2. Атеросклероз

3. Жовчокам’яна хвороба

4. Iшемiчна хвороба серця.

Для забезпечення раціонального споживання жирів надзвичайно важливим є збалансоване спiввiдношення мiж жирами тваринного та рослинного походження. Бiльшiсть людей чомусь вважають, що найбiльш корисним для органiзму є вершкове масло та його аналог — маргарин i споживають виключно його. До речi, iсторiя створення маргарин дуже цiкава, адже він був вперше створений французьким хiмiком Меж—Мур’є за особистою вказiвкою iмператора Франції Hаполеона III у зв’язку із значним ростом цiн на вершкове масло до 10 франкiв за 1 кг i необхiднiстю створення його більш дешевого сурогату, який має високi смаковi якостi, вміщує ретинол та легко засвоюється органiзмом. Разом з тим багато людей забувають, що особи, якi споживають виключно вершкове масло, страждають вiд явищ недостатності багатьох життєво—необхiдних речовин, в першу чергу поліненасичених жирних кислот.

5. ФізіологО—гігієнічне значення та біологічна роль Мінеральних речовин

Hе менше значення анiж бiлки, жири та вуглеводи з точки зору організації рацiонального харчування мають мінеральні речовини.

Так же, як при недостатності основних харчових речовин, в умовах дефіциту мiнеральних речовин в органiзмi людини виникають специфiчнi зрушення, що можуть призводити до виникнення характерних захворювань.

Слід підкреслити, що мiнеральнi речовини складають значну частину людського органiзму (близько 3300 — 3500 г). У кiстках вони представленi у виглядi кристалiв, у м’яких тканинах як iстинний або колоїдний розчин, що перебуває, головним чином, у тісному сполученнi з бiлками.

Головне призначення мiнеральних речовин — забезпечення впливу на хід та спрямованість обмінних процесів.

Крiм того, до числа основних функцiй таких мікроелементів, як Са, Р, Mg вiдносять:

• формування нервової тканини, вплив на передачу нервового імпульсу;

• формування кісткової тканини:

• вплив на процеси кровотворення;

• вплив на регуляцію вмісту води у тканинах (передусім, за рахунок Са).

До числа основних функцій таких мiкроелементів, як Na, Cu, Fe відносять:

• формування гормонів;

• формування окислювально—тканинних ферментів;

• вплив на процеси кровотворення;

• забезпечення осмотичного тиску (передусім, за рахунок Nа).

Хвороби та синдроми, зумовленi дефiцитом, надлишком, або дисбалансом мiкроелементiв, мають назву мікроелементози.

Мiкроелементози прийнято розподiляти на:

• екзогеннi (природнi, виробничi, ятрогеннi)

та

• ендогеннi (спадковi, природженi).

Крiм того, вельми доцiльним вважають розподiл мiкроелементозiв на:

• гiпомiкроелементози

та

• гiпермiкроелементози.

Якi в свою чергу можуть бути первинними або вторинними, тобто такими, що виникають внаслiдок деяких захворювань.

Серед гіпомікроелементозів найбільше поширення мають:

• залiзодефiцитна анемiя (Fe);

• ендемiчний зоб (I);

• перницiозна анемiя (Co);

• карiєс (F).

Серед гіпермікроелементозів:

• флюороз (F);

• борний ентерит (B);

• молібденовий артрит або ендемiчна подагра (Mo).