Бойківщина
Природа. Природа Бойківщини – багата і різноманітна. Територія краю охоплює гірські райони Львівської та Івано-Франківської областей між ріками Сяном і Ломницею, а також Закарпатської області між ріками Ужем і Торцем.
В Українських Карпатах, які заселяли бойки, виділяють чотири зони: низькогірно-бескидську, низькогірно-верховинську, середньо-гірно-бескидську і вододільно-верховинську.
Група низькогірно-бескидних районів розташована в зоні занурення скибових тектонічних структур, завдяки чому гірські хребти невисокі і поверхні їх утворюють так званий суббескидський (підбескидський) рівень. Хребти визначаються паралелізмом простягання, переважанням положистих некрутих схилів і малої кількості лісів, які вкривають 35% загальної площі району. У цій же групі виділяють такі природні райони (ландшафти): Верхньоводний, Воля-ближівський, Горівський і Синєвидненський.
Другу групу низькогірних районів утворюють райони, відомі під назвою Стрийсько-Санської Верховини, Стрийсько-Сянське низькогір’я можна поділити на чотири природних райони (ландшафти): Турківський, Лисогорський, Сможинський і Славський.
Середньогірнобескидський район відповідає смузі таких скитових структур як Сколівська, Парашка, Зелем’янка і Рожанка, що відзначаються великими абсолютними висотами (близько 1100-1200м), а в найвищих точках перевищують 1300м (г. Видоха-1326м, г. Магура-1363м). усю групу хребтів, утворених скибами, називають Сколівськими Бескидами, які є середньовисотними хребтами.
Вододільно-Верховинську групу ландшафтів утворює звивиста лінія хребтів, що поділяють басейн рік Дністра і Тиси. Ці хребти мають назву Вододільний хребет, в якому виділяють три характерні ландшафти – Верховинський (між Ужоцьким перевалом і г. Пікуй), Латорицький (між вершинами гір Пікуй та Яворник) і Глинкуватий, з якого починаються витоки р. Опору з його притоками Опорець і Ялинкувата.
Рослинність. В природній зоні Бойківщини основними лісоутворюючими породами є бук і ялина, які утворюють як чисті, так і мішані насадження часто з більшою чи меншою домішкою ялиці білої. Значна частина цього краю зайнята суходільними та заплавними луками.
Лісова рослинність. Лісова рослинність Бойківщини представлена формаціями ялицевих, ялинових, букових та чорно-вільхових лісів.
Ялицеві ліси з участю ялиці білої з’являються ще в передгір’ї на висоті 300-400м н.р.м. у складі дубових лісів з дуба звичайного, утворюючи своєрідні ялицеві діброви. Вище ялиця росте разом з буком і ялиною у свіжій ялицевій бучині у першому ярусі панує бук, в домішку ялиця, ялина. У підліску – горобина, бузина червона, жимолость чорна. Підлісок представлений купиною аптечною, зір очниця, плющ, гравілат міський, щитовник чоловічий, осока волосиста, копитняк європейський, вороняче око тощо.
Ялицеві ліси (з ялини європейської) утворюють у горах верхній лісовий пояс. В основному ялинники антропогенного походження. Основні супутники ялини – бук, ялиця, явір, з якими вони часто утворюють мішані насадження. На південних випуклих схилах у передгірській і нижньому поясі гірської зони на висотах 400-800м н.р.м. У першому ярусі панує бук, а в домішці клен-явір та ільм. У підліску, який є слабо розвинутим, вовча ягода, бузина червона. Серед трав’яного покриву – копитень європейський, купина аптечна, щитовник чоловічий, плющ, зірочник, вороняче око.
Чорновільхові ліси представлені сирим чорновільховими групами, де в першому ярусі панує вільха чорна з рідкою домішкою ясеня, явора, вільхи сірої.
Лучна рослинність. У передгір’ях і на схилах гір представлена після лісовими суходільними луками, а найвищі вершини гір вкриті справжніми луками. Луки після лісові називають царинками, високогірні – полонинами.