Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
економіка праці і соц-трудові відносини.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
691.2 Кб
Скачать

52. Регулювання ринку праці

Державне регулювання ринку праці здійснюється на підставі законодавчих актів. Закони гарантують всім працездатним особам працездатного віку: 1) право здійснювати будь-яку законну економічну діяльність, 2) захист від дискримінаційної практики найму на роботу і звільнення, 3) безкоштовну допомогу в пошуках роботи відповідно до інтересів, 4) вихідну грошову допомогу у разі втрати постійної роботи, 5) безкоштовне навчання й перенавчання безробітних.

Регулювання ринку праці здійснюється для забезпечення відповідності між попитом і пропозицією за обсягом і структурою, та має на меті досягнення їх ефективної збалансованості. І саме створення дійової системи регулювання сфери зайнятості є одним з основних соціальних заходів розвитку суспільства.

Державне регулювання зайнятості населення має ґрунтуватися на: забезпеченні соціального партнерства суб’єктів ринку праці; сприянні забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганні безробіттю, створенні нових робочих місць; добровільності й відсутності примушення громадян щодо вибору сфери діяльності й робочого місця; гласності на основі всебічного інформування про наявність вакантних робочих місць; дотриманні комплексності заходів щодо регулювання зайнятості; підтримці працездатних громадян у працездатному віці, які потребують соціального захисту; забезпеченні заходів запобіжного характеру щодо регулювання зайнятості; певної гарантії зайнятості.

53. Державна служба зайнятості, її роль у регулюванні ринку праці

Основним елементом інфраструктури ринку праці є Державна служба зайнятості. В Україні Державна Служба Зайнятості (ДСЗ) було створено в 1991 році як автономний орган при міністерстві праці та соціальної політики з метою реалізації програми зайнятості. Обов’язки і права ДСЗ визначені Законом України “Про зайнятість населення”. До обов’язків ДСЗ входить: 1) аналіз стану ринку праці, 2) прогнозування попиту та пропозиції робочої сили, 3) облік громадян з питань працевлаштування, 4) надання допомоги в працевлаштуванні, 5) надання інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, 6) проведення професійної орієнтації і консультації населення, 7) організація професійної підготовки, 8) здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями законодавства про зайнятість населення.

Функції служби зайнятості: аналіз ринку праці та інформування про його стан; трудове посередництво і сприяння роботодавцям у забезпеченні підприємств робочою силою, а громадянам в одержані роботи; регулювання ринку праці, яке здійснюється як через трудове посередництво, так і через реалізацію програм профорієнтації, а також сприяння зайнятості; допомога безробітним, яка містить як попередні функції, так і матеріальну підтримку на період безробіття; безпосередня участь у реалізації державної політики зайнятості.

54. Пасивна і активна політика на ринку праці

Залежно від стану економіки та стану ринку праці передбачається здійснення активної чи пасивної політики, щодо регулювання зайнятості і ринкової політики в цілому. Пасивна політика передбачає виплату допомоги безробітним і надання найпростіших послуг для підбору робочих місць через Державну службу зайнятості. Часто застосовують термін „помірна пасивна політика” - вона передбачає матеріальну підтримку безробітних та інші різноманітні послуги по підбору робочих місць. Однак тактика пасивного очікування економічного підйому може оправдати себе лише при високій гнучкості ринку праці. Оскільки, стримуючі регулятори пасивної політики на ринку праці є досить слабкими і тому можуть навіть погіршити ситуацію. Активна політика – це сукупність правових, організаційних і економічних мір впроваджених державою з метою зниження рівня безробіття. Вона передбачає заходи, пов’язані з профілактикою звільнення робітники і збереження робочих місць, навчання, перепідготовка, підвищення кваліфікації осіб шукаючих роботу, активний пошук і підбір робочих місць, фінансування створення нових робочих місць, організацію нових робочих місць через систему громадських робіт. Відсутність активної політики значно звужує функції служби зайнятості.