
- •Лабораторна робота №6 вивчення та паспортизація конічного зубчастого редуктора
- •6.1. Мета роботи
- •6.2. Устаткування та матеріали
- •6.3. Теоретична частина
- •6.4. Порядок виконання роботи
- •6.5. Звіт з лабораторної роботи
- •6.6. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 визначення критичної частоти обертання вала
- •7.1. Мета роботи
- •7.2. Устаткування і матеріали
- •7.3. Теоретична частина
- •7.4. Опис і будова установки
- •7.5. Порядок виконання роботи
- •7.6. Звіт з лабораторної роботи
- •7.6. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 дослідження підшипників кочення
- •8.1. Мета роботи
- •8.2. Устаткування і матеріали
- •8.3. Теоретична частина
- •8.3.1. Опис і будова установки
- •8.4. Порядок виконання роботи
- •8.5. Звіт зо лабораторної роботи
- •8.6. Контрольні питання
- •Дослідження запобіжних муфт
- •9.1. Мета роботи
- •9.2. Устаткування та матеріали
- •9.3. Теоретична частина
- •9.3.1. Кулачкова запобіжна муфта гост 15620 - 77
- •9.3.2. Кулькова запобіжна муфта гост 15621-77
- •9.3.3. Конусна фрикційна муфта гост 15622 - 77 (до 400 h·м)
- •9.3.4. Дискова фрикційна муфта гост 15622 - 77 (до 400 h·м)
- •9.3.5. Опис і будова установки
- •9.4. Порядок виконання роботи
- •9.5. Звіт з лабораторної роботи
- •9.6. Контрольні питання
- •Вивчення колодкових гальм для підйомно-транспортних машин
- •10.1. Мета роботи
- •10.2. Устаткування та матеріали
- •10.3. Теоретична частина
- •10.3.1. Колодкове гальмо типу ткт
- •10.3.2. Гальмо типу тктг
- •10.4. Порядок виконання роботи
- •10.5. Звіт з лабораторної роботи
- •10.6. Контрольні питання
- •Дослідження тривалості гальмування при змінюванні гальмуючого моменту і зовнішнього навантаження
- •11.1. Мета роботи
- •11.2. Устаткування та матеріали
- •11.3. Установка для досліджень часу гальмування
- •11.4. Теоретична частина
- •11.5. Порядок виконання роботи
- •11.6. Звіт з лабораторної роботи
- •11.7. Контрольні питання
- •Вивчення основних пристроїв безпеки підйомно-транспортних машин
- •12.1. Мета роботи
- •12.2. Устаткування та матеріали
- •12.3. Теоретична частина
- •12.3.1. Обмежувачі переміщень і буфера
- •12.3.2. Обмежувачі вантажопідйомності
- •12.4. Порядок виконання роботи
- •12.5. Звіт з лабораторної роботі
- •12.6. Контрольні питання
9.3.2. Кулькова запобіжна муфта гост 15621-77
У кульковій запобіжній муфті передача обертання здійснюється за рахунок крапкового контакту кульок. Ведена напівмуфта 2 з кульками 5 притискається пружиною 3 до ведучої напівмуфти 1. При перевантаженні осьова сила віджимає напівмуфту. Кулькова муфта простіша і надійніша кулачкової, втрати при включенні і вимиканні в ній менші. Недоліки – крапковий контакт кульок, що призводить до їх швидкого руйнування; непридатність для роботи при великих швидкостях.
Рис.9.2. Кулькова запобіжна муфта: 1 – ведена напівмуфта; 2 – ведуча напівмуфта; 3 – пружина стиску; 4 – регулювальні гайки; 5 – кульки (6 шт.)
Розрахунковий момент спрацювання пружини, Hм:
, (9.2)
де a – кут нахилу дотичної у точці дотику кульок з віссю муфти, визначається за формулою:
, (9.3)
– розрахункове значення моменту спрацювання, H·м;
– осьове зусилля пружини, H;
– діаметр
кульки,
= 0,01 м;
– висота
виступаючої частини кульки,
= 0,0025 м;
– кут тертя між кульками, = 6o;
– діаметр
розташування кульок,
=0,06 м;
– діаметр вала, =0,04 м;
– коефіцієнт тертя в шліцьовому з'єднанні, = 0,15.
9.3.3. Конусна фрикційна муфта гост 15622 - 77 (до 400 h·м)
У конусній фрикційній муфті передача обертання здійснюється за рахунок сил тертя, що виникають між фрикційними сегментами 3, з'єднаними кільцевою спіральною пружиною 4, і внутрішньою циліндричною поверхнею веденої напівмуфти 2. При перевантаженні проковзують контактуючі елементи.
Фрикційні сегменти виготовляють зі спеціального матеріалу на основі азбесту, текстоліту. Фрикційні муфти добре працюють при частих короткочасних перевантаженнях, ударних навантаженнях, великих частотах обертання.
Рис. 9.3. Конусна фрикційна муфта: 1 – ведуча напівмуфта; 2 – ведена напівмуфта;
3 – фрикційні сегменти; 4 – кільцева спіральна пружина; 5 – регулювальні гайки
Розрахунковий момент спрацювання пружини, H·м:
, (9.4)
де – розрахункове значення моменту спрацювання, H·м;
– осьове зусилля пружини, H;
– кут
між твірною конуса і його геометричною
віссю,
=
;
– середній діаметр конуса контакту, = 0,09 м;
– коефіцієнт тертя робочих поверхонь, = 0,25.
9.3.4. Дискова фрикційна муфта гост 15622 - 77 (до 400 h·м)
У дисковій фрикційній муфті передача обертання здійснюється за рахунок сил тертя, що виникають між робочими поверхнями зовнішнього 3 і внутрішнього 2 дисків, з'єднаних між собою відповідно з напівмуфтами 1 і 5 за допомогою рухомого шліцьового з'єднання. Правий крайній внутрішній диск опирається на регулювальні гайки 4. Зміна величини граничного обертового моменту досягається переміщенням регулювальних гайок 4.
Дискові фрикційні муфти можуть працювати без змащення (в суху) і зі змащенням. Сухі фрикційні муфти відрізняються більшою стабільністю спрацювання, чим працюючі в мастилі і плавністю включення веденого вала.
Рис. 9.4. Дискова фрикційна муфта: 1 – ведуча напівмуфта; 2 – внутрішній диск (сталь); 3 – зовнішній диск (текстоліт); 4 – регулювальні гайки; 5 – ведена напівмуфта
Розрахунковий момент спрацювання пружини:
, (9.5)
де – розрахункове значення моменту спрацювання, H·м;
– осьове зусилля пружини, H;
– кількість
поверхонь тертя,
=5;
– середній діаметр кільцевої контактної поверхні, = 0,065м;
– коефіцієнт тертя робочих поверхонь, = 0,25.