ПРОЕКТ: ВПЛИВ НДО НА ФОРМУВАННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПАРТІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ПЕРСПЕКТИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЗА ПІДТРИМКИ ІНСТИТУТУ СТАЛИХ СПІЛЬНОТ (ISC) ТА МЕРЕЖІ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ДІЇ В УКРАЇНІ (UCAN)

Розробники: Петро Удовенко

Андрій Зельницький

МЕТОДИКА

МОНІТОРИНГУ ВИКОНАННЯ ПЕРЕДВИБОРНИХ ПРОГРАМ МІСЦЕВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ (БЛОКІВ) ТА ВПЛИВУ НДО НА ФОРМУВАННЯ І ПРОВАДЖЕННЯ ПАРТІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В РЕГІОНІ (МІСТІ)

КИЇВ - 2006

МЕТОДИКА

моніторингу виконання передвиборних програм місцевих організацій політичних партій (блоків) та впливу НДО на формування І провадження партійної політики в регіоні (місті)

Відповідно до вимог проекту “Вплив НДО на формування та впровадження партійної політики” фахівцями Міжнародного центру перспективних досліджень розроблена “Методика проведення моніторингу виконання передвиборних програм місцевих організацій політичних партій (блоків)”.

У Методиці програмні пріоритети, що декларувалися різними політичними силами на виборах 2006 року, представлені відповідними критеріями в таких сферах суспільного життя: система управління містом та місцеве самоврядування; забезпечення економічного розвитку регіону (міста); забезпечення прав, свобод та соціальних гарантій громадян, надання якісних послуг; екологічна безпека, чистота та збереження довкілля; забезпечення духовно-культурних потреб населення.

Моніторинг виконання передвиборних програм місцевих організацій політичних партій (блоків) – це систематичне відстежування (відслідковування) та оцінка діяльності зазначених суб’єктів щодо виконання ними пріоритетних завдань, визначених у передвиборних програмах партій (блоків) і впливу результатів такої діяльності на зміни в регіоні, територіальній громаді.

При здійсненні моніторингу виконання передвиборних програм місцевих організацій політичних партій (блоків) потрібно враховуввати реалії, що пов’язані із результатами виборів до органів місцевого самоврядування за пропорційною системою. Перш за все слід дати відповідь на ключове питання – яким чином наслідки виборів за партійними списками на місцевому рівні впливають на проведення зазначеного монітоторингу недержавними громадськими організаціями?

Моніторингісти мають усвідомлювати та враховувати наступні чинники.

1. На місцевих виборах 2006 року, що вперше проводилися в Україні за пропорційною системою, за депутатські мандати органів місцевого самоврядування боролися близько 50 організацій політичних партій та виборчих блоків організацій політичних партій, суб’єктів виборчого процесу, кожний з яких представив свої передвиборні програми.

2. Виборці мали змогу ознайомитися з передвиборними партійними програмами, які оприлюднили територіальні виборчі комісії, і віддати перевагу одній із них шляхом голосування за певну політичну силу.

3. В результаті волевиявлення виборців депутатами місцевих рад обрані представники лише тих політичних сил, які подолали 3% бар’єр.

4. В місцевих радах оганізації політичних партій (блоків), в залежності від кількості обраних депутатів, створили свої партійні фракції та групи.

5. Партійні фракції (групи) кількох політичних сил об’єдналися та створили депутатську більшість у місцевій раді.

6. Депутатська більшість, на основі своїх передвиборних програм, розробила Програму економічного і соціального розвитку області (міста або району) на короткостроковий (на рік) та середньостроковий (на 5 років) період та програми розвитку окремих галузей економіки (відповідно до Закону України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”). Ці програми затвердила місцева рада (в подальшому – програма дій). У таку програму дій включені окремі програмні пріоритети, що були задекларовані в період виборчої кампанії організаціями партій (блоків), а також деякі нові положення, які узгодили представники більшості.

7. Депутатська більшість розробила, а місцева рада затвердила взаємоузгоджений з програмою дій бюджет, що гарантує виконання цієї програми та програм розвитку окремих галузей економіки.

8. Організації політичних партій (блоків), які не ввійшли до складу депутатської більшості, можуть підтриматати програму дій або заявити про свою опозиційну діяльність. Опозиція теж буде намагатися виконати свої обіцянки перед виборцями.

9. Політичні партії (блоки), які не подолали 3% бар’єр і не увійшли до складу місцевої ради, продовжують свою політичну діяльність. Вони будуть пропагувати задекларовані програмні пріоритети, посилюючи свій імідж.

Отже, процедура моніторингу дещо ускладнюється. Тому громадські організації, які будуть його здійснювати мають чітко дотримуватись основних засад та алгоритму проведення моніторингу. Основними об’єктами моніторингу мають бути передвиборні програми політичних партій (блоків), які подолали 3% бар’єр і увійшли до складу місцевих рад. А також програми дій депутатської більшості.

Основні засади підготовки та проведення моніторингу Ефективність моніторингу залежить від дотримання певних засад, на базі яких він має здійснюватися. Серед них:

• знання особливостей історичного розвитку регіону (міста) та суспільно-політичної ситуації в ньому;

• ретельне вивчення та аналіз програми дій та бюджетних показників, що забезпечують виконання програми дій затвердженої місцевою радою;

• дослідження та врахування при здійсненні моніторингу інтересів, потреб і сподівань різних груп виборців територіальної громади;

• опанування передвиборними програмами місцевих організацій політичних партій (блоків), які подолали 3% рубіж і увійшли до складу місцевих рад;

• здійснення порівняльного аналізу спільних пріоритетних завдань і розбіжностей в програмі дій та передвиборних програмах партій (блоків), які створили депутатську більшість в місцевій раді;

• знання програмних пріоритетів партій, які створили опозицію депутатській більшості в раді;

• аналіз рішень та дій місцевих організацій політичних партій (блоків), спрямованих на виконання програмних пріоритетів;

• творче використання Методики аналізу, моніторингу та оцінки програм політичних партій;

• застосування об’єктивних підходів щодо оцінки дій партії (блоку) по виконанню програмних пріоритетів та впливу результатів такої діяльності на зміни в регіоні, територіальній громаді, житті виборців.

Етапи проведення моніторингу

Моніторинг виконання передвиборних програм включає кілька етапів:

Перший – підготовчий.

Другий – основний.

Третій – заключний.

Кожний із зазначених етапів передбачає низку послідовних дій громадських організацій, які здійснюють моніторинг.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПЕРШОГО ЕТАПУ МОНІТОРИНГУ.

У період підготовчого етапу недержавні громадські організації мають виконати наступні завдання:

1. Встановити контакти:

• з головами та секретарями місцевих (обласних, міських, районних в місті) організацій політичних партій (блоків), які обрані до органів місцевого самоврядування та сформували виконавчі органи влади;

• з лідерами партійних фракцій (груп) у місцевій раді;

• з місцевими НДО та представниками інших груп інтересів, зацікавлених у проведенні моніторингу;

• з місцевими ЗМІ.

2. Зібрати документи, необхідні для моніторингу:

• передвиборні програми політичних партій (блоків), які подолали 3% рубіж і увійшли до складу парламенту і місцевих рад;

• матеріали рішень конференцій, зборів та звітних матеріалів місцевих організацій політичних партій (блоків), спрямованих на виконання програмних пріоритетів;

• списки депутатів міської (обласної, районної) ради та їх партійну приналежність;

• склад та принципи створення депутатської більшості в місцевій раді;

• прогаму дій, затверджену місцевою радою;

• результати голосування представників політичних сил та прийняті рішення місцевою радою з важливих питань життєдіяльності територіальної громади;

• депутатські запити до органів місцевої виконавчої влади та вищестоящих державних органів і установ.

3. Провести контент-аналіз передвиборних програм місцевих організацій політичних партій (блоків).

Контент-аналіз передвиборних програм здійснюється за основними сферами суспільного життя:

• система управління містом та місцеве самоврядування;

• забезпечення економічного розвитку регіону (міста);

• забезпечення прав, свобод та соціальних гарантій громадян, надання якісних послуг;

• екологічна безпека, чистота та збереження довкілля;

• забезпечення духовно-культурних потреб населення.