сутність моніторингу соціально-трудової сфери і його концептуальні положення
- •126. Завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •127. Соціально-демографічні та міграційні процеси як напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •128. Стан зайнятості, ринка праці і безробіття як складові моніторингу соціально-трудової сфери
- •129. Соціально-трудові процеси на підприємствах як складова моніторингу соціально-трудової сфери
- •130. Умови і охорона праці як напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •131. Доходи і рівень життя населення як складові моніторингу соціально-трудової сфери
- •132. Міжнародна організація праці (моп) у сучасному світі: цілі, завдання, структура
- •133. Організація діяльності моп
- •134. Механізм нормотворчої діяльності моп
- •135. Глобалізація світової економіки і її вплив на соц.-труд сферу
- •136. Сучасні світові тенденції розвитку соц.-труд. Відносин
52. Регулювання ринку праці
Державне регулювання ринку праці здійснюється на підставі законодавчих актів. Закони гарантують всім працездатним особам працездатного віку: 1) право здійснювати будь-яку законну економічну діяльність, 2) захист від дискримінаційної практики найму на роботу і звільнення, 3) безкоштовну допомогу в пошуках роботи відповідно до інтересів, 4) вихідну грошову допомогу у разі втрати постійної роботи, 5) безкоштовне навчання й перенавчання безробітних.
Регулювання ринку праці здійснюється для забезпечення відповідності між попитом і пропозицією за обсягом і структурою, та має на меті досягнення їх ефективної збалансованості. І саме створення дійової системи регулювання сфери зайнятості є одним з основних соціальних заходів розвитку суспільства.
Державне регулювання зайнятості населення має ґрунтуватися на: забезпеченні соціального партнерства суб’єктів ринку праці; сприянні забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганні безробіттю, створенні нових робочих місць; добровільності й відсутності примушення громадян щодо вибору сфери діяльності й робочого місця; гласності на основі всебічного інформування про наявність вакантних робочих місць; дотриманні комплексності заходів щодо регулювання зайнятості; підтримці працездатних громадян у працездатному віці, які потребують соціального захисту; забезпеченні заходів запобіжного характеру щодо регулювання зайнятості; певної гарантії зайнятості.
53. Державна служба зайнятості, її роль у регулюванні ринку праці
Основним елементом інфраструктури ринку праці є Державна служба зайнятості. В Україні Державна Служба Зайнятості (ДСЗ) було створено в 1991 році як автономний орган при міністерстві праці та соціальної політики з метою реалізації програми зайнятості. Обов’язки і права ДСЗ визначені Законом України “Про зайнятість населення”. До обов’язків ДСЗ входить: 1) аналіз стану ринку праці, 2) прогнозування попиту та пропозиції робочої сили, 3) облік громадян з питань працевлаштування, 4) надання допомоги в працевлаштуванні, 5) надання інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, 6) проведення професійної орієнтації і консультації населення, 7) організація професійної підготовки, 8) здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями законодавства про зайнятість населення.
Функції служби зайнятості: аналіз ринку праці та інформування про його стан; трудове посередництво і сприяння роботодавцям у забезпеченні підприємств робочою силою, а громадянам в одержані роботи; регулювання ринку праці, яке здійснюється як через трудове посередництво, так і через реалізацію програм профорієнтації, а також сприяння зайнятості; допомога безробітним, яка містить як попередні функції, так і матеріальну підтримку на період безробіття; безпосередня участь у реалізації державної політики зайнятості.
54. Пасивна і активна політика на ринку праці
Залежно від стану економіки та стану ринку праці передбачається здійснення активної чи пасивної політики, щодо регулювання зайнятості і ринкової політики в цілому. Пасивна політика передбачає виплату допомоги безробітним і надання найпростіших послуг для підбору робочих місць через Державну службу зайнятості. Часто застосовують термін „помірна пасивна політика” - вона передбачає матеріальну підтримку безробітних та інші різноманітні послуги по підбору робочих місць. Однак тактика пасивного очікування економічного підйому може оправдати себе лише при високій гнучкості ринку праці. Оскільки, стримуючі регулятори пасивної політики на ринку праці є досить слабкими і тому можуть навіть погіршити ситуацію. Активна політика – це сукупність правових, організаційних і економічних мір впроваджених державою з метою зниження рівня безробіття. Вона передбачає заходи, пов’язані з профілактикою звільнення робітники і збереження робочих місць, навчання, перепідготовка, підвищення кваліфікації осіб шукаючих роботу, активний пошук і підбір робочих місць, фінансування створення нових робочих місць, організацію нових робочих місць через систему громадських робіт. Відсутність активної політики значно звужує функції служби зайнятості.