3. Основні фонди, їх характеристика та показники використання.

Книга 64

4.Основны фонды

 Залежно від того, яким шляхом надходять основні засоби (далі — ОЗ) на підприємство, формується їх первісна вартість. Саме за первісною вартістю вони зараховуються на баланс підприємства.             П(С)БО 7 «Основні засоби» містить такі способи визначення первісної вартості залежно від способу надходження ОЗ:             1. Придбання ОЗ за плату — найпоширеніший спосіб надходження ОЗ на підприємство. За п. 8 П(С)БО 7 первісна вартість придбаних об’єктів ОЗ складається з таких витрат: — сум, що виплачуються постачальникам; — реєстраційних зборів, держмита та інших аналогічних платежів; — сум ввізного мита; — сум непрямих податків у зв’язку з придбанням (якщо вони не відшкодовуються підприємству); — витрат на страхування, ризиків доставки ОЗ; — витрат на установку, монтаж, налагоджування; — інших витрат, безпосередньо пов’язаних із доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні до використання. Фінансові витрати, зокрема, відсотки за кредитом, не включаються до первісної вартості ОЗ, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень. Виняток — фінвитрати, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БУ 31 «Фінансові витрати».             2. Отримання ОЗ в обмін на подібний об’єкт — тоді первісна вартість дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта ОЗ. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю буде справедлива вартість переданого об’єкта із включенням різниці до витрат звітного періоду. Відповідно до п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснено обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими й незалежними сторонами.              3. Отримання ОЗ в обмін на неподібний об’єкт — первісна вартість дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта ОЗ, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана під час обміну.              4. Безоплатне отримання ОЗ — первісна вартість дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, наведених у п. 8 П(С)БО 7.              5. Внесення ОЗ до статутного капіталу — здійснюється за погодженою засновниками (учасниками) підприємства їх справедливою вартістю з урахуванням витрат, наведених у п. 8 П(С)БО 7.              6. Переведення ОЗ з оборотних активів, товарів, готової продукції —первісна вартість дорівнює собівартості таких активів.               Первісна вартість ОЗ збільшується на суму витрат, пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта. Та зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта ОЗ.

5.Зношування та амортизацыя

Амортизація – (лат. amortizatio – погашення, сплата боргу) – це процес поступового перенесення вартості основних фондів (зарахування її до витрат виробництва чи обігу) в міру їх зношування на виготовлену продукцію і використання цієї вартості для простого або розширеного відтворення зношених засобів праці.

Необхідність амортизації випливає з того, що засоби праці в процесі виробництва функціонують протягом багатьох років, але зберігають при цьому свою натуральну форму. Кожного року або кожного виробничого циклу вони переносять на новостворений продукт частку своєї вартості, яка пропорційна їх зношуванню і називається амортизаційними відрахуваннями.

Розрізняють фізичне і моральне зношування основних фондів.

Фізичне зношування – це втрата ними своєї споживчої вартості, а водночас і вартості. При цьому відбувається перенесення їх вартості на новостворений продукт. Відповідне зменшення вартості основних фондів має місце й тоді, коли вони не використовуються. Таке зношування не компенсується.

Моральне зношування – це втрата основними фондами своєї вартості, яка не переноситься на вартість створюваного продукту. Загалом таке зношування відбувається внаслідок появи дешевших або досконаліших засобів праці. Головна причина морального зношування – науково-технічний прогрес, підвищення продуктивності праці в машинобудуванні. Розрізняють моральне зношування першого і другого видів. Моральне зношування першого виду полягає у втраті основними фондами своєї вартості при збереженні фізичної придатності, своєї споживчої вартості. Так, коли з'являється новий ткацький верстат, досконаліший внаслідок вищої продуктивності праці і виготовлений з меншими витратами, і о старий ткацький верстат знецінюється при збереженні фізичної придатності, своєї споживчої вартості. Проте його вартість визначається не тим суспільне необхідним робочим часом, який був колись затрачений на його виготовлення, а тим, який витрачається на створення нового верстата. Моральне зношування другого виду полягає у повній втраті основними виробничими фондами своєї варі ості незалежно від втрати споживчої вартості (при збереженні фізичної придатності).