- •Лабораторна робота №6 вивчення та паспортизація конічного зубчастого редуктора
- •6.1. Мета роботи
- •6.2. Устаткування та матеріали
- •6.3. Теоретична частина
- •6.4. Порядок виконання роботи
- •6.5. Звіт з лабораторної роботи
- •6.6. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 визначення критичної частоти обертання вала
- •7.1. Мета роботи
- •7.2. Устаткування і матеріали
- •7.3. Теоретична частина
- •7.4. Опис і будова установки
- •7.5. Порядок виконання роботи
- •7.6. Звіт з лабораторної роботи
- •7.6. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 дослідження підшипників кочення
- •8.1. Мета роботи
- •8.2. Устаткування і матеріали
- •8.3. Теоретична частина
- •8.3.1. Опис і будова установки
- •8.4. Порядок виконання роботи
- •8.5. Звіт зо лабораторної роботи
- •8.6. Контрольні питання
- •Дослідження запобіжних муфт
- •9.1. Мета роботи
- •9.2. Устаткування та матеріали
- •9.3. Теоретична частина
- •9.3.1. Кулачкова запобіжна муфта гост 15620 - 77
- •9.3.2. Кулькова запобіжна муфта гост 15621-77
- •9.3.3. Конусна фрикційна муфта гост 15622 - 77 (до 400 h·м)
- •9.3.4. Дискова фрикційна муфта гост 15622 - 77 (до 400 h·м)
- •9.3.5. Опис і будова установки
- •9.4. Порядок виконання роботи
- •9.5. Звіт з лабораторної роботи
- •9.6. Контрольні питання
- •Вивчення колодкових гальм для підйомно-транспортних машин
- •10.1. Мета роботи
- •10.2. Устаткування та матеріали
- •10.3. Теоретична частина
- •10.3.1. Колодкове гальмо типу ткт
- •10.3.2. Гальмо типу тктг
- •10.4. Порядок виконання роботи
- •10.5. Звіт з лабораторної роботи
- •10.6. Контрольні питання
- •Дослідження тривалості гальмування при змінюванні гальмуючого моменту і зовнішнього навантаження
- •11.1. Мета роботи
- •11.2. Устаткування та матеріали
- •11.3. Установка для досліджень часу гальмування
- •11.4. Теоретична частина
- •11.5. Порядок виконання роботи
- •11.6. Звіт з лабораторної роботи
- •11.7. Контрольні питання
- •Вивчення основних пристроїв безпеки підйомно-транспортних машин
- •12.1. Мета роботи
- •12.2. Устаткування та матеріали
- •12.3. Теоретична частина
- •12.3.1. Обмежувачі переміщень і буфера
- •12.3.2. Обмежувачі вантажопідйомності
- •12.4. Порядок виконання роботи
- •12.5. Звіт з лабораторної роботі
- •12.6. Контрольні питання
10.3.2. Гальмо типу тктг
Гальма з електромагнітами мають істотний недолік – при вмиканні магніту відбувається удар і не можна здійснити плавне нарощування гальмового моменту у процесі гальмування. Такого недоліку не мають гальма з електрогідравлічними штовхачами, які рекомендується застосовувати замість гальмових електромагнітів.
Електрогідравлічний штовхач – це пристрій, який складається із відцентрового насоса з електродвигуном малої потужності і поршневої групи, з'єднаної з важільною системою гальма.
Гальмо з електрогідравлічним штовхачем (рис. 10.4) типу ТКТГ – це гальмо з пружним замиканням, тобто гальмо, у якого гальмування відбувається за рахунок зусилля попередньо підтиснутої пружини. Притиснення до шківа 1 (див. рис. 10.5) колодок 2 відбувається за допомогою важелів 3, тяги 4, косинки 5 і штоку 6 від пружини 7. Пружина 7 одним своїм торцем опирається у скобу 8, а другим – у шайбу 9, яка надіта на шток 6. Регулювання притиснення пружини 7 робиться гайкою 10. Розгальмування відбувається при вмиканні штовхача 11, коли шток штовхача створює силу , яка повертає косинку 5. При повороті косинки 5 шток 6 рухається уверх, додатково стискує пружину 7 і розводить важелі 3, отже, і колодки 2.
Рис. 10.4. Схема гальма з електрогідравлічним штовхачем
Рис. 10.5. Схема гальма з електрогідравлічним штовхачем типу ТКТГ,
для шківів діаметром від 160 до 400 мм
Таблиця 10.2. Технічні характеристики
Тип гальма |
Діаметр гальмівного шківа, D1, мм |
Гальмівний момент, Н·м |
Електрогідравлічний штовхач |
|||
Тип |
Зусилля підйому |
Потужність, кВт |
Напруга, В |
|||
ТКГ-160 |
160 |
100 |
ТЭ-16 |
160 |
0,16 |
380 |
ТКГ-200 |
200 |
300 |
ТЭ-30 |
300 |
0,16 |
|
ТКГ-300 |
300 |
800 |
ТЭ-50 |
500 |
0,25 |
|
ТКГ-400 |
400 |
1500 |
ТЭ-80 |
800 |
0,25 |
|
Момент гальмування для такого гальма визначається за формулою (10.5), звідки необхідне зусилля пружини:
, (10.8)
де – ККД важільної системи (0,9…..0,95).
– плечі, відповідно рис. 10.5.
10.4. Порядок виконання роботи
1. Ознайомитись з конструкцією гальма.
2. За заданим викладачем гальмовим моментом визначити необхідне зусилля робочої пружини .
3. Зробити осадження головної пружини згідно з тарувальними графіками до досягнення зусилля (рис. 10.6, рис. 10.7).
Рис. 10.6. Тарувальний графік головної пружини гальма ТК-100
Рис.10.7. Тарувальний графік головної пружини гальма ТКТГ
4. Зробити ескіз деяких основних деталей гальма (за вказівкою викладача).