8. Оператори

Оператори – елементи MathCAD, за допомогою яких можна створювати математичні вирази. До них, наприклад, відносяться символи арифметичних операцій, знаки обчислення сум, добутків, похідної та інтеграла тощо.

Оператор визначає:

1. дію, що повинна виконуватися за наявності тих або інших значень операндів;

2. скільки, де та які операнди повинні бути введені в оператор.

Операнд – число або вираз, на який діє оператор. Наприклад, у виразі 5! + 3 число 3 і вираз 5! – операнди оператора + (плюс), а число

5 – операнд оператора факторіал (!). Після позначення операндів оператори стають виконуваними за документом блоками.

9. Типи даних

До типів даних відносяться числові константи, звичайні та системні змінні, масиви (вектори й матриці) та дані файлового типу.

Константами називають пойменовані об’єкти, що зберігають деякі значення, які не можуть бути змінені. Змінні є пойменованими об’єктами, що мають деяке значення, яке може змінюватися по ходу виконання програми. Тип змінної визначається її значенням; змінні можуть бути числовими, рядковими, символьними і т. д. Імена констант, змінних та інших об’єктів називають ідентифікаторами. Ідентифікатори в MathCAD являють собою набір латинських або грецьких літер та цифр. Ідентифікатори чутливі до регістра.

Для визначення змінної (присвоєння значення) використовується знак присвоювання :=, для набору якого досить натиснути клавішу двокрапки:

Зверніть увагу на різницю між знаками рівності та присвоювання. = – це команда «обчислити вираз»; := – оператор присвоювання, він застосовується, щоб присвоїти значення якійсь змінній.

Правило видимості – значення локальної змінної доступне правіше й нижче за її визначення.

Крім локальних змінних, у MathCAD існують глобальні. Глобальні змінні доступні скрізь на робочому аркуші й уводяться знаком . Для його набору використовується клавіша ~. Наприклад, увівши N~100, отримаємо: N100.

Приклад 1.

Уведемо два однотипні вирази: М + 1= та N + 1=, нижче визначимо значення змінних M та N: одну локально (М:=100), іншу – глобально (N100). Перший вираз (М + 1=) MathCAD не зможе обчислити й видає помилку, оскільки локальна змінна М визначена тільки правіше й нижче за присвоювання їй значення. Другий вираз (N + 1=) буде обчислений і виданий результат 101.

У MathCAD існує поняття ранжируваних змінних, тобто тих, що набувають цілого діапазону значень (іноді їх називають ранжируваними змінними). Для вводу цих значень використовується знак «..». Уводиться він не за допомогою двох крапок, а клавішею «;». Присвоювання x:=1..10 означає, що х буде пробігати всі цілі значення від 1 до 10 включно. Якщо крок зміни значень не дорівнює 1, треба зазначити спочатку перше, потім після коми друге значення й після «..» – кінцеве. Присвоювання y:=7,0.5.. 9 означає, що y буде набувати значень 7, 7.5, 8, 8.5 і 9.

10. Математичні вирАзи

При записі виразів використовується звичайна математична нотація. Для зручності набору можна використовувати арифметичну палітру або палітру математичного аналізу (викликаються кнопками панелі інструментів «Математика»). Часто використовувані математичні символи можна набирати за допомогою клавіатури:

• для набору показника степені натисніть ^;

• для набору нижнього індексу використовується [. При цьому сама квадратна дужка не відображається, а змінює позицію курсору;

• для набору звичайних дробів використовуйте звичайну операцію ділення /;

• для прискореного набору квадратного кореня застосовується клавіша \;

• для прискореного набору кореня n-ого степеня застосовуються клавіші Ctrl+\ ;

• для введення літер грецького алфавіту можна використовувати відповідні літери латинського алфавіту, після яких відразу натиснути клавіші Ctrl+G. Для набору числа  – окрема комбінація Ctrl+Shift +p;

• для набору знака підсумовування – Ctrl+Shift+4;

• для набору знака добутку – Ctrl+Shift+3;

• для вставлення порожнього рядка – Ctrl+F9;

• для видалення порожнього рядка – Ctrl+F10.

• Наприкінці виразу ставиться знак рівності «=». Уведення закінчується клавішею Enter або слід клацнути мишею поза визначенням.