- •Лабораторна робота № 6 Дослідження однофазного трансформатора
- •Порядок виконання роботи
- •Значення ккд визначте за формулою
- •Лабораторна робота № 7 Дослідження генератора постійного струму з незалежним збудженням
- •Порядок виконання
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 Дослідження трифазного асинхронного двигуна під навантаженням
- •Порядок виконання роботи
- •Список літератури
Порядок виконання роботи
6.1. Визначення коефіцієнта трансформації
В якості однофазного трансформатора будемо використовувати середню фазу трифазного трансформатора (В-У – первинна обмотка, в-у – вторинна обмотка).
Підключити В-У до ЛАТРа. Виводи в-у та виводи додаткової обмотки з’єднайте, відповідно, з вольтметрами 150 та 50 В.
За допомогою ЛАТРа встановіть максимальну напругу. Показання запишіть у табл. 6.1.
Таблиця 6.1
Визначення коефіцієнта трансформації
Виміряно |
Розраховано |
||||
U1 |
U2 |
Uд |
w1 |
w2 |
к |
|
|
|
|
|
|
Кількість витків додаткової обмотки wд = 30. Користуючись пропорціями U1/Uд = w1/wд та U2/Uд = w2/wд, визначте кількість витків і коефіцієнт трансформації.
6.2. Визначення номінальних напруг і струмів трансформатора. Розрахуйте
6.2.1. Розрахуйте значення ЕРС, яка індуктується в одному витку:
Евит = 4,44· f· Вм ·Sст,
Тут Вм – амплітуда магнітної індукції в сталі – 1,4 – 1,6 Тл; Sст – площа перерізу стержня магнітопроводу, м2; f – частота змінного струму 50 Гц.
6.2.2. Розрахуйте номінальні напруги обмоток трансформатора:
U1 = Евит · w1; U2 = Евит · w2.
Отримані дані округліть до ближчих стандартних напруг: 36, 127, 220, 380, 660 В та запишіть їх у табл. 6.6.
6.2.3. Розрахуйте номінальні струми обмоток трансформатора:
І1н = Jдоп ·g1 = Jдоп · πd12/4, І2н = Jдоп ·g2 = Jдоп · πd22/4,
де Jдоп – допустима густина струму по нагріванню (для мідного проводу Jдоп = 2 А/мм2); g1, g2 – площі поперечного перерізу проводів обмоток (d1 = 1,57 мм2, d2 = 2,1 мм2 – діаметри проводів).
6.2.4. Розрахуйте повну номінальну потужність трансформатора:
S1н = U1н· І1н, S2н = U2н· І2н. Так як S1н ≈ S2н, то Sн = (S1н + S2н )/ 2.
Отримані дані запишіть у табл. 6.6.
6.3. Дослід холостого ходу.
Рис.6.1. Схема досліду трансформатора
До схеми 6.1 входить вимірювальний трансформатор струму И-54. Його коефіцієнт трансформації ктт=І1н/І2н. Значення первинного струму виставляється за допомогою штекера, який вставляється в потрібне гніздо: 0,5; 1; 2; 5; 10; 20; 50 А. Струм вторинної обмотки трансформатора струму – величина незмінна І2н = 5 А. Щоб отримати реальні значення струму І10 та потужності Р10 треба показання вимірювальних приладів помножити на ктт. Таким чином, І10 = І10· ктт, Р10= Р10 · ктт. Тут І10 – значення струму, яке покаже амперметр, Р10 – значення потужності, яке покаже ватметр (слід пам’ятати, що ватметр ще має власну ціну ділення С w, тому Р10 [вт] = Р10 [ діл] · С w · ктт).
6.3.1. Зберіть електричну схему, яка наведена на рис. 6.1. До вторинної обмотки підключити вольтметр 150 В. За допомогою ЛАТРа на первинній обмотці трансформатора встановлюйте напруги, значення яких наведені в табл.
6.3. Для кожної режимної точки виміряйте струм І10, потужність Р10 і напругу на вторинній обмотці U20. Дані дослідження запишіть у табл. 6.2.
Таблиця 6.2
Результати досліду холостого ходу
U1 |
U20 |
ктт |
І10 |
І10 |
Р10 |
Р10 |
В |
В |
- |
діл. |
А |
діл. |
Вт |
250 230 210 190 170 150 130 110 100 |
|
|
|
|
|
|
6.3.2. Користуючись отриманими даними, побудуйте характеристики холостого ходу: І10 = ƒ(U1) та Р10 = ƒ(U1). За цими характеристиками при номінальній напрузі U1н визначте значення І0н та Р0н, які запишіть у табл. 6.3.
6.3.3. Розрахуйте параметри трансформатора при холостому ході.
Відносне значення струму холостого ходу:
і0н = (І0н /І1н)·100%,
коефіцієнт потужності
сosφ0 = Р0н / U1н· І10,
параметри ділянки намагнічування:
Z0 = U1н/ І0н,
R0 = Р0н / І0н2;
.
Отримані значення запишіть до табл. 6.3.
