Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ООП Метод рек до індив роб.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
1.18 Mб
Скачать

Задача № 2

Якими мають бути розміри вентиляційного вікна витяжної шафи, якщо інтенсивність місцевої вентиляції, яка з робочого місця видаляє шкідливі речовини з обсягом ГДК, зазначеним у таблиці 2 ( мг/м3), складає 1580 м3/год.

Q= , де

Кз – коефіцієнт запасу (див. таблицю 2) для зазначеного в задачі рівня ГДК;

Wo – швидкість руху повітря (див. таблицю 2) для зазначеного в задачі рівня ГДК;

Sв – площа поперечного перерізу вентиляційного вікна шафи витяжки ( ).

Задача № 3

Визначити час, за який в приміщенні з розмірами, представленими в таблиці 3, утвориться вибухонебезпечна суміш внаслідок витікання природного газу з інтенсивністю 2 м3/год. Межі займання суміші: верхня – 15,0 %, нижня – 5,6 %. Результат порівняти з випадком наявності вентиляції приміщення з кратністю 3 год-1.

  1. Визначити об’єм суміші газу з повітрям на нижній межі її займання:

Довжина х ширина х висота – 100% Vсум. = м3

Vсум. – 5,6%

2)Визначити час за який накопичиться об’єм газової суміші на нижній межі її займання:

t= год.

  1. За наявності вентиляції приміщення з кратністю К=3 год-1 час утворення вибухонебезпечної суміші складе:

tвент.= К t (год)

Таблиця 3

Варіанти даних для розвязку задач із вентиляції

вар.

Довжина і ширина приміщення,

м

Висота приміщення, м

1

6х10

3,5

2

6х8

4

3

6х12

3,5

4

7х11

4

5

6х9

3,5

6

6х10

4

7

6х12

3,5

8

8х10

4

9

10х20

5

10

7х10

4

11

7х9

3,5

12

7х12

4

13

7х13

4

14

7х12

3,5

15

6х14

4

16

7х8

3,5

17

8х10

4

18

7х10

3,5

19

8х10

4

20

12х24

5,5

21

6х9

4

22

6х13

4

23

7х12

3,5

24

8х16

4

25

8х9

3,5

26

8х8

4

27

7х9

3,5

28

8х8

4

29

6х12

3,5

30

8х10

4,5

Питання для обговорення

Способи розрахунків і результати обчислення інтенсивності загальнообмінної та місцевої вентиляції.

Індивідуальне завдання № 3

Методи захисту людини від ураження електричним струмом

Мета: засвоїти основні способи захисту людини від ураження електричним струмом, навчитися розраховувати захисне заземлення і занулення.

Час виконання роботи – 1 год.

Звіт студента за виконану роботу: письмовий аналіз.

Вступ

Основні методи захисту людини від електричного струму

У діяльності людини немає жодної сфери, де б не використовувалась електроенергія. Але разом з цим, зростає небезпечність ураження людини електричним струмом.

Електричний струм більший за 10 мА (0,01 А) є небезпечним для людини. Його дія може викликати пошкодження й розлад нервових волокон, опіки, параліч різних органів, смерть. Особливо небезпечним є змінний струм.

Основні причини ураження електричним струмом такі:

- дотик до струмоведучих частин;

- дотик до металічних частин, що опинилися під напругою;

- ураження кроковим струмом;

- ураження електродугою.

Величина струму, що проходить через людину у випадку ураження, залежить від шляху цього проходження і від прикладеної напруги (мал. 1). Електричний опір тіла людини коливається від 70 до 100000 Ом(для оцінки наслідків враження прийнято вважити = 1000 Ом) .Струм, що проходить через людину, може бути оцінений так:

, А 3.1

Мал. 1. Можливі випадки ураження людини електричним струмом

у трифазній мережі

1- трифазна електрична мережа: А, В, С- фазні проводи,Uф = 220В, "N"- нейтральний (нульовий) дріт; 2- трансформатор підстанції, 3- заземлювачі, Uдот - напруга дотику.

де Uдот — напруга дотику (В);

Rлюд — опір тіла людини (Ом);

Rконт — опір контакту (Ом);

Rгр — опір ґрунту (Ом);

Rпров — опір проводів (Ом);

R в. тр — опір вхідного трансформатора (Ом).

Найбільш небезпечним є випадок змикання з проводами двох фаз. При цьому Uдот найбільше, а всі опори, крім Rлюд наближаються до нуля.

Захисні заходи при ураженні електричним струмом можна розділити на дві групи:

1.Заходи безпеки у нормальному режимі.

2.Заходи безпеки в аварійному режимі.

До першої групи відносяться:

− забезпечення недоступності струмоведучих части

− застосування електричної ізоляції;

− застосування понижених напруги (менше 42 В змінного струму).

До другої:

− застосування подвійної ізоляції;

− захисне заземлення;

− захисне занулення;

− захисне відключення;

− використання роз’єднувальних трансформаторів;

− вирівнювання потенціалів.

До окремої групи слід віднести використання індивідуальних засобів захисту, які використовуються в обох випадках , та організаційні заходи(навчання, інструктажі, знаки безпеки, контроль за станом електрообладнання ,електромереж та інші).

В нашій роботі ми ознайомимося з методами контролю захисного заземлення і принципами роботи захисного занулення.