Структура білетів

Зміст екзаменаційних білетів відповідає Навчальній програмі з хімії для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації , що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, затвердженої МОНУ 2010року.

Білет включає три теоретичних питання та одну задачу або ланцюжок перетворень. Перше питання стосується матеріалу загальнотеоретичних основ хімії (у програмі для підготовки до іспиту це пункти з 1 по 14), друге питання вимагає знань з неорганічної хімії (з 15 по 29 пункт програми) третє – з органічної хімії (пункти 30 -44 програми ). Задача або ланцюжок перетворень може бути з будь-якого розділу програми. Така структура білетів дозволяє рівномірно охопити матеріал, який винесено на екзамен, і оцінити глибину знань випускника.

Критерії оцінок відповідей

Оцінку знань на вступному екзамені відображає загальна сума балів, які виставляються за відповідь на кожне питання білета – максимум по 3 бали за питання, тобто за 12-бальною шкалою.

Найвищий бал «3» виставляється за повну, правильну й обґрунтовану відповідь на будь-яке з теоретичних питань та вірно розв’язану задачу з поясненням, чітко і правильно оформлену, ланцюжок перетворень оцінюється 0,5 бала за кожне рівняння, при цьому можлива несуттєва помилка.

Бал «2»: відповідь правильна , обґрунтована але не вичерпна , досить лаконічна без достатньої кількості необхідних формул та рівнянь, але абітурієнт правильно реагує на зауваження екзаменатора, швидко наводячи необхідну інформацію; для задачі знайдено правильний хід рішення, але допущені арифметичні помилки.

«1»бал: відповідь не послідовна, має велику кількість суттєвих помилок (особливо при складанні хімічних формул і рівнянь), задача розв’язана невірно.

Якщо відповідь на питання відсутня, бали не нараховуються.

Зразок екзаменаційного білету

Білет 01

1. Атомно-молекулярне вчення. Молекули. Атоми. Молекулярна і не молекулярна будова речовин. Сталість складу речовин. Відносна атомна маса та відносна молекулярна маса.

2. Силіцій. Характеристика елемента за положенням у періодичній системі і будовою атома. Проста речовина кремній її фізичні та хімічні властивості: взаємодія з киснем, металами (натрій,магній) відновні властивості.

3. Аміни як органічні основи, їх реакції з водою та кислотами. Добування. Анілін, його добування фізичні та хімічні властивості і застосування.

4. Обчислити масу купрум (II) оксиду добутого при окисненні міді кількістю речовини 0,2моль .

Методичні рекомендації до складання відповідей на питання в білетах

Дуже важливо правильно і своєчасно оформити свою відповідь на спеціально виданому для цього бланку.(після екзамену цей документ зберігається протягом року). При підготовці слід поділити бланк на чотири частини пропорційно до кількості питань у білеті та їх об’єму. Чернетка на усному екзамені не передбачається. Уважно прочитати умову кожного завдання, починати відповідь слід з найбільш легкого або знайомого завдання чи задачі (ланцюжка перетворень). Студенту видаються таблиці, передбачені програмою.

Умову розрахункової задачі слід уважно прочитати, усвідомити та коротко записати , вказавши цифрові значення, літерні позначення та одиниці виміру фізичних величин. Для задач, в яких іде мова про хімічну реакцію, слід записати хімічне рівняння даного перетворення . Задачу спочатку розв’язують в загальному вигляді, тобто вивести формули на базі необхідних законів і теоретичних положень, після чого підставити цифрові дані та виконати розрахунки. Запис повинен чітко відображати логічну послідовність рішення.

Відповідаючи на теоретичні питання не слід витрачати час на докладні письмові викладки. Передусім записати тільки найважливіші визначення, формулювання законів, положень, наслідків,правил.

Практичні питання з неорганічної хімії зводяться до трьох типів, при підготовці найбільш раціональної відповіді на які слід дотримуватись певного плану:

Характеристика конкретного хімічного елемента:

знаходження у природі , місце у періодичній системі, електронна формула і схема розміщення валентних електронів, характерні ступені окиснення, хімічний характер.

Характеристика конкретної сполуки:

якими елементами утворена,в яких ступенях окиснення; вид хімічного зв’язку; будова і ,як наслідок, властивості: кислотно-основні та окисно-відновні; добування(в лабораторії та промисловості) й застосування.

В рівняннях хімічних реакцій необхідно правильно записати формули речовин та розставити коефіцієнти. Якщо реакція окисно-відновна , вказати окисник і відновник, або ж , як того вимагає завдання, скласти електронний баланс.

І головна порада – відповідь повинна бути хімічною мовою. Якнайменше загальних слів,побільше хімічних формул, схем і рівнянь хімічних реакцій. Особливу увагу слід звернути на правильне написання хімічних формул, оскільки такі помилки вкрай негативно впливають на оцінку.