4. Класифікація проекцій

Класифікація проекцій за характером спотворень:

Рівновеликі проекції – зберігають площі без спотворень. Такі проекції зручні для вимірювання площ об’єктів, одначе, в них значно спотворені кути та форми, що власне властиво для великих територій. Наприклад, на карті світу –полярні області.

Рівнокутні проекції зберігають без спотворень кути і форми контурів, що зображені на карті. Такі проекції особливо зручні для визначення напрямів та прокладання маршрутів за заданим азимутом (навігаційні карти). На них значні спотворення площ.

Рівнопроміжні проекції – довільні проекції, в яких масштаб довжин по одному з головних напрямів постійний та відповідає головному масштабу карти. Відповідно розрізняють проекції рівнопроміжні по меридіанах – в них без спотворень масштаб вздовж меридіанів, та рівнопроміжні за паралелями – в них без спотворень масштаб вздовж паралелей. В таких проекціях наявні спотворення площ та кутів.

Довільні проекції – це всі інші види проекцій, в яких в тій чи іншій мірі в довільних співвідношеннях спотворені і площі, і кути (форми). При їх побудові намагаються знайти найбільш вигідний розподіл спотворень.

Класифікація проекцій за картографічною сіткою.

Допоміжними поверхнями при переході від еліпсоїда до карти можуть бути площина, циліндр, конус, серія конусів та інші геометричні фігури.

Циліндричні проекції – проектування еліпсоїда проводиться на поверхню дотичного або січного циліндра, а потім його бокова поверхня розвертається в площину (мал.). Якщо вісь циліндра співпадає з віссю обертання Землі, а його поверхня дотична до еліпсоїда по екватору, то проекція називається нормальною (прямою) циліндричною. Тоді меридіани є паралельними прямими однаково віддаленими один від одного, а паралелі – у вигляді прямих, перпендикулярних до меридіанів. В таких проекціях найменші спотворення в тропічних і при екваторіальних районах.

Якщо вісь циліндра розміщена в площині екватора, то це поперечна циліндрична проекція. Циліндр дотичний до еліпсоїда по меридіану, спотворення вздовж нього відсутні, і відповідно в такій проекції найбільш вигідно зображувати території, що витягнуті з півночі на південь. В тих випадках, коли вісь циліндра розміщена під кутом до площини екватора, проекція називається косою циліндричною.

Конічні проекції – поверхня еліпсоїда проектується на поверхню дотичного чи січного конуса, після чого розрізається та розвертається в площину. Як і у циліндричних проекціях розрізняють нормальну (пряму) конічну проекцію, коли вісь конуса співпадає з віссю обертання Землі, поперечну конічну – вісь конуса в площині екватора, та косу конічну – вісь конуса нахилена до площини екватора.

В нормальній конічній проекції меридіани є прямими, що розходяться з точки полюса, а паралелі – дуги концентричних кіл. Уявний конус дотичний до еліпсоїда в середніх широтах, тому в такій проекції виконані карти Канади, США і т.п.

Азимутальні проекції – поверхня еліпсоїда переноситься на дотичну або січну поверхню. Якщо площина перпендикулярна до вісі обертання Землі, нормальна азимутальна проекція. Паралелі в ній є концентричними колами, а меридіани – радіусами цих кіл. В цій проекції завжди картографують полярні області. Якщо площина проекції перпендикулярна до площини екватора – поперечна (екваторіальна) азимутальна проекція. Вона використовується для карт півкуль. А якщо проектування виконане на дотичну чи січну поверхню під певним кутом до площини екватору – коса азимутальна проекція.

Умовні проекції – проекції, для яких неможливо підібрати прості геометричні аналоги. