Термінологічний словник.

Вантаж - товар, то перебуває в процесі перевезення.

Вантажовідправник (відправник) — фізична чи юридична особа, від імені якої вантаж передасться до перевезення та яка зазначена як відправ­ник в договорі про перевезення вантажу.

Вантажоодержувач (одержувач) — фізична чи юридична особа, яка має право отримати вантаж у місці призначення.

Дорожньо-транспортна пригода — подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або дістали поранення люди чи завдано матеріальних збитків (згідно з Правилами дорожнього руху).

«Зелена картка» — система міжнародних договорів про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Інкотермс— міжнародні правіла, розроблені міжнародною торговельною палатою (МТП) щодо тлумачення комерційних (торговельних) термінів.

Механічний транспортний засіб — транспортний засіб, що приводи­ться в рух за допомогою двигуна (крім велосипедів з підвісним двигуном і мопедів з робочим об'ємом двигуна не менше 50 см3). До механічних транспортних засобів належать трамваї, тролейбуси, автомобілі, мотоцик­ли, мотоколяски тощо.

Паушальна сума — загальна сума без зазначення її окремих складових.

Перевізник — транспортна організація (або юридична особа), яка здій­снює перевезення вантажів чи пасажирів.

Поліс генеральний — письмовий договір, згідно з яким страхувальник протягом обумовленого періоду зобов'язаний на узгоджених умовах пере­давати, а страховик — приймати на страхування вантажі.

Тема 12. Авіаційне страхування. Методичні поради до вивчення теми

Починаючи вивчати тему «Авіаційне страхування», студент насамперед повинен зробити акцент на його необхідності, сутно­сті і значенні.

Авіаційне страхування — це цілий комплекс страхових послуг, що тягне за собою відповідальність по багатьох різних об'єктах, яка проявляється при настанні одного спільного для всіх випадку - авіаційної катастрофи.

Таким чином, саме авіаційному страхуванню найбільше при­таманна кумуляція ризику, коли відшкодування по випадках част­кової аварії набагато менше, ніж у разі випадків повної загибелі авіаційних суден.

З огляду на світовий досвід, до галузі авіаційного страхування, крім страхування авіасуден (каско), відносять багато, інших видів страхування: страхування авіазапчастин і двигунів, страхування від нещасних випадків пасажирів, членів екіпажів, авіадиспетчерів, страхування відповідальності аеропортів та власників (опе­раторів) ангарів та іншої продукції авіаційно-промислового комп­лексу і пов'язаних з авіацією галузей.

Необхідно звернути увагу на те, що в авіаційному страхуванні ризики можуть бути застраховані як в обов'язковій, так і в добровільній формах. Студенту слід розібратися в сутності цих форм авіаційного страхування, необхідності їх застосування.

Однією з причин введення обов'язкової форми авіаційного страхування в Україні можна вважати її вступ в члени ІКАО, а також приєднання до міжнародних конвенцій, які стосуються міжнародного права в сфері цивільної авіації. Тому студенту не­обхідно з'ясувати, якими саме конвенціями та іншими міжнародними зобов'язаннями керуються в цивільній авіації під час стра­хування ризиків.

Засвоїти, які види авіаційного страхування проводяться в Україні в обов'язковій формі, можна, якщо звернутись до Закону України «Про страхування».

В межах добровільних видів страхування ліцензії в Україні видаються на майнове страхування засобів повітряного транспорту і страхування відповідальності власників повітряних суден, включаючи відповідальність вантажоперевізника. Цим видам авіа­ційного страхування студенту треба приділити належну увагу.

Усі види страхування авіаційних ризиків регламентуються Повітряним Кодексом України: стаття 103 (обов'язкове страху­вання) і стаття 105 (страхування при авіаційних роботах).

Для більшого розуміння сутності і взаємозв'язків в страхуван­ні авіаризиків студенту необхідно детальніше розглянути питан­ня, що стосується суб'єктів страхування та організацій, які рег­ламентують діяльність ринку авіаційного страхування в Україні.

Характеризуючи суб'єкти ринку авіаційного страхування, важ­ливо згадати про особливі об'єднання авіастраховиків, які функ­ціонують в Україні. Так, кілька років на вітчизняному страхово­му ринку працює Національний консорціум авіастраховиків. На питанні про функції, що їх виконуєте об'єднання, студенту треба зосередити увагу.

До суб'єктів авіаційного страхування належить і Авіаційне страхове бюро, створене для координації діяльності національних страховиків в галузі авіаційного страхування, збору статистичних даних, розробки програм та методів страхування авіаційних ризиків і т. ін.

Далі при вивченні цієї теми необхідно зосередити увагу на конкретних видах страхування в авіаційній галузі. Розглядаючи кожний вид авіаційного страхування, треба враховувати певні їх ні особливості.

Як вже було зазначено, авіаційне страхування охоплює широ­ке коло специфічних ризиків, які виникають в результаті експлу­атації засобів Повітряного транспорту, але лідером серед бага­тьох видів авіаційного страхування, безперечно, виступає страху­вання авіасуден (каско). Цей вид страхування може бути прове­дений як в обов'язковій, так і в добровільній формах.

Починати розгляд страхування авіасуден (каско), як і будь-який інший вид страхування, треба з визначення суб'єктів страхування.

Власник повітряного судна (ПС), якщо він не перевізник (ПКУ, ст. 59), зобов'язує авіаексплуатанта застрахувати повітря