1.8. Гідрогеологічна характеристика родовища.

Гаївське родовище розташоване в північно-західній частині Більче- Волицької зони Передкарпатськош прогину на південно-західному крилі Летнянської структури. В межах родовища виділяються два водоносні комплекси : мезозойсько-гельветеький і нижньосарматський.

Вивчена лише верхня частина (верхньоюрська і гельветська) мезозойського комплексу. Води цього комплексу утворюють єдину гідродинамічну систему і за хімічним складом належать до хлорид-натрієвих, хлоридних кальцієво-натрієвих. Води мезозойського комплексу відносяться до хлоркальцієвого і хлормагнієвого типу.

Мінералізація вод на Гаївському родовищі коливається від 111 до 128 г/л і з глибиною вона зростає. Із мікроелементів у водах присутні бром (110-288 мг/л), йод (від слідів до 50 мг/л), амоній (400-750 мг/л). Розчинені у водах гази за своїм складом є метановими, газонасиченість вод становить 0,2-1,0 м³/м³. Гідрохімічні показники : коефіцієнт метаморфізації (0,56-0,86), хлор-бромний коефіцієнт (270-600) і занижена сульфатність - характеризують глибинну обстановку з забрудненим водообміном.

Верхнім водо упором для гельвет-мезозойського гідрогеологічного поверху є витримані по площі і розрізу відклади косівеької , тираської світ і баранівських верств.

Про режим газових покладів гельвет-мезозойського комплексу можна судити на підставі досвіду їх розробки на сусідніх родовищах.

Розробка цих покладів відбувалася при прояві пружно водонапірного режиму. В нижньосарматеькому комплексі, товщина якого на Гаївському родовищі

становить близько 800 м, водовміщуючими є піщано-глинисті горизонти НД-13 і НД-17 (товщиною від 30 до 200 м).

В розрізі горизонтів водонасиченими є окремі прошарки пісковиків і алевролітів товщиною від декількох сантиметрів до 2-5 м, які не мають широкого розповсюдження на значній площі, що утруднює гідродинамічний зв’язок між окремими ділянками цих горизонтів.

Даних про водозбагаченість водоносних горизонтів в межах родовища нема, оскільки їх випробування на приплив води не проводилося. Гідрогеологічна характеристика приводиться на підставі результатів, які отримані в процесі розвідки Летнянського родовища.

Дебіти води коливаються в широких межах : від 11 м³/добу м³/добу при динамічному рівні 958 м до 78,6 м³/добу при динамічному рівні 176 м.

Води нижньосарматських горизонтів хлоркальцієвого типу , за складом води хлоридні та натрієві . Мінералізація з глибиною в цілому збільшується від 67 до 97 г/л (від горизонту НД-13 до НД-17).

Слід відзначити дуже високу мінералізацію води, яка була отримана при дослідженні газового об’єкту горизонту НД-16 в свердловині Г-2 : вода хлоркальцієвого типу і її мінералізація досягає 213,5 г/л.

В водах присутні слідуючи мікроелементи : йод (4-69 мг/л), бром (107-272 мг/л), бор (від слідів до 100 мг/л), амоній (20-100 мг/л). Розчинені у водах гази метанові з відношенням важких вуглеводнів до метану від 0,002 до 0,05. Газонасиченість вод становить 0,45-1,2 м³/м³. Вміст радіоактивних елементів у водах в межах фону.

За ступенем метаморфізації нижньоеарматські води характеризуються пониженими значеннями відношення Nа/С1 (0,63-0,80).

Практика розробки нижньосарматських газових покладів на сусідніх родовищах засвідчує, що вона проходить при газовому режимі.

Це пояснюється обмеженим розповсюдженням піщаних прошарків газових колекторів та їх утрудненим зв’язком із законтурною водоносною областю.