16.Організація аналітичного обліку в кб

Щоденна детальна інформація про здійснення банком операцій відображається в основній формі аналітичного обліку на особовому рахунку.

Особовий рахунок є формою облікового реєстру – це письмовий документ, який містить накопичені та систематизовані дані первинних документів з певними ознаками.

В сучасних умовах для збереження інформації про кожен об’єкт аналітичного рахунку в НБУ розроблено методичні вказівки, щодо введення параметрів аналітичного обліку. Згідно з цим нормативним документом усі параметри аналітичного обліку поділяються на 2 групи:

- обов’язкові: загальні та спеціальні;

- необов’язкові

Обов’язкові вводяться з вимогами НБУ (наприклад: контр агент, ідентифікаційний код, резидентність, код країни, форма власності, вид економічної діяльності)

Необов’язкові – визначаються банком самостійно, використовуються для внутрішнього контролю (параметри податкових органів, вид рахунку).

При формування аналітичного рахунку кожному особовому рахунку надається відповідний номер, який може мати від 5- 14 цифр або знаків.

Перші 5 строго регламентовані, інші 9 – банк формує самостійно відповідно до параметрів аналітичного обліку.

Перші чотири цифри -номер балансового рахунку

П*ята цифра - ключовий розряд

0станні дев*ять -інформація про аналітичний рахунок – резидентність, код країни, форма власності, цілі угоди.

Параметри контр агенту – це обов’язкові параметри, які деталізують інформацію про контр агентів. Вони заповнюються в разі відкриття аналітичного рахунку для обліку операцій з клієнтами або на рахунках нового клієнта.

17.Організація та забезпечення операційної діяльності в банках

Усі банківські операції документально підтверджуються. Документи, які засвідчують операції, наз. первинними. На підставі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Банківський документ – це письмове розпорядження емітента чи відповідального працівника банку на здійснення операцій в банку.

Сукупність документів, що використовуються банком для ведення БО і контролю, складає банківську документацію. Форми документівта порядок їх застосування визначаються окремими нормативними актами НБУ.

Для спрощення оформлення документів уніфікують: розробляють форми документів, які можна використовувати для різних операцій. Наприклад, бланками платіжних доручень оформляють перекази грошових коштів, одержання розрахункових чекових книжок, оплату за товари та послуги.

Дані, які є елементами документа, називаються реквізитами.

Обов’язковими реквізитами банківських документів є:

- назва установи банку;

- дата;

- зміст операції;

- сума; підписи відповідальних осіб.

Реквізити в документах розміщенні у відповідній послідовності: довідкові дані розміщенні зліва, бухгалтерські і статистичні – справа. Таке розміщення полегшує перенесення з них інформації в облікову систему.

Усі грошово – розрахункові документи у своєму складі мають меморіальний ордер, у якому вказано бухгалтерське проведення, тобто визначенні бух. рахунки, що підлягають дебетуванню і кредитуванню. К – ть примірників документів має бути достатньо для відображення операції в обліку за всіма особовими рахунками всіх сторін – учасників. Чеки, об’яви на внесення готівки, квитанції, прибуткові і видаткові косові ордери заповнюються власноручно.