9.9 Ведення післяопераційного періоду:
Постійна або фракційна назогастральна
декомпресія;
Лаваж черевної порожнини і перитонеальний
діаліз (постійний або фракційний);
Адекватне знеболення на протязі 3-4 діб;
Подавлення шлункової секреції
(холінолітики – атропін, гастроцепін,
гістоділ; Н2 блокатори – квамотел,
ранітидин; блокатори протоіонної помпи
– омепразол);
Адекватна антибактеріальна терапія –
комбінація антибіотиків широкого
спектру дії: цефалоспорини, фторхінолони,
аміноглікозиди, метронідазол;
Продовження корекції обмінних порушень
розпочатих в передопераційному періоді;
Попередження динамічної кишкової
непрохідності;
Профілактика печінково-ниркової
недостатності, серцево-легеневих і
септичних ускладнень.
10. Тривалість стаціонарного
лікування: 8 – 9 діб при
несукладненому перебігові.
11. Вимоги до результатів лікування:
Відновлення пасажу по шлунково-кишковому
тракту;
Відсутність післяопераційних ускладнень
зі сторони органів черевної порожнини
(нагноєння післяопераційної рани,
недостатність швів анастомозу,
прогресування перитоніту, розвиток
внутрішньо-очеоревинних абсцесів).
