Тема 1 : Поняття, значення і сутність нового кпк.

1. Історія прийняття та необхідність нового КПК

2. Основні напрями реформування кримінального судочинства

3. Структура побудови кримінального процесуального кодексу

4. Нова термінологія кримінального процесуального кодексу.

5. Дія в часі в просторі та за колом осіб.

Література та нормативні акти:

• П о с т а н о в а Верховної Ради України Про Концепцію судово-правової реформи в Україні Постанова від 28.04.1992 № 2296-XII http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2296-12

• У к а з Президента україни про рішення ради національної безпеки і оборони україни від 15 лютого 2008 року "про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів" Концепція від 08.04.2008 № 311/2008 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/311/2008

• Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 04.11.1950, { Конвенцію ратифіковано Законом N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 } http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004

• Кримінальний процесуальний кодекс України Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI, http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

1. Історія прийняття та прийняття нового КПК

Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України, який відповідав би стандартам Ради Європи, є умовою виконання зобов'язань, взятих нашою державою перед цією міжнародною організацією. З метою підготовки акту, який відповідав би таким стандартам та, відповідно, принципово відрізнявся від запропонованих раніше проектів кримінально-процесуальних кодексів, у Національній комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права (консультативно-дорадчий орган при Президентові України) у грудні 2005 року розпочато таку роботу.

Історія створення проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України (далі — КПК) починає свій відлік з моменту прийняття Верховною Радою України в 1992 році постанови про схвалення "Концепції судово-правової реформи в Україні" та створення того ж року першої робочої групи з напрацювання нового КПК.

Кримінальний процесуальний кодекс - був прийнятий – 13 квітня 2012 року, опубліковано в Голосі України 19 травня 2012 року, згідно до перехідних положень вступає в силу через 6 місяців опублікування, тобто 19 листопада 2012 року.

Положення КПК України повністю ґрунтуються на Концепції реформування кримінальної юстиції України, схваленій Радою національної безпеки і оборони України та затвердженій Указом Президента України від  8 квітня 2008 року №311.

Під час підготовки проекту КПК України були враховані положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідні вимоги Європейського Суду з прав людини, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, досвід країн західної Європи (ФРН, Італія, Франція), східної Європи (Польща, Болгарія, Сербія, Молдова, Естонія, Литва, Латвія) і країн англо-американської правової системи (США, Велика Британія). 

Стимули до реформування

Радою Європи було констатовано наступні основні недоліки чинного КПК:

• надмірну авторитарність та забюрократизованість процесу, в якому, власне, судове засідання відіграє дуже обмежену роль;

• практично повну відсутність змагальності та усунення сторони захисту від участі у збиранні та фіксації доказів;

• надмірність та неврегульованість повноважень прокуратури, яка головним чином відповідає за забезпечення законності, а не за проведення розслідування;

• відсутність судового контролю за діяльністю слідчих органів та міліції;

• сильний інституційний тиск щодо винесення обвинувального вироку.

Відповідно до цієї конепції:

Головною метою судово-правової реформи і формування незалежної судової влади є перебудова судової системи, створення нового законодавства, вдосконалення форм судочинства. В ході реформи необхідно:

- шляхом ефективного розмежування повноважень гарантувати самостійність і незалежність судових органів від впливу законодавчої і виконавчої влади;

- реалізувати демократичні ідеї правосуддя, вироблені світовою практикою і наукою;

- створити систему законодавства про судоустрій, яке б забезпечило незалежність судової влади;

- поступово здійснити спеціалізацію судів;

- максимально наблизити суди до населення;

- чітко визначити компетенцію різних ланок судової системи;

- гарантувати право громадянина на розгляд його справи компетентним, незалежним і неупередженим судом.

Основними принципами судово-правової реформи є:

- створення такого судочинства, яке максимально гарантувало б право на судовий захист, рівність громадян перед законом, створило б умови для дійсної змагальності і реалізації презумпції невинності;

- відповідність нормативних актів з питань діяльності судів і органів юстиції вимогам міжнародних угод, ратифікованих Україною;

- радикальне реформування матеріального і процесуального законодавства, деідеологізування і наповнення його гуманістичним змістом;

- виключення з кримінального закону діянь, які в сучасних умовах не можуть визнаватись злочинами;

- реформування системи кримінальних покарань;

- диференціювання форм судочинства, зокрема в залежності від ступеня тяжкості злочину;

- розгляд окремих категорій судових справ суддями одноособово, а також колегіями професійних суддів та суддями з розширеною колегією судових засідателів;

- чітке визначення умов допустимості доказів;

- встановлення судового контролю за законністю і обгрунтованістю процесуальних рішень слідчих органів, які обмежують права громадян;

- перевірка законності і обгрунтованості судових рішень в апеляційному і касаційному порядку та за нововиявленими обставинами.