ПедагоГiЧНi науки

У навчальній програмі значний час відводиться стажуванню у військах [6, с. 29].

Програма професійної підготовки в школі врахо-вує, що тут готують майбутніх командирів, які мають бути морально та фізично здатними виконувати свої посадові обов’язки, бути патріотами Франції.

У період навчання велика увага приділяється прищепленню поваги до історичних традицій, які склалися у збройних силах країни, у тому числі в Сен-Сірській військовій школі. Щороку 2 грудня тут у присутності багатьох випускників проходить день пам’яті про перших курсантів, які загинули в битві під Аустерліцом в 1805 році. Під час урочистої церемо-нії виконується гімн школи “Галета”, написаний ще в

1914 році [6, с. 31].

Система виховної роботи особового складу від-різняється різноманітністю форм і методів. Програма включає вивчення внутрішньої та зовнішньої політи-ки Франції, питань військового будівництва, історії збройних сил, бойових традицій, у процесі занять широко використовуються різні технічні засоби про-паганди [1, с. 12].

Проблемами виховання особового складу фран-цузької армії займаються три спеціалізовані орга-нізації: управління інформації та зв’язку з громад-ськістю (поширює військову періодику, розмножує кінофільми, організує виставки); інститут соціаль-ного управління (займається організацією дозвілля військовослужбовців, спрямовує роботу армійських бібліотек, займається питаннями туризму); служба військових священиків (вирішує питання духовного виховання військовослужбовців) [1, с. 12].

Основним обов’язком французьких капеланів є діяльність щодо духовного вдосконалення військо-вослужбовців, а за патріотичне виховання безпосе-редньо відповідають командири.

Велика увага приділяється історико-патріотичній роботі у вихованні турецьких військовослужбовців. Ця робота проводиться командирами частин і підрозділів. Поряд із теоретичними знаннями з історії країни для рядових та унтер-офіцерів організовуються різноманіт-ні екскурсії по пам’ятних місцях, музеях, демонстрації документальних фільмів. Широко застосовуються такі форми роботи, як мітинги біля могил героїв, фотовис-тавки. Виявляючи повагу та турботу про солдатів та офіцерів, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, вищий командний склад збройних сил Туреччини, а також начальники гарнізонів та ко-мандири частин систематично відвідують військові шпиталі, роздають подарунки, премії, нагороди.

Особливе місце у вихованні любові до батьків-щини, народу, гордості за належність до збройних сил Туреччини відводиться святкуванню знаменних дат. Складовою частиною патріотичної роботи є, крім того, діяльність військового керівництва країни щодо

збереження в армії національних традицій та зви-чаїв. Турецькі командири намагаються використати будь-яку можливість для проведення патріотичного виховання навіть під час занять зі стройової підго-товки. При пересуванні строєм солдати речитативом скандують найбільш відомі гасла Ататюрка – першо-го президента Турецької республіки. Як зазначається в навчально-методичних посібниках для командирів підрозділів, головними якостями турецького солдата мають бути: любов до країни, людей, армії, професії, чесність, готовність до самопожертви, честь, вірність, мужність, професіоналізм [7, с. 16–17].

Таким чином, можна зробити висновок, що на сьогодні патріотичне виховання у збройних силах різ-них країн світу має свої особливості. Ці особливості зумовлені, передусім, традиціями, що склалися істо-рично, і багатим досвідом. На специфіку зарубіжного патріотичного виховання вплинули такі чинники, як провідна роль церкви у виховній роботі; функціонуван-ня протягом десятиліть спеціалізованих організацій; особливий соціально-політичний контекст історично-го розвитку. Проведене дослідження патріотичного виховання військовослужбовців зарубіжних армій показало, що виховання патріотів є одним із пріори-тетів політики військових відомств цих країн. Аналіз досвіду патріотичного виховання в арміях зарубіжних країн дає змогу розробити та впровадити нові ефек-тивні технології у патріотичне виховання майбутніх офіцерів-прикордонників України.

У подальшому необхідно дослідити особли-вості патріотичного виховання в збройних силах країн близького зарубіжжя та провести їх порів-няльний аналіз.