Таблиця 6.3
Основні параметри трансформатора в режимі холостого ходу
Виміряно |
Розраховано |
||||||||
U1н, В |
U20,В |
Р0н, Вт |
І0н, А |
і0н, % |
к |
Z0, Ом |
R0,Ом |
Х0, Ом |
сosφ0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.4. Дослід короткого замикання
6.4.1. До вторинної обмотки трансформатора замість вольтметра підключіть амперметр10 А. На трансформаторі струму виставте ктт = 2. Рукоятку ЛАТРа встановіть у нульове положення. Повільно повертаючи ручку ЛАТРа встановлюйте у вторинній обмотці трансформатора значення струму І2, які вказані в табл. 6.4. Для кожної режимної точки виміряйте значення напруги U1к, струму І1к та потужності Рк. Дані дослідження запишіть у табл. 6.4.
Таблиця 6.4
Результати досліду короткого замикання
І2 |
U1к |
ктт |
І1к |
І1к |
Рк |
Рк |
А |
В |
- |
діл. |
А |
діл. |
Вт |
8 7 6 5 4 3 2 1 |
|
|
|
|
|
|
6.4.2.Користуючись отриманими даними, побудуйте характеристики короткого замикання U1к = ƒ(І2) та Рк = ƒ(І2). За цими характеристиками і значенням номінального струму І2н визначте Uкн і Ркн, які запишіть у табл. 6.5.
6.4.3. Розрахуйте параметри трансформатора при короткому замиканні.
Коефіцієнт потужності
сosφк = Ркн / Uкн· І1н,
відносне значення напруги короткого замикання
uкн = (Uкн / U1н)·100%,
активна складова напруги короткого замикання:
uка = uкн · сosφк;
реактивна складова напруги короткого замикання:
uкр = uкн · sinφк;
опори короткого замикання:
Zк = Uкн/ І1н,
Rк = Ркн / І1н2;
наведені опори вторинної обмотки до первинної:
R1 = R2´ = Rк/2;
Х1 = Х2´ = Хк/2.
Отримані значення запишіть до табл. 6.5
Таблиця 6.5
Основні параметри трансформатора в режимі короткого замикання
Виміряно |
Розраховано |
||||||||||
Uкн |
І1н |
Ркн |
сosφк |
uкн |
uка |
uкр |
Zк |
Rк |
Хк |
R1 |
Х1 |
В |
А |
Вт |
|
% |
% |
% |
Ом |
Ом |
Ом |
Ом |
Ом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.5. За результатами дослідів та розрахунків заповніть таблицю номінальних даних трансформатора.
Таблиця 6.6
Паспортні дані трансформатора
Величина |
UВНн |
UННн |
ІВНн |
ІННн |
Sн |
І0н |
і0н, |
Uкн |
uкн |
Р0н |
Ркн |
Розмірність |
В |
В |
А |
А |
ВА |
А |
% |
В |
% |
Вт |
Вт |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.6. Побудуйте зовнішню характеристику трансформатора U2 = ƒ(І2).
Дані про характер навантаження візьміть з табл. 6.7 (номер варіанта задає викладач).
Таблиця 6.7
Характер навантаження для розрахунку зовнішньої характеристики
Номер варіанта |
сosφ2 |
Характер навантаження |
Номер варіанта |
сosφ2 |
Характер навантаження |
1 |
0,2 |
R - L |
15 |
0,7 |
R - L |
2 |
0,7 |
R - C |
16 |
0.2 |
R - C |
3 |
0,75 |
R - C |
17 |
0,65 |
R - L |
4 |
0,35 |
R - L |
18 |
0,5 |
R - C |
5 |
0,4 |
R - C |
19 |
0,6 |
R - L |
6 |
0.8 |
R - L |
20 |
0,3 |
R - L |
7 |
0,35 |
R - C |
21 |
0,85 |
R - C |
8 |
0,5 |
R - L |
22 |
0,1 |
R - L |
9 |
0,6 |
R - C |
23 |
0,45 |
R - C |
10 |
0,45 |
R - L |
24 |
0,9 |
R - L |
11 |
0,9 |
R - C |
25 |
0,8 |
R - C |
12 |
0,85 |
R - L |
26 |
0,55 |
R - L |
13 |
0,1 |
R - C |
27 |
0,3 |
R - C |
14 |
0,25 |
R - C |
28 |
0,75 |
R - L |
Зовнішня характеристика трансформатора – це залежність напруги на вторинній обмотці від струму навантаження при умові, що U1 – const, f – const, сosφ2 – const.
Зовнішню характеристику будують по двох точках:
перша – І2 = 0, U20 = Е2;
друга – І2 = І2н, U2 = Е2 ± ΔU2.
Характеристику частіше будують у безрозмірних величинах: (U2/U2н)·100%, та І2 /І2н = β.
Напруга на вторинній обмотці при І2 = 0 приймається за 100%, тобто, вважається номінальною. Зміну напруги розраховують за формулою
ΔU2 = uкасosφ2 ± uкр sinφ2.
Вибір знака « ± » залежить від характеру навантаження: для R - L – знак «+», для R – C – знак «-».
6.7. Побудуйте характеристику ККД трансформатора η =ƒ(β).