Завдання № 47

Надати класифікацію лейкоцитозу, описати зміни лейкоцитарної формули крові при патологічному лейкоцитозі. Назвати патофізіологічні механізми розвитку лейкопенії та патологічного лейкоцитозу

Класифікація лейкоцитозу - фізіологічний лейкоцитоз, травний лейкоцитоз, лейкоцитоз в новонароджених, лейкоцитоз вагітних, патологічний лейкоцитоз. Лейкоцитоз буває фізіологічним, тобто виникає в здорових людей при деяких цілком звичайних ситуаціях, і патологічним, коли він свідчить про яку-небудь хворобу. Фізіологічний лейкоцитоз спостерігається в наступних випадках: через 2-3 години після прийому їжі – харчовий лейкоцитоз; після інтенсивної фізичної роботи; після гарячих або холодних ванн; після психоемоційної напруги; у другій половині вагітності й перед менструацією. Лейкоцитарна формула — це співвідношення в крові різних форм лейкоцитів, виражене у відсотках.

Зміни лейкоцитарної формули при патологічному лейкоцитозі - лейкоцитарна формула при видовому лейкоцитозі нейтрофілія, ядерне зрушення в нейтрофільному ряду, збільшення ядерного індексу вище 0,08 (зрушення вліво), збільшення молодих форм нейтрофілів: метамієлоцитов і палочкоядерних посилення регенеративної активності кісткового мозку, зниження ядерного індексу нижче 0,06 (зрушення управо), збільшення гіперсегментованих нейтрофілів, зниження регенеративної активності кісткового мозку, еозинофілія , базофілія, лімфоцитом, моноцитоз .

Механізми розвитку патологічного лейкоцитозу - регенеративний механізм - перераспределітельний механізм - ангидремічеський механізм

Патофізіологічні механізми розвитку лейкопеній пригноблення лейкоцитопоеза підвищене руйнування і виведення лейкоцитів з організму перераспределітельниє лейкопенії спадкові лейкопенії.

Описати гемобластози. Лейкоз. Лейкемія. Механізми розвитку Ключові поняття.

Гемобластози (haemoblastosis; гемо + гр. blastos – паросток, зародок) – загальна назва пухлин, витікаючих з кровотворних кліток. Лейкоз (leukos – білий) – типовий патологічний процес, патофізіологічною основою якого є пухлинне переродження мієлоїдной або лімфоїдної тканини (кліток II, III, IV класів). Лейкемія (leukaemia; греч. leukos – білий, haima – кров) – білокрів'я, симптом лейкозу що виявляється появою в периферичній крові лейкозних кліток. Лейкозна клітка (лат.: leucotica cellula) – патологічно змінена клітка крові, що є цитологичеським субстратом певного вигляду лейкозу і що характеризується функціональними, морфологічними, цитохимічеськимі, цитогенетичними і імунологічними особливостями.Пухлинна трансформація клітки – внутріклітинні механізми утворення пухлинної клітки з нормальної в результаті молекулярних змін генома (експресія онкогена). Пухлинна прогресія – позаклітинні механізми утворення пухлинної тканини в органах кровеобразованія по шляху інтенсивної проліферації лейкозних кліток. Прогресуюче розростання кровотворної тканини відбувається в результаті порушення нейрогуморальної регуляції гемопоезу (розладу регуляторної функції нервової системи, гормонального дисбалансу), імунного контролю. Поліцитемія достеменна (polycytaemia vera; син. еритрема – erythraemia, erythros – червоний, haima – кров) – пухлинне захворювання, обумовлене гіперплазією кісткового мозку (переважно еритроцитарного паростка), характеризується еритроцитозом, тромбоцитозом, збільшенням маси циркулюючої крові і кількістю гемоглобіну. Лейкемоїдна реакція (лейкемія + eides – подібний) – патологічна реакція організму, що виявляється різко вираженим збільшенням кількості незрілих лейкоцитів (бластних кліток) на тлі підвищення загального вмісту лейкоцитів в крові унаслідок посилення лейкоцитопоеза.