21. Найважливіші екологічні проблеми області

    1. Основні чинники та критерії для визначення найважливіших проблем, у тому числі, що пов’язані із:

зростанням обсягів викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, наявністю накопичених за минулі роки заборонених і непридатних для використання засобів захисту рослин та відходів хімічного виробництва, відсутністю належної системи збирання, сортування і захоронення побутових відходів, скидом у водні об’єкти та на рельєф місцевості забруднених стічних вод, високим рівнем розораності та ерозією земель.

2. Визначення найважливіших проблем:

а) забруднення атмосфери викидами промислових підприємств та автотранспорту:

Протягом останніх років зберігається стала тенденція до зростання викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря як від стаціонарних, так і від пересувних джерел. Так, у 2007 році викиди від усіх джерел складали 311,876 тис.тонн, що на 11,8% більше, ніж минулого року, викиди від стаціонарних джерел зросли на 12,5%, а від пересувних – 10,3%.

Як і у попередні роки понад 50% викидів в атмосферне повітря (від їх загальної кількості) на території області становили викиди автотранспорту, ще близько 35% - викиди Ладижинської ТЕС та понад 3% - магістральних газопроводів. Викиди усіх інших підприємств області становлять близько 10%. В містах доля автотранспорту в забрудненні атмосферного повітря сягає до 90%. У 2007 році на 1км² площі припадало 8,9 тонн викидів забруднюючих речовин, а на 1 жителя області – 144,4 кг. Така ситуація для сільськогосподарського регіону є неприйнятною.

Зростання обсягів викидів від стаціонарних джерел в основному зумовлені збільшенням викидів від Ладижинської ТЕС ВАТ "Західенерго". У зв’язку зі зменшенням лімітів споживання природного газу Ладижинську ТЕС фактично переведено на спалювання тільки кам’яного вугілля, якість якого постійно знижується. У зв’язку з цим протягом останніх років спостерігається постійне зростання обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Так, в порівнянні з 2006 роком її викиди збільшились з 115,008 тис.тонн до 131,7 тис.тонн (на 14,5%), а з 2003 по 2007 рік сумарні обсяги викидів ТЕС зросли більш як у 2 рази.

б) забруднення гідросфери скидами стічних вод промислових підприємств і комунально-побутовими стічними водами:

Із загального обсягу скидів зворотних вод скиди нормативно очищених вод і таких, що не потребують очистки становлять понад 85%, недостатньо очищених і не очищених – близько 10%, близько 3% стічних вод скидаються в накопичувачі та на рельєф місцевості.

Найбільшу кількість забруднених зворотних вод у водні об’єкти скидають підприємства комунального господарства – понад 90%.

Якість води річок області впродовж останніх 5-ти років залишається стабільною, без суттєвих змін і в цілому задовільною. Вода основних річок - Південного Бугу та Дністра з їх з притоками - за більшістю показників відповідає встановленим нормам. Вміст більшості забруднюючих речовин не перевищує ГДК для водойм господарсько-побутового призначення. Вода р.Південний Буг забруднена органічними сполуками, найвищі концентрації яких спостерігаються в весняно-літній період.

Вода річок Вінницької області забруднена органічними сполуками, причому таке забруднення спостерігаеться протягом року. Це свідчить про забруднення вод саме побутовими стоками.

в) проблема шахтних і кар’єрних вод:

На території області наявні шахти, в яких проводиться видобування пиляних блоків з вапняку-черепашнику. Усі шахти розташовані в добре здренованій товщі вапняку тому шахтних практично вод немає.

Кар’єрні води відкачуються з гранітних кар’єрів, які часто розробляються нижче рівня залягання підземних вод. Кар’єрні води практично прісні з мінералізацією переважно 0,5 – 0,8 г/л. Після осадження зважених часток (відстоювання) ці води скидаються у поверхневі водні об’єкти. Частина кар’єрних вод використовується для технологічних потреб видобувних підприємств.

г) забруднення підземних водоносних горизонтів:

В 2007 році виявлено забруднення майже в усіх свердловинах, які облаштовані на четвертинні водоносні горизонти, які залягають перші від поверхні і являються незахищеними або слабо захищеними. Особливо слід відзначити забруднення в свд. № 312 на посту №39 (ст.Липовець), де вміст нітратів у воді 223 мг/дм , що в 5 разів перевищує ГДК. Відмічено також забруднення в свд.№2 пост "Хмільник", де вміст нітратів складає 182 мг/дм³. Високий вміст нітратів зумовлений техногенним навантаженням м.Хмільник. Забруднення виявлено на водозаборі м.Ямпіль, забруднений верхньо-протерозойський водоносний горизонт (РК3).

д) порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок області:

Якість води малих річок області: Згар, Рів, Соб, Дохна, Савранка, Русава, Гнилоп’ять та інші, за більшістю показників відповідає встановленим нормам. Вміст більшості забруднюючих речовин не перевищує ГДК для водойм господарсько-побутового призначення. Малі річки - Десенка, Постолова, Снивода, Вишенька – в міру забруднені, якість води в них також стабільна.

В межах населених пунктів, де ширина смуги встановлюється проектом, такий проект було розроблено тільки для м.Вінниці. Це значно ускладнює здійснення контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на землях водного фонду. Через відсутність фінансування, прибережні захисні смуги малих річок в натуру практично не виносилися.

У 2007 році завершено проект "Винесення в натуру прибережно-захисних смуг малих річок" на суму 21,5531 тис.грн. (р.Згар – 10,8 га; р.Соб – 46,0 га), також заплановано аналогічний проект на суму 145,5 тис.грн.

е) утилізація і знешкодження радіоактивних відходів, ліквідація накопичувачів радіоактивних відходів, рекультивація земель, що мають радіоактивне забруднення:

У Вінницькій області території, забрудненні радіонуклідами, займають площу 125,1 тис. га сільгоспугідь. У зоні посиленого радіоекологічного контролю проживає 80,6 тис. постраждалих громадян.

На території області 29 підприємств (крім медичних закладів) володіють джерелами іонізуючого випромінювання, що знаходяться в приладах цільового призначення. 9 підприємств мають ліцензії на право здійснення діяльності у сфері поводження з ДІВ; 5 підприємств володіють джерелами іонізуючого випромінювання, які згідно чинного законодавства ліцензуванню не підлягають; 15 підприємств знаходяться в стадії розгляду на отримання ліцензій на право здійснення діяльності у сфері поводження з ДІВ або здачі ДІВ спецпідприємствам на захороненння.

є) проблеми переробки відходів гірничодобувної, металургійної, енергетичної та інших галузей промисловості:

Відходи гірничодобувної та енергетичної та ін. галузей промисловості в області представлені золо-шлаковими відходами Ладижинської ТЕС;

Найбільша кількість відходів в області утворюється в процесі експлуатації Ладижинської ТЕС – понад півмільйона тон золо-шлакової суміші щорічно. Усього в золовідвалі ТЕС їх накопичено близько 23 млн.тон.

ж) проблема токсичних відходів:

Побудований в 1978 році поблизу с.Джурин Шаргородського району отрутомогильник є регіональною екологічною проблемою. На площі 4,2 га завезено та захоронено понад 1 тисячу тон невизначених, непридатних та невідомих засобів захисту рослин з 8-ми областей. У 2007 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища як субвенція місцевому бюджету виділено 22,5 тис.грн. на проведення заходів щодо забезпечення єкологічно безпечного зберігання непридатних ХЗЗР на території Джуринського отуртомогильника.

Крім цього 1030 тон непридатних пестицидів зберігається на хімскладах колишніх колгоспів, частина з яких знаходиться в аварійному стані. Через реформування сільгосппідприємств, зміну власників та банкрутство значна частина складів фактично залишилася безгосподарною. У 2007 році проведено три засідання постійно діючої обласної комісії з питань поводження з безхазяйними відходами, основним результатом було виявлення додаткових 52 тонн ХЗЗР, встановлення власників непридатних пестицидів, які залишилися після банкрутства сільськогосподарських підприємств. Разом з тим, 25 тонн пестицидів за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було направлено на утилізацію ТОВ "Елга", яке розташоване в м.Шостка.

з) поширення екзогенних геологічних процесів:

Загальна кількість зсувів на території Вінницької області станом на 01.01.2008 р. становить 338. Загальна площа зсувів - 1653,8 га. В 2007 році всі обстежені зсуви знаходились в фазі стабілізації. Розвиток нових зсувів на території області не зафіксований.