2. Бюджетне фінансування економіки та фінансова підтримка підприємств

Бюджетне фінансування економіки та фінансова підтримка підприємств державної власності здійснюються у різних формах, залежно від певних умов і фінансового становища суб’єктів господарювання.

Підприємства, у яких частка майна державної власності перевищує 50 %, у разі скрутного фінансового становища мають право на отримання фінансової допомоги за рахунок бюджетних асигнувань. Така допомога може надаватися на поворотній (у більшості випадків) або безповоротній основі під затверджені проекти використання коштів, що надаватимуться як державна підтримка під бізнес-план та проекти санації цих підприємств.

Кабінет Міністрів і Національний банк України запроваджують порядок надання підтримки з бюджетних асигнувань, визначають порядок складання, розгляду і затвердження проектів використання коштів, що надаватимуться як державна підтримка бізнес-планів і проектів санації цих підприємств, відповідальність сторін, вичерпний перелік випадків, коли ця підтримка надається на безповоротній основі.

Метою надання фінансової підтримки підприємствам з бюджетних асигнувань на поворотній або безповоротній основі є запобігання банкрутству, відновлення платоспроможності, оздоровлення фінансового становища підприємств, підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт чи послуг.

За термінами надання фінансова підтримка може бути двох видів:

• короткотермінова (протягом 1 року на основі плану-графіка надання коштів з урахуванням можливого їх ефективного використання);

• довготермінова (протягом 2-5 років деяким підприємствам, які забезпечують ефективне функціонування економіки).

Надання фінансової підтримки на безповоротній основі передбачається виключно у таких випадках:

• якщо збитки, завдані підприємству стихійним лихом, перевищують суми відшкодувань, передбачених чинним законодавством про обов’язкове страхування;

• для відшкодування збитків конкретним підприємствам, коли чинним законодавством встановлено умови господарювання, за якими не забезпечується відшкодування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), що може призвести до їхнього банкрутства;

• для фінансування витрат на відновлення платоспроможності окремих підприємств, діяльність яких пов’язана із надзвичайними суспільними інтересами.

В інших випадках фінансова підтримка надається тільки на поворотній основі. Перелік підприємств, які потребують фінансової підтримки, встановлюють органи, уповноважені управляти державним майном, на основі результатів аналізу їх фінансово-господарської діяльності та керуючить Постановою КМУ від 17.03.2000 р. № 515 „Про затвердження Порядку проведення досудової санації державних підприємств”.

Досудова санація – це система заходів щодо відновлення платоспроможності державного підприємства-боржника, які здійснюються органом, уповноваженим управляти державним майном (далі – уповноважений орган) боржника, з метою запобігання його банкрутству до початку порушення провадження у справі про банкрутство.

Ініціатива щодо проведення досудової санації може виходити від уповноважених органів, підприємств, кредиторів або інших осіб.

Пропозиції щодо проведення досудової санації подаються уповноваженому органові, який у разі виявлення ознак неплатоспроможності підприємства приймає рішення про проведення досудової санації.

Про рішення щодо проведення досудової санації кредиторів повідомляє керівник підприємства у п’ятиденний термін з дня його отримання.

Для розроблення плану досудової санації на підприємстві утворюється робоча група на чолі з керівником підприємства, до складу якої входить також представник уповноваженого органу та можуть залучатися кредитори за їх згодою. У разі надходження пропозицій від потенційних інвесторів план досудової санації розробляється за їх участю.

План досудової санації розробляється у місячний термін з дня прийняття рішення щодо її проведення і подається на затвердження уповноваженому органові. План досудової санації повинен містити:

• реквізити підприємства (повна назва, юридична адреса, організаційно-правова форма, орган управління);

• відомості про фінансово-господарське становище;

• заходи щодо відновлення платоспроможності (реструктуризація підприємства, перепрофілювання виробництва, закриття нерентабельних виробництв, відчуження основних засобів, передача майна в оренду, відстрочення та (або) розстрочення платежів, переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові, скорочення чисельності працюючих тощо) і терміни їх здійснення;

• розрахунок необхідних коштів для реалізації заходів;

• визначення джерел фінансування заходів (зобов’язання інвесторів, кредиторів щодо погашення боргу або надання фінансової допомоги, кошти державного бюджету, кошти, отримані від оренди майна, відчуження основних засобів, погашення дебіторської заборгованості, кредити банків тощо);

• умови участі інвесторів і кредиторів у проведенні досудової санації (набуття права власності на майно підприємства відповідно до законодавства, розпорядження частиною його продукції, оренда майна підприємства, задоволення вимог кредиторів шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора тощо);

• очікувані наслідки виконання плану досудової санації.

Термін проведення досудової санації не повинен перевищувати 12 місяців. В окремих випадках уповноважений орган може продовжити термін, але не більше ніж на 6 місяців.

Уповноважений орган у місячний термін розглядає та затверджує або відхиляє поданий підприємством план досудової санації.

Рішення про відхилення плану досудової санації приймається уповноваженим органом, якщо запропоновані заходи не забезпечують відновлення платоспроможності підприємства.

У разі коли витрати на реалізацію заходів, передбачених планом досудової санації, пропонується фінансувати за рахунок коштів державного бюджету, пропозиції про включення відповідних видатків до проекту державного бюджету на планований рік подаються Мінфіну та Мінекономіки.

Заходи, пов’язані із відчуженням основних засобів, передачею структурних підрозділів підприємств та нерухомого майна в оренду, погоджуються з Фондом державного майна в установленому порядку.

Однією із форм надання фінансової підтримки підприємствам є відстрочення у сплаті податків, яке надається платникам на умовах податкового кредиту на платній основі.

Податковий кредит надається платникам податків через фінансові органи на підставі висновку органів державної податкової служби про фінансове становище платника, розрахунків з бюджетом, наявності декларацій та інших необхідних документів у межах сум, що надходять до відповідних бюджетів.

У встановлений термін платник податку зобов’язаний повернути податковий кредит і внести плату за нього. За порушення умов повернення кредиту на суму заборгованості нараховується пеня у встановленому порядку.

Підприємства державної форми власності, у фінансових планах яких передбачені збитки від фінансово-господарської діяльності, мають право на покриття цих збитків за рахунок коштів бюджетів у вигляді субсидій. Надання субсидій здійснюється по виконанню планів за виробничими показниками. При невиконанні планів обсяг фінансування скорочується відповідно до виробничих показників.

За ринкових умов господарювання держава повинна шукати шляхи щодо ліквідації збитковості і фінансового оздоровлення державного сектора економіки. Це зокрема:

• роздержавлення і приватизація збиткових підприємств;

• створення необхідних організаційних та економічних умов для роботи підприємств, захист інтересів національного виробника;

• реконструкція і технічне переоснащення державних підприємств, придбання і впровадження нових технологій, які б забезпечили зменшення собівартості продукції, підвищення її якості та конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках;

• реорганізація податкової системи і зниження податкового тиску на виробника;

• удосконалення цінового механізму;

• реорганізація кредитної системи і наближення її до виробника, спрощення системи кредитування і зниження процентних ставок за користування кредитом;

• інші.