- •1. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •1.1 Мета викладення дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни
- •1.3 Перелік дисциплін, знання яких необхідно студенту для вивчення курсу
- •2. Зміст дисципліни
- •3.1. Мутагенність навколишнього середовища
- •Система екогенетичного моніторингу
- •Система екологічного моніторингу
- •Джерела та типи забруднень довкілля
- •Типи збурення екосистеми
- •Загальний поділ джерел забруднень
- •Фактори техногенного забруднення
- •Джерела забруднення
- •Нормування забруднень
- •Система знешкодження та утилізації відходів
- •Комплексні заходи утилізації відходів
- •5.1.2. Порядок визначення методів для знешкодження та утилізації відходів
- •Промислові та побутові відходи міст та агропромислового комплексу
- •Тверді відходи
- •Рідкі відходи
- •Основні напрямки знищення відходів міст
- •Біологічні методи промислової мікробіології в екобіотехнології
- •Біологічні методи очищення та контролю стоків
- •Загальні умови здійснення біологічного очищення
- •Біопроцеси та типи біоочищувачів забруднення
- •Біотестування хімічних речовин (забруднювачів)
- •Біоіндикація забруднень
- •Селекція штамів - деструкторів забруднювачів
- •Фототрофи в системі моніторингу забруднення водойм
- •Початкові стоки
- •Вплив забруднень води на екосистему
- •Показники забруднення води
- •Групи стічних вод залежно від складу домішок.
- •Побутові стічні води
- •Гранично допустиме скидання та ступінь очищення стічних вод
- •Ступінь забруднення побутових стічних вод
- •Хімічний склад домішок стічних вод
- •Виробничі стічні води
- •Ступінь забруднення промислових стічних вод
- •Категорії промислових відходів стічних вод
- •Комплекс промислових очисних споруд та водовідвідних систем
- •Типи комплексів очисних споруд
- •Групи споруд комплексу очищення
- •Етапи очищення стічних вод
- •Типи очищення стічних вод
- •Механічне очищення
- •Фізичне очищення
- •Хімічні і фізико-хімічні методи очищення
- •Реагентний метод
- •Флотація
- •Типи коагулянтів та флокулянтів
- •Самоочищення водойм
- •Випуск стічних вод у водойми
- •Нормативні показники водойми після спуску стічних вод.
- •3. Процеси біоочищеня стоків
- •3.1. Багатостадійність біологічного очищення
- •3.2. Процес та біосистеми біоочищеня стоків
- •3.2.1. Типи процесів біоочищеня стоків
- •3.2.2. Типи біологічних систем очищення стоків
- •3.2.3. Осади біоочисних систем
- •3.3. Характеристика високотехнологічних схем біоочищення стоків
- •4. Аеробні процеси очищення стічних вод
- •4.1. Грунтові методи біоочищення
- •4.1.1. Поля зрошування та поля фільтрації
- •4.1.2.Біоінженерні споруди типу біоплато
- •4.1.3. Біологічні ставки.
- •4.1.3.1. Типи біоставків
- •4.1.3.2. Схеми очищення в біоставах
- •Жс ( сульфат
- •Злив мул вода
- •4.1.3.3. Механізм очищення стічних вод у біоставках
- •4.1.3.4. Біоочищення ставків водяними рослинами
- •4.2. Система краплинного фільтрування
- •4.2.1. Процес очищення стічних вод біофільтруванням
- •4.2.3. Біологічний склад біоплівки
- •4.3. Система активного мулу
- •4.3.1. Процес біоочищення стічних вод активним мулом
- •4.3.2. Принципи аеробного очищення стічних вод в аеротенку
- •4.3.3. Групи бактерійної компоненти активного мулу аеротенків
- •4.3.4. Аеробне біоочищення в аеротенках
- •4.3.5. Аераційні системи очищення
- •4.3.6. Аеробне очищення в окситенках
- •4.3.7. Аеробне очищення в шахтних біореакторах
- •4.4. Типова технологічна схема очищення води в аеротенках
- •4.5. Схема поверхневої аерації
- •4.5.1. Основні характеристики проекту
- •4.5.2. Комп’ютерна модель технологічного процесу біохімічної очистки стічних вод
- •4.5.3. Модифікація конфігурації ліній аерації.
- •7.10 Застосування методу рекомбінантних днк у біодеградації
- •7.11 Мікробні пестициди
- •7.11.1 Бактерійні препарати з пестицидними властивостями.
- •7.11.2 Перспективи Bacillus thuringiensis.
