24.Предмет та метод бухгалтерського обліку в кб

Методологічно та організаційно БО поділяється на фінансовий та управлінський.

Єдина система обліку включає дві ланки, які є незалежними одні від одної і взаємоузгодженні. Єдність цих двох ланок досягається за допомогою вивчення предмета та метода БО в КБ.

Предметом БО виступає сама банківська установа, що здійснює активні і пасивні банківські операції.

Об’єктом фінансового обліку є активи, зобов’язання та капітал КБ, тобто те що буде обліковуватись на рахунках обліку.

Метод бухгалтерського обліку – це сукупність правил і прийомів для вивчення об’єкта обліку.

Принципи БО:

1. принцип безперервності діяльності – використовується на момент складання звітності, правління банку не має ні намірів, ні потреб щодо ліквідації банку чи скороченого обсягу операцій.

2. принцип достовірності – кожна банківська операцій відображається в обліку двійчі в однаковій сумі – за дебетом одного і кредитом іншого рахунку. Цей принцип полягає у тому, що засоби банку відображається у двох напрямах: з одного боку –т ресурси(гроші, ОЗ, надані кредити), а з іншого – за джерелами їх формування. Джерелами формування у свою чергу можуть бути як залучені(Зобов’язання) та і власні(ВК) кошти. Тому принцип достовірності може бути виражений формулою(основне бухгалтерське рівняння):

Ресурси = Зобов’язання + Власний Капітал

Баланс - основа БО, і подвійний запис випливає з умов балансового рівняння. Отже статті активів і пасивів оцінюються окремо та відображаються у розгорнутому вигляді, щоб запобігти завищенню або заниженню величини А і П.

Усі рахунки. За винятком транзитних або технічних, є виключено пасивними чи активними залежно від їх призначення (наприклад, залишки дебіторської та кредиторської заборгованості в балансі відображаються окремо)

3. Принцип грошового вимірювання

4. Принцип обережності (обачності) - домашнє завдання

5. Принцип нарахування

6. Принцип відповідності

25.Структура Плану рахунків.

План рахунків можна поділити на 4 логічні частини, які тісно пов’язані між собою:

1) 1 – 5 класи – балансова частина

2) 6 та 7 класи – частина доходів та витрат, на їх підставі складається фінансовий результат, а сальдо рахунків переноситься на рахунок «Результати поточного року, що очікують затвердження» - 5 клас, якщо сальдо Кт то банк отримає прибуток, а якщо Дт - збиток

3) 8 клас – рахунки управлінського обліку – не регламентований для комерційних банків.

4) 9 клас – позабалансові рахунки

Таким чином План Рахунків містить 4 категорії та 9 Класів

Рахунки в Плані рахунків розміщуються за принципом зростання їх номерів та спадання ліквідності. Кожен клас включає рахунки 1.2.3.4 порядків, усі вони належать до синтетичних рахунків і відрізняються за ступенем деталізації та інформації про об’єкт:

- Рахунки 1 – го порядку – означають клас, містять одну цифру, першу(приклад 1);

- Рахунки 2 – го порядку – означають розділ, містять дві цифри (приклад 10) ;

- Рахунки 3 – го порядку - означають групу, містять три цифри (приклад 100);

- Рахунки 4 – го порядку означають балансовий рахунок містять чотири цифри (приклад 1001)

Отже, у Плані рахунків застосовується десятинна система кодування рахунків.

Балансові рахунки призначенні для облік за елементами фінансової звітності та поділяються на постійні та тимчасові.

Постійні балансові рахунки:

- Рахунки для обліку ресурсів (активи 1 та 3 класи);

- Рахунки для обліку зовнішніх джерел утворення ресурсів (зобов’язання 2 та 3, 4 класи)

- Рахунки для обліку власних джерел утворення ресурсів (капітал 5 клас)

До тимчасових належать рахунки для обліку доходів та витрат банку. Облік витрат банку ведеться за елементами, а доходів — за видами, закриваються в кінці кожного звітного року.