наявні потужності;
ноу-хау;
завантаження персоналу;
технологічні зміни.
Продавати чи обробляти далі?
Це рішення пов'язане з можливістю реалізації продукції на певній стадії її виробництва або продовження обробки з метою одержання додаткового прибутку.
Додаткова обробка продукції (або доповнення спектра послуг) може забезпечити нові риси або функції продукції (або гнучкість чи якість послуг) й реалізацію її за більш високою ціною.
Наприклад, підприємство може розглядати альтернативу: реалізувати урожай помідорів чи направити частину врожаю на переробку з метою виготовлення томатного соку.
Ще одним варіантом рішення «продавати чи обробляти далі» є рішення щодо дефектної продукції: продати її зі знижкою чи усунути дефекти й реалізувати цю продукцію за звичайною ціною.
Розширення або скорочення сегмента
Розширення або скорочення сегмента - рішення про розширення або скорочення послуг, виробів, підрозділів та інших сегментів на підставі аналізу їх прибутковості.
Аналіз інформації для прийняття таких рішень базується на калькулюванні змінних витрат, визначенні прямих і загальних постійних витрат, зіставленні маржинального доходу.
Рішення щодо ціноутворення.Процес ціноутворення складається з кількох етапів, одним із яких є встановлення остаточної ціни продажу. Цей етап містить кілька варіантів розрахунку ціни для зовнішніх покупців.
Застосовані методи, орієнтовані на витрати, визначають витрати, до яких додають націнку або розрахункову норму прибутку, і тим самим встановлюють ціну. Методи, за якими ціна орієнтована на попит, передбачають вивчення споживчого попиту на продукцію (товари) за різних рівнів цін і встановлення ціни на рівні, що оптимізує прибуток підприємства. Використання методів, за якими ціна орієнтована на конкурентів, зумовлює необхідність вивчення цінових стратегій конкурентів і встановлення величини ціни на певний відсоток вище чи нижче їх цін.
Приблизно 50 % підприємств надають перевагу застосуванню методів, орієнтованих на витрати. Серед них найпоширенішими є визначення остаточної ціни на основі принципу «витрати плюс» та ціноутворення на основі цільового прибутку. В загальному вигляді ціна продажу розраховується за формулою:
Ціна = Витрати + Націнка
У разі встановлення ціни за принципом «витрати плюс» ціна продажу встановлюється на основі витрат підприємства, збільшених на певну величину націнки, яка відповідає запланованій нормі прибутковості. Обсяг продажу при цьому до уваги не береться .
3. Вже була відмічена важливість розгляду фактору обмеження ресурсів у прийнятті управлінських рішень. Найбільш вигідна продукція — це не завжди продукція з найбільшим маржинальним прибутком на одиницю продукції. Навпаки, найбільш прибуткова продукція — це та, яка приносить найбільший маржинальний прибуток на одиницю обмежуючого ресурсу чи обмежуючого фактору, наприклад, такого як сумарні машино-години, що є в наявності.
Можливості підприємства найчастіше обмежені.
Обмеження - чинники, що обмежують виробництво або реалізацію продукції (послуг).
Прикладами обмежень є: попит на продукцію, робоча сила (чисельність, кваліфікація), матеріальні ресурси, виробнича потужність, грошові кошти тощо.
Діючи за умов існуючих обмежень, підприємство змушене обирати ті види продукції або послуг, виробництво яких найвигідніше.
У зв'язку з цим менеджери мають вирішити, які продукти або послуги є найприбутковішими.
Отже, оптимальне використання обмежених ресурсів - це рішення спрямоване на складання виробничої програми, котра забезпечить максимізацію прибутку за умов наявних обмежень.
Аналіз для прийняття рішень залежить від кількості обмежень.