- •7.11.3 Грибні препарати з пестицидними властивостями
- •7.11.4 Дія грибних біопрепаратів
- •7.11.5 Перспектива грибкових пестицидів
- •7.11.6. Вірусні препарати з пестицидними властивостями
- •7.12 Біогебіциди
- •7.13 Біодобрива
- •7.14 Культура рослинних клітин і тканин
- •7.15 Техніка злиття протопластів з утворенням гаплоїдних рослини
Жс ( сульфат
лактат SO42-→H2S
орг.к-та ) Me+S2-→MeS (Біомаса+мул сульфіду металу)
Очисні споруди біоставкового типу розміщують на слабо фільтруючих водонепроникних грунтах (глина, асфальт, бітум, бетон, плівкові покриття) на майданчиках з санітарно захисною зоною 300м, з розрахованим рівнем води (найактивніші процеси проходять на глибині 0,6 - 0,9м) з протилежним наповненям та спорожнення не довшим за 1 добу (допустиме одночасно в 2 – 3-х ставах) з можливою автоматизацією та засадженням столонами (паростками кореневищ) з ростовими бруньками.
Д
Резервуар осадження
Me+S2-→MeS ٭٭٭٭٭٭
стоки
неперервно
діюча
культура
S-red,
перемішування культиватор
Злив мул вода
4.1.3.3. Механізм очищення стічних вод у біоставках
В біоставах в основному домінують п’ять основних механізмів самоочищення:
осадження мінеральних та органічних твердих речовин;
протікання хімічних та фізико-хімічних процесів (кислотно-основні реакції, окислювання, абсобція, адсорбція, коагуляція, осадження, сонячна УФ радіація);
протікання біохімічних процесів (мікробний катаболізм органічних та неорганічних сполук, інактивація та загибель завдяки розвитку бактеріофагів паразитичних організмів, вірусів та паратрофних бактерій, збудників черевного тифу, паратифу, дизентерії, а також стійких в навколишньому середовищі збудників туберкульозу, сибірської виразки, гепатиту, поліомеліту тощо);
виділення летких речовин в атмосферу (О2, СО2, NO2);
хімічне та біохімічне окисненя осаду.
Завдяки погодженій дії біологічних факторів очищена фаза стічних вод відповідає показникам води бета-мезасапрофітоної зони рік та водойм.
4.1.3.4. Біоочищення ставків водяними рослинами
Найбільш ефктивними в доочищенні та безреагентному знезараженні стічних вод є використання біоставів, засаджених вищими водяними рослинами. Такими є, зокрема, в Україні у водоймах дніпровського каскаду – очерет звичайний, комиш озерний, рогоза, лепеха болотяна, сусак парасольковий, бишник подорожній тощо, які під час вегетативного періоду виділяють біологічно активні речовини (БАР), зокрема амінокислоти, акрилову, гліколеву, абсцизоу, п-кумаринову, уронові кислоти, нарингеніни, каратиноїди, кінетин, зеатин, пандоридин, 6-бензиламінопурин, дигідрофлустаміни, діоксифеніламін, флустаміни (А,В,С), антибіотики, хлорелін, стероїди, ефірні олії тощо. В дослідженнях українських вчених (Якименко А, Гирин В, Широбоков В) найвищу віруліцидну активність проявили екстракти лепехи болотяної (вірус поліомієліту інактивується на 96% за 30 хв, а через 90 хв настає повна інактивація вірусу). Мінеральні сполуки (нітирити, аміак, сірководень) та органічні сполуки в біоставах використовуюься як компоненти живильного середовища біоцинозу мікроорганізмів, забезпечуючи тим самим вищі водні рослини мікроелементами. Водяні рослини активно адсобують також пестициди, солі важких металів, радіоактивні елементи, феноли, СПАР, нафтопродукти, демінералізують воду, сорбуючи іони Na, Ca, Mg, Cl (альтернативно електродіалізу).
Біостави (ширина:довжина 1:2), засаджені вищими водяними рослинами - на вході очеретом звичайним (Phragmitis communis Trin), а на виході лепехою болотяною (Acorus calamus L.), протягом року адсорбують з води на площі 1 га понад 200 г N, 30 кг P, 130 кг K, 150 кг Cl, 60 кг Ca, 40 кг Mg. Термін перебування стічних вод в біостві з водяними рослинами при навантажені 35-45 рослин /м2 очерету та комишу, 25 -30 рослин /м2 рогози, 17-20 рослин /м2 лепехи при оптимальному занурені 0,5 – 1, 0 м складає 5-7 діб при температурі не менше 5-8 ˚С.
Доочищені стічні води повертаються в систему зворотнього водопостачання на підприємство, або відводяться до поверхневих водойм чи підземного горизонту після проведення відповідних аналізів.