Підготовка до виконання лабораторних робіт
Під час підготовки до виконання лабораторних робіт студент повинен:
ознайомитися із складом методичних вказівок до роботи, яку треба викона-ти;
повторити за підручником або конспектом лекцій теоретичний матеріал за темою лабораторної роботи;
вивчити зміст роботи, порядок її виконання та схему експериментальної ус-тановки;
накреслити основні схеми, підготувати таблиці, які заповнюються під час ви-конання лабораторної роботи;
виписати основні розрахункові співвідношення, необхідні для опрацювання результатів експерименту.
Не підготовлені студенти до занять не допускаються.
Правила виконання лабораторної роботи
Для виконання лабораторних робіт академічна підгрупа поділяється на бригади по 2 – 4 чол., склад яких зберігається протягом вивчення курсу. Ко-жен студент повинен засвоїти всі елементи техніки експерименту: збирання схеми, регулювання струму та напруги, відлік показань приладів тощо.
Перед виконанням лабораторної роботи викладач проводить співбесіду зі
5
студентами.
Допущені до роботи студенти займають свої робочі місця і готують експе-риментальну установку: вивчають і записують у протокол після назви роботи паспортні дані досліджуваного об’єкта. Відповідно до цих даних підбирають електровимірювальні прилади і виставляються перемикачі діапазонів вимірю-вання.
Найважливішим етапом лабораторного дослідження є збирання схеми. Рекомендується спочатку зібрати основне послідовне (струмове) коло, а потім приєднати паралельні кола вольтметрів, ватметрів тощо. В схемах трифазного струму треба послідовно збирати коло кожної фази. Зібрану схему потрібно подати для перевірки викладачеві.
Експериментальні дослідження починаються з попереднього досліду, мета якого простежити за якісним характером процесу, перевірити правиль- ність вмикання вимірювальних приладів і вибору їх меж вимірювань. Після попереднього досліду розпочинають виконання експерименту. Покази при- ладів після перерахування на ціни поділок записують у підготовлені таблиці в звіті.
Закінчивши експеримент, джерела живлення установки вимикають, а резу-льтати вимірювань показують викладачеві для перевірки. Якщо результати не-правильні або викликають сумнів щодо їх правильності, відповідний дослід треба повторити. Якщо результати визнані викладачем правильними, електрич-ну схему розбирають і прибирають робоче місце.
Вказівки до оформлення протоколів лабораторних робіт.
Протоколи всіх лабораторних робіт записують у загальний зошит (бажано в клітинку) з єдиною титульною сторінкою, на якій вказують назву міністерства освіти, повну назву університету і кафедри, прізвище, ім’я та по батькові сту-дента з зазначенням курсу, групи, факультету, прізвище та ініціали керівника
6
лабораторних занять.
Кожен протокол починають з нової сторінки (права сторінка зошита). Після назви роботи записують технічну характеристику досліджуваного обладнання. Для цього під час підготовки протоколу необхідно залишити місце (4 – 5см) по висоті сторінки протоколу.
Записують мету роботи і порядок її виконання. За допомогою креслярсько-го інструменту й відповідно до діючих стандартів креслять робочі схеми дос-лідної установки, які повинні вміщувати необхідну інформацію для аналізу (прийняті напрямки й позначення струмів, опорів тощо). Схеми виконують олівцем, чорною або синьою пастою на сторінках зошита або міліметрового паперу, який вклеюють у зошит.
Кожен протокол лабораторного дослідження електротехнічного облад- нання має включати перелік електровимірювальних приладів із зазначенням використаних меж вимірювання за формою табл.1 .
Таблиця 1
Найменування |
Система |
Клас точності |
Межі вимірювання |
Стала приладу |
Заводський номер |
Вольтметр |
Електро- магнітна |
0,5 |
0 -75 -150 |
1 В/под |
257436 |
Ватметр |
Електро- динамічна |
0,2 |
0-75-150 (В) 0-2,5-5 (А) |
2,5 Вт/под |
343500 |
Структура таблиці вимірювань і обчислень додається до кожної лабора- торної роботи. Результати розрахунків заносять у таблиці. У протоколи інших лабораторних робіт записують основні формули, які використовують для опра-цювання дослідних даних. Результати обчислень заокруглюють з точністю до 0,01 при використанні кратних множників, наприклад, 1,24·10-3 А. Усі проміж-ні величини й кінцеві результати обчислень повинні мати відповідну одиницю вимірювання.
Результати математичного опрацювання дослідних даних оформляють у
7
вигляді графіків і діаграм. На координатних осях графіків роблять шкалу
тільки з заокругленими, зручними для користування значеннями. Одержані під час розрахунків точки слід чітко показувати в координатній сітці і плавно з’єд-нувати. Точки, що наносяться на графік з координатними осями, лініями не з’єднують. Векторні діаграми креслять у вибраному масштабі, зручному для переведення вектора у фізичну величину. Наприклад, mV = 1 B/мм, або mI = 0,1 А/мм. Для підвищення наочності векторних діаграм вектори, що збігаються за напрямком, показують паралельними, близько розміщеними лініями з відпо-відними позначеннями.
У кінці протоколу робиться висновок і дається критична оцінка одержаних результатів. Студент робить свої висновки про виконану роботу у довільній формі, зважаючи на основні одержані результати, їх взаємозв’язок з набутими раніше теоретичними знаннями й виробничою практикою. Особливу увагу тре-ба приділити аналізу й критичній оцінці одержаних результатів, аналітично об-ґрунтовуючи одержані дослідні залежності, спираючись на фізичну суть дос-ліджуваних явищ і роботи електротехнічного устаткування.
Умовні графічні й літерні позначення основних елементів електричного кола наведені в табл. 2.
8
Таблиця 2
Графічні позначення |
Основні розміри |
Літерні позначення |
Найменування |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
Провід електрич-ного кола |
|
|
|
Відгалуження лінії електричного зв‘язку |
а б) |
|
|
Позначення роду струму та напруги: а) постійний б) змінний |
|
|
Е J |
Джерело ЕРС Джерело струму |
а)
б) |
|
EL HL |
Електричні лампи: а) освітлювальна б) сигнальна |
|
|
GB |
Елемент гальва-нічний, або акуму-ляторний |
a б) |
|
PV PA PSWh |
Електровимірювальні прилади: а) показувальний б) реєструвальний |
)
)Продовження табл.2
1 |
2 |
3 |
4 |
а б в) |
300 
|
S для апаратів, що не мають контактів у силових колах |
Контакти комута- ційних пристроїв: а) замикальний б) розмикальний в) перемикальний |
|
|
Q |
Вимикач триполюсний |
а)
б)
в)
|
|
Відповідно до позначення апарата з додатковим індексом |
Контакти, що зами- кають подібно кон- тактам, що розми- кають з витримкою часу: а) під час спра-цювання б) під час від-пускання в) під час спра-цювання і відпус-кання |
а
б) |
|
QF |
Вимикач з автоматичним поверненням (автомат): а) однополюсний б) двополюсний |
а
б) |
|
SB |
Вимикачі кнопкові натискні з контактами: а) замикальними б)розмикальними |
)
)
)
)
Продовження табл.2
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
S |
Контакти з фіксованим положенням після спрацювання ручним відпусканням |
|
|
R |
Резистор |
|
|
RR RR |
Резистор з ковзним контактом Змінний резистор |
|
|
F |
Запобіжник |
|
|
К |
Котушка реле |
|
|
КТ |
Котушка електромагнітного пристрою, який працює з витримкою часу при відпусканні |
а)
б)
|
|
KA
KV
|
Котушка електромеханічного пристрою з позначенням ходу обмотки: а) обмотка максимального струму б) обмотка максимальної напруги |
Закінчення табл.2
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
КТ |
Котушка електромагнітного пристрою, який працює з витримкою часу при спрацюванні |
|
|
КК |
Сприймаюча частина теплового реле |
а)
б)
в) |
|
С |
Конденсатор: а) неполярний б) полярний в) змінної ємності |
а)
б)
|
|
Т |
Однофазний трансформатор: а) спрощене позначення б) розгорнуте позначення |
а)
б) |
|
L |
Котушка індуктивності а) без осердя б) з осердям |
12