- •1. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •1.1 Мета викладення дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни
- •1.3 Перелік дисциплін, знання яких необхідно студенту для вивчення курсу
- •2. Зміст дисципліни
- •3.1. Мутагенність навколишнього середовища
- •Система екогенетичного моніторингу
- •Система екологічного моніторингу
- •Джерела та типи забруднень довкілля
- •Типи збурення екосистеми
- •Загальний поділ джерел забруднень
- •Фактори техногенного забруднення
- •Джерела забруднення
- •Нормування забруднень
- •Система знешкодження та утилізації відходів
- •Комплексні заходи утилізації відходів
- •5.1.2. Порядок визначення методів для знешкодження та утилізації відходів
- •Промислові та побутові відходи міст та агропромислового комплексу
- •Тверді відходи
- •Рідкі відходи
- •Основні напрямки знищення відходів міст
- •Біологічні методи промислової мікробіології в екобіотехнології
- •Біологічні методи очищення та контролю стоків
- •Загальні умови здійснення біологічного очищення
- •Біопроцеси та типи біоочищувачів забруднення
- •Біотестування хімічних речовин (забруднювачів)
- •Біоіндикація забруднень
- •Селекція штамів - деструкторів забруднювачів
- •Фототрофи в системі моніторингу забруднення водойм
- •Початкові стоки
- •Вплив забруднень води на екосистему
- •Показники забруднення води
- •Групи стічних вод залежно від складу домішок.
- •Побутові стічні води
- •Гранично допустиме скидання та ступінь очищення стічних вод
- •Ступінь забруднення побутових стічних вод
- •Хімічний склад домішок стічних вод
- •Виробничі стічні води
- •Ступінь забруднення промислових стічних вод
- •Категорії промислових відходів стічних вод
- •Комплекс промислових очисних споруд та водовідвідних систем
- •Типи комплексів очисних споруд
- •Групи споруд комплексу очищення
- •Етапи очищення стічних вод
- •Типи очищення стічних вод
- •Механічне очищення
- •Фізичне очищення
- •Хімічні і фізико-хімічні методи очищення
- •Реагентний метод
- •Флотація
- •Типи коагулянтів та флокулянтів
- •Самоочищення водойм
- •Випуск стічних вод у водойми
- •Нормативні показники водойми після спуску стічних вод.
- •3. Процеси біоочищеня стоків
- •3.1. Багатостадійність біологічного очищення
- •3.2. Процес та біосистеми біоочищеня стоків
- •3.2.1. Типи процесів біоочищеня стоків
- •3.2.2. Типи біологічних систем очищення стоків
- •3.2.3. Осади біоочисних систем
- •3.3. Характеристика високотехнологічних схем біоочищення стоків
- •4. Аеробні процеси очищення стічних вод
- •4.1. Грунтові методи біоочищення
- •4.1.1. Поля зрошування та поля фільтрації
- •4.1.2.Біоінженерні споруди типу біоплато
- •4.1.3. Біологічні ставки.
- •4.1.3.1. Типи біоставків
- •4.1.3.2. Схеми очищення в біоставах
- •Жс ( сульфат
- •Злив мул вода
- •4.1.3.3. Механізм очищення стічних вод у біоставках
- •4.1.3.4. Біоочищення ставків водяними рослинами
- •4.2. Система краплинного фільтрування
- •4.2.1. Процес очищення стічних вод біофільтруванням
- •4.2.3. Біологічний склад біоплівки
- •4.3. Система активного мулу
- •4.3.1. Процес біоочищення стічних вод активним мулом
- •4.3.2. Принципи аеробного очищення стічних вод в аеротенку
- •4.3.3. Групи бактерійної компоненти активного мулу аеротенків
- •4.3.4. Аеробне біоочищення в аеротенках
- •4.3.5. Аераційні системи очищення
- •4.3.6. Аеробне очищення в окситенках
- •4.3.7. Аеробне очищення в шахтних біореакторах
- •4.4. Типова технологічна схема очищення води в аеротенках
- •4.5. Схема поверхневої аерації
- •4.5.1. Основні характеристики проекту
- •4.5.2. Комп’ютерна модель технологічного процесу біохімічної очистки стічних вод
- •4.5.3. Модифікація конфігурації ліній аерації.
- •7.10 Застосування методу рекомбінантних днк у біодеградації
- •7.11 Мікробні пестициди
- •7.11.1 Бактерійні препарати з пестицидними властивостями.
- •7.11.2 Перспективи Bacillus thuringiensis.
- •7.11.3 Грибні препарати з пестицидними властивостями
- •7.11.4 Дія грибних біопрепаратів
- •7.11.5 Перспектива грибкових пестицидів
- •7.11.6. Вірусні препарати з пестицидними властивостями
- •7.12 Біогебіциди
- •7.13 Біодобрива
- •7.14 Культура рослинних клітин і тканин
- •7.15 Техніка злиття протопластів з утворенням гаплоїдних рослини
4.3.3. Групи бактерійної компоненти активного мулу аеротенків
Активний мул - буро-жовті пластівці розміром 3-150 мкм, завислі у воді,і утворені колоніями мікроорганізмів, зокрема бактеріями, які утворюють слизисті капсули – зооглеї. Активний мул є сукупністю біомаси мікроорганізмів і найпростіших з набором ферментів, що придатна до здійснення деградації і видалення забруднень із стоків, яка також має поверхню з сильною адсорбційною здатністю і утворює стабільні флокули, що легко осідають при відстоюванні. Частинки активного мулу, що часто позначаються як завислі (зважені) частинки суміші (ЧАМС) мулу, є флокульованою сумішшю бактерій та найпростіших організмів, що у вигляді стабільних флокул здатні швидко осідати з утворенням щільного мулу у відстійнику.
Концентрація активного мулу ЧАМС в аеротенку залежно від рівня забруднень стоків, від віку мулу і його продуктивності зазвичай складає 1.5-5.0 г/л.
Склад активного мулу аеробної утилізації:
флокулятивні бактерії, що окисляють вуглець органічні компоненти і формують стабільні флокули, що швидко осідають у відстійнику (4-5 добовий мул);
нитчасті бактерії, що окисляють вуглець, утворюють флокули, але призводять до спінювання та повільного осідання колоїдів;
бактерії-нітрифікатори (Nitrosomonas і Nitrobacter), що окислюють амонійний азот до нітратів (12 добовий мул);
найпростіші, нематоди (Vorticella, Opercularia), які поїдають бактерії, знижують мутність.
Нітрифікатори (Nitrosomonas и Nitrobacter) перетворюють відновлені форми азоту в окислені:
NH3 + O2 Nitrosomonas→NO2–,
NO2– + O2 Nitrobacter→NO3–.
Активний мул має також поверхню з сильною адсорбціною здатністю, залежить від рівня забруднень стоків, віку мулу та його продуктивності.
Вік мулу вираховують:
T = MV/(my + Gсвих),
де: М – концентрація завислих частин мулової суміші, кг/м3;
V – об′єм аеротенка,м3;
my – кількіст мулу, що видаляється, кг/доб.; G – розхід води, м3/доб.; свих.– концентрація мулу у вихідному стоку, кг/м3.
Наприклад, для досягнення нітрифікації за участі повільно зростаючих нітрифікаторів використовують старший мул (12 діб), а для окислення органіки вік мулу суттєво менший.
Робоча концентрація розчиненого кисню вираховується на основі розрахункової потреби установки. Для повної нітрифікації становить не менше 2 мг/л; для окислення вуглецю та денітрифікації – менше 1 мг/л.
4.3.4. Аеробне біоочищення в аеротенках
Біологічне очищення стоків проводиться в різних за конструкцією спорудах - біофільтрах і аеротенках. Перспективним також є впровадження мембранних методів.
Аеротенк відноситься до гомогенних біореакторів. Типова конструкція біореактора є залізобетонною герметичною прямокутною ємністю, сполученою з відстійником. Аеротенк розділяється поздовжніми перегородками на декілька коридорів, зазвичай 3-4. Конструкційні відмінності різних типів аеротенків пов'язані, в основному, з конфігурацією біореактора, методом подачі кисню, величиною навантаження.
Аеротенки – резервуари для повної або неповної біологічної очистки стічних вод, в яких стічна вода та активний мул насичуються повітрям та перемішуються, надходячи в аеротенки, як правило, після споруд механічної очистки, в надзвичайно широкому діапазоні витрат стічних вод, забезпечуючи очищення суміші промислових та побутових стічних вод при дотриманні відповідних вимог по активній реакції середовища, температурі, солевмісту, наявності шкідливих речовин (допустима БПКповне залежить від типу аеротенку ), масел, складу біогенних елементів, концентрації завислих речовин, безперервного нагнітання повітря, концентрації розчиненого кисню .
Основні параметри біоочищення в аеротенках:
витрати стічних вод ( від 102 м3/добу до 10 6 м3/ добу);
концентрація активного мулу - 1.5-5.0 г/л;
концентрації завислих речовин - 150 -1000 -3000 мг/л);
мінеральний осад не більше 1000 мг/л;!!!????
органічний осад не більш 500мг/л; .....!!?????!
концентрації розчиненого кисню - (2-5мг/л);
температура води +5° С - 40° С.
Аеротенки в блоці біологічного очищення розташовуються таким чином, щоб стічна вода, що очищається, проходячи через них послідовно одна за одною, знаходилася в контакті з активним мулом протягом 18—20 годин.
Класифікація аеротенків:
за конструкцією
одноступеневі аеротенки без регенерації (при БПКповне стічної води не більше 150мг/л);
одноступеневі аеротенки з регенерацією (при БПКповне стічної води більше 150мг/л та при наявності шкідливих промислових домішок);
двоступеневі аеротенки (з регенерацією, або без неї для очищення висококонцентрованих стічних вод);
багатокамерні аеротенки (зазвичай п'ять - дев'ять камер рівного об'єму, що дозволяє передбачити повздовжнє перемішування).
за структурою руху потоків стічної води зворотного активного мулу:
аеротенки-витіснювачі - стічна вода та зворотний активний мул подаються зосереджено з однієї з торцевих частин аеротенка, а випускаються також зосереджено з іншої торцевої частини (при БПКповне води яка надходить до 300мг/л);
аротенки-змішувачі - подача та випуск стічної води і мулу відбувається рівномірно вздовж довгих сторін коридору аеротенка (при БПКповне до 1000мг/л);
аеротенки з роззосередженою подачею стічної води - стічна вода підводиться в декількох точках по довжині аеротенка, а відводиться зосереджено з його торцевої частини; оборотний мул подається на початок аеротенка.
Аеробна ферментація відходів з утворенням активного мулу, часто з його рециркуляцією, здійснюється за відповідних умов і сприяє зниженню забруднення.
Ступінь деструкції в аеротенках органічних речовин, що піддаються біохімічному окисленню, складає близько 90%.