МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра «Машини та обладнання агропромислового виробництва»

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №.2

«Машини для очищення і сортування зерна.»

Методичний посібник для виконання лабораторної роботи

Галузь знань - 1001 Техніка та енергетика аграрного виробництва

Напрям підготовки - 6.100102 Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва

Полтава 2012

Розробив: Лавренко В.В., ст. викладач кафедри „Машини та обладнання агропромислового виробництва” (Полтавська державна аграрна академія).

Кривонос С.М. ст. викладач кафедри „Машини та обладнання агропромислового виробництва” (Полтавська державна аграрна академія).

Рецензент: Лозовський А.П. к.т.н, доцент кафедри „Машини та обладнання агропромислового виробництва” (Полтавська державна аграрна академія).

Схвалено і рекомендовано до видання:

Кафедрою : Машини та обладнання агропромислового виробництва протокол № __ від _______201_ року.

Методичною радою інженерно-технологічного факультету: голова методичної ради, кандидат технічних наук, доцент Арендаренко В.М., протокол № __ від __ _________ 201_ року.

Технічний редактор: Кривонос С.М.

Комп’ютерна верстка: Лавренко В.В.

Усі права охороняються. Жодна частина цього видання не може бути відтворена у будь-якій формі без письмової згоди Полтавської державної аграрної академії

© Кривонос С.М., Лавренко В.В.

Лабораторна робота №2 Машини для очищення і сортування зерна

Мета роботи. Вивчити призначення, будову, принцип дії та основні регулювання машин для очищення та сортування зерна.

Обладнання. Агрегат для очищення та сортування зернових сумішей.

Зміст роботи.

1. Машини для очищення і сортування зерна

Зерно, що надходить на переробні підприємства, містить певну кількість домішок: насіння бур'янів, частини стебел, колоски, на­сіння інших зернових культур, пісок, грудочки ґрунту тощо. До пе­реробки зерна на готову продукцію ці сторонні вкраплення мають бути вилучені, що є першим завданням сепарування зерна. Друге завдання сепарування передбачає сортування зерна за розмірами (крупністю) на фракції. На міні-млинах рекомендується сортувати зерно на дві фракції, на крупорушках (гречку та просо) — на чоти­ри—шість фракцій.

Вибираючи способи та обладнання для сепарування зерна, ви­користовують властивості компонентів зернової суміші, основними з яких є:

• розміри (довжина, ширина, товщина);

• форма зернівок;

• аеродинамічні властивості (швидкість витання);

• насипна щільність;

• фрикційні властивості;

• магнітні властивості;

• пружність;

• комбінації перелічених властивостей.

Відмінності властивостей компонентів зерна покладено в основу класифікації машин та обладнання для сепарування.

На малих зернопереробних підприємствах застосовують скоро­чену технологічну схему сепарування зерна з використанням повітряно-ситових сепараторів, ситових сортувальних машин, пнемо-сортувальних столів та каменевідбирних машин, аспіраторів і маг­нітних колонок.

1.1. Повітряно-ситові сепаратори

Типову функціональну схему повітряно-ситового сепара­тора для очищення зерна зображено на рис. 1, кінематичну схе­му приведення сита в дію — на рис. 2. Сепаратор розділяє зерно­ву суміш на ситах за товщиною і шириною компонентні та за їхніми аеродинамічними властивостями. Розділення виконується послі­довно. Спочатку зерно очищається від легкої домішки (пилу, поло­ви) повітрям в аспіраційному каналі 5 (див, рис.1) на виході з бункера 4 сепаратора. Потім зерно просіюється на ситах 3, 10, 11, 12, де видаляються крупні і дрібні домішки. Відсортоване зерно провіюється висхідним повітряним потоком в аспіраційно му каналі 9 на виході із сепаратора.

Рис. 1. Схема повіт­ряно-ситового сепара­тора:

1 — корпус; 2 — привід; З— колосове сито; 4 — бункер; 5 — канал поперед­нього провіювання зерна; 6, 8 — вентилятори; 7 — осадові камери; 9 — канал повторного провіювання зерна; 10, 11 — сортуваль­ні сита; 12 — підсівне сито; І— неочищене зерно; ІІ — повітряний потік до цик­лопа; III — аспіраційні відкоси; IV — схід з верх­нього сита; V — очищене зерно; VI — дрібні доміш­ки; VII — крупні домішки

Рис. 2. Кінематична схема приведення сита в дію:

Таблиця 1.1. Відносна продуктивність сит сепаратора

Культура	Відносна продуктивність	Швидкість витання, м/с
Пшениця Жито, ячмінь Овес Просо Гречка Кукурудза Горох	1,0 0,75 0,60 0,30 0,50 0,66 0,80	8,90…11,50 8,36…10,80 7,10…9,10 6,70…8,80 7,40…9,00 12,50…14,00 14,50…17,50

Незважаючи на велику кількість джерел, пов'язаних із вивчен­ням процесів сепарації зернових сумішей на коливних ситах, до цього часу не встановлено аналітичних залежностей для вибору кінематичного режиму роботи сит, зокрема показника К_р, який забезпечує розділення зернової суміші із заданою повнотою. Тому кінематичні режими роботи сучасних сепараторів установлюють на основі дослідно-конструкторських розробок. Так, у зерноочисних машинах і агрегатах кутова швидкість сит змінюється в межах ω = 36...50 рад/с. Якщо врахувати, що амплітуда коливань стано­вить 3...10 мм, то діапазон зміни максимального прискорення сит— 9...25 м/с², а показник кінематичного режиму — К_р =0,40...2,54.