Тваринництво
Основними галузями тваринництва Полтавської області є скотарство, свинарство, птахівництво. Крім того, в області набули поширення кролівництво, конярство, бджільництво, хутрове звірівництво, ставкове рибництво.
Скотарство дає понад 42% вартості всієї сільськогосподарської продукції області і понад 76% товарної продукції тваринництва.
Свинарство — друга важлива галузь тваринництва, яка дає понад 35% обласного виробництва м'яса, крім того — сало, шкіру та щетину. Завдяки скоростиглості, плодовитості, високій окупності кормів, порівняно високій забійній вазі м'яса, свинарство поширене в усіх низових адміністративних районах області.
Конярство, як і вівчарство, відіграє другорядне значення. Конезаводи та конеферми є в Пирятинському, Миргородському, Чутівському районах, однак розвиток цієї галузі на Полтавщині, в останні роки значно знизився.
Птахівництво — найбільш скоростигла галузь тваринництва, що дає яйця м'ясо, пух та пір'я. В області діє понад 30 спеціалізованих господарств по виробництву продукції птахівництва.
Ставкове рибництво — додаткова високопродуктивна галузь сільського господарства Полтавщини. В області налічується понад 1100 ставків, з яких для товарного рибництва придатні 2,5 тис. га.
Бджільництво — традиційна галузь сільського господарства Полтавщини, що дає цінні високоприбуткові продукти: мед, віск, бджолину отруту, квітковий пилок, маточне молочко. Негативною тенденцією в розвитку бджільництва області є зменшення за останні роки кількості бджолосімей у суспільному секторі і відповідно зниження виробництва продуктів в державних сільськогосподарських підприємствах. Разом з тим, в останні роки зростає частка приватного бджільництва.
Звірівництво в Полтавській області розвинуто досить слабо.
Міста-побратими
Кошалін — побратим Полтави з 1958 року.
Велико-Тирново — побратим Полтави з 1963 року. Під час російсько-турецької війни 1877–1878 років у боях за визволення Тирново брали участь й полтавці у складі 34-го Сєвського піхотного та інших полків. Перехід російських військ через Дунай і визволення Тирново відзначалися у Полтаві як міське свято. Першим тирновським губернатором був призначений випускник Петровського Полтавського кадетського корпусу, генерал-майор Михайло Домонтович, батько революціонерки і радянського дипломата Олександри Коллонтай.
Фільдерштадт
Остфільдерн
Люблін
Ніцца
Краснодар
Барановичі
Хімки
Міста-партнери
Боржомі
Наука та освіта
Полтава завжди була одним з найважливіших центрів науки та освіти в Україні. На території міста функціонують 12 ВНЗ.
ВНЗ III–IV рівнів акредитації
Полтавський факультет Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого»
Полтавський Національний педагогічний університет імені Володимира Короленка
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Полтавська державна аграрна академія
Українська медична стоматологічна академія
Полтавський університет економіки і торгівлі
Полтавський інститут зв'язку
Полтавська філія Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України
Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського
ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації
Полтавський комерційний технікум
Полтавський технікум харчових технологій національного університету харчових технологій
Полтавський державний аграрний коледж управління і права ПДАА
Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум
Аграрно-економічний коледж Полтавської державної аграрної академії
Полтавський базовий медичний коледж
Полтавське державне музичне училище
Полтавський кооперативний технікум
Полтавський політехнічний коледж
Полтавський будівельний технікум транспортного будівництва.
Зв'язок
На території Полтавської області основними видами зв'язку виступають:
поштовий
телеграфний
міський і сільський телефонний
телефонний міжміський (включаючи міжнародний)
дротове мовлення
передача і прийом телевізійних і радіопрограм
радіозв'язок
комп'ютерний
мобільний
Доходи підприємств від подання послуг зв'язку у фактичних цінах постійно збільшується (1995 рік — 31,1 млн. грн., 2006 рік — 534,3 млн. грн.). У структурі доходів провідне місце займає мобільний зв'язок (250,0 млн. грн. та міжнародний зв'язок 106,8 млн. грн.).
Аналіз надання послуг підприємствами зв'язку загального користування свідчить, що з 1990 по 2006 рік значно скоротилось відправлення газет і журналів (з 104,3 млн. до 18,0 млн.), листів (з 61,1 млн. до 10,6 млн.), телеграм (з 2,3 млн. до 0,1 млн.), посилок (з 1,5 млн. до 0,3 млн.). Поряд з тим, майже в 4 рази збільшилися обсяги надання міжміських телефонних переговорів (включаючи міжнародні) (з 20 млн. в 1990 році до 82,6 млн. в 2006 році).
Телефонний зв'язок загального користування Полтавської області функціонує на базі 722 автоматичних телефонних станцій (2006 р.), з яких 176 діє в міських поселеннях, а 546 — в сільських. Діє 438,6 тис. номерів, з яких 83,8 % в міських поселеннях. В останні роки спостерігається різке підвищення кількості абонентів мобільного зв'язку (з 0,6 тис. одиниць в 2000 році до 1516,4 тис. одиниць в 2006 році), що в свою чергу призвело до зменшення потреб в домашніх телефонних апаратах (з 125 тис. одиниць в 1990 році до 52 тис. одиниць в 2006 році).
Туризм
Найцікавіші об'єкти туризму:
Хрестовоздвиженський жіночий монастир;
Ансамбль Круглої площі та Монумент Слави 1805–1811 рр., м. Полтава;
Пам'ятник Петру І 1849 р.;
Тріумфальна арка 1820 р.;
Всіхсвятська церква 1815–1821 рр.;
Мгарський монастир XVII-ХІХ ст.;
Миргородський державний керамічний технікум імені Миколи Гоголя 1846 р., м. Миргород — є визнаним на всю Україну центром художньої кераміки;
Будинок водолікарні 1914–1917 рр., м. Миргород;
Спасо-Преображенська церква, с. Великі Сорочинці 1732 р.;
Літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя, с. Великі Сорочинці;
Великосорочинський історико-краєзнавчий музей, с. Великі Сорочинці;
Садиба і парк с. Березова Рудка XVIII-ХІХ ст.;
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному;
Фабрика художньої кераміки;
Національний музей-заповідник М.В.Гоголя, с. Великі Сорочинці;
Державний музей-заповідник педагога А. С. Макаренка, с. Ковалівка;
Меморіальний комплекс садиби філософа і поета та пам'ятник Г. С. Сковороди, смт Чорнухи;
Краєзнавчий музей (колишній будинок земства) 1903–1908 рр., м. Полтава;
Пам'ятний знак на честь 800-річчя заснування Полтави 1974 р.
Ботанічний сад Полтавського національного педагогічного університету ім.В.Г.Короленка