3.Порядок призначення судів на адміністративні посади та визначення кількісного складу суду.

Стаття 20. Порядок призначення суддів на адміністративні посади

1. Адміністративними посадами в суді вважаються посади голови

суду та заступника (заступників) голови суду.

2. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного

суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його

заступники призначаються на посади строком на п'ять років із числа

суддів цього суду та звільняються з посад Вищою радою юстиції за

поданням відповідної ради суддів.

Суддя не може обіймати одну адміністративну посаду

відповідного суду більш як два строки підряд.

3. Голова Верховного Суду України, заступник Голови

Верховного Суду України обираються на посади і звільняються з

посад Пленумом Верховного Суду України у порядку, встановленому

цим Законом.

4. Призначення судді на адміністративну посаду без додержання

вимог цього Закону не допускається.

5. Перебування судді на адміністративній посаді в суді не

звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду,

передбачених цим Законом.

6. Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє

його повноважень судді. Звільнення з посади судді, а також

закінчення строку, на який суддю призначено (обрано) на

адміністративну посаду в суді, припиняє здійснення ним повноважень

на адміністративній посаді.

4.Компетенція(повноваження) мс.

Стаття 22. Повноваження місцевого суду

1. Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи,

віднесені процесуальним законом до його підсудності.

2. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні,

адміністративні справи, а також справи про адміністративні

правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним

законом.

3. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають

із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені

процесуальним законом до їх підсудності.

4. Місцеві адміністративні суди розглядають справи

адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

5. Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а

також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

5.Підвідомчість та підсудність справ мс.

Конституцією України закріплено правило, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникли у державі. З цим конституційним положенням пов’язане поняття підвідомчості справ судам. Отже, підвідомчість – це коло справ, які характеризуються певними юридичними властивостями, в залежності від яких справа підлягає розгляду або загальними судами або спеціалізованими судами або іншими державними органами ( нотаріат, ДОРАЦС, третейський суд і т.п.; розмежування підвідомчості загальних судів та господарських судів). У кримінальному судочинстві не має поняття підвідомчості бо усі кримінальні справи розглядаються лише загальними ( територіальними) судами. Як правило до юридичних властивостей, залежно від яких та чи інша справа розглядатиметься тим чи іншим судом загальної юрисдикції ( загальним чи спеціалізованим ), а чи іншим державним органом належать: - наявність спору про суб’єктний склад учасників спірних правовідносин - зміст спору. Підвідомчість цивільних та господарських справ відповідним судам визначається ст.24, 25, 26 ЦПК та ст. 12 ГПК України. Отже, з’ясувавши питання чи підвідомча справа судам і власне судам якої з судових підсистем судів загальної юрисдикції ( загальним чи спеціалізованим ) необхідно визначити якому суду підсудна дана справа. Підсудність – це процесуальний порядок віднесення судових справ, що підлягають розгляду і вирішенню по суті до конкретної ланки судової системи і до певного конкретного суду цієї ланки. Тобто розмежування справ за підсудністю відбувається між місцевими судами ( тобто в середині однієї судової ланки або між місцевим та апеляційним судом та місцевим судом). Підсудність справи на відміну від підвідомчості визначається всередині певної судової підсистеми, тобто в межах підсистеми загальних судів чи всередині підсистеми спеціалізованих судів, навіть розмежування справ за підсудністю окремо передбачається в системі господарських судів, а підсудність справ адміністративним судам має регулюватися АПК України. Юрисдикція місцевого загального суду охоплює всі кримінальні справи, за винятком справ про злочини проти національної безпеки України та злочини, за які передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, оскільки такі справи підсудні апеляційним судам, а також за винятком кримінальних справ, підсудних військовим судам гарнізонів. У порядку цивільного судочинства місцевий суд розглядає майже всі цивільні справи щодо спорів, які виникають із цивільних, сімейних, трудових та кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Місцевий суд розглядає також окремі категорії справ, тобто мова йде про справи окремого провадження: - про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним; - про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення громадянина померлим; - про усиновлення дітей, які проживають на території України; - про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану; - про встановлення фактів, щ мають юридичне значення; - про відновлення прав на цінні папери на пред’явника; - про оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні. Згідно з нормами ЦПК на сьогоднішній день загальні суди розглядають справи, що  виникають з адміністративно – правових відносин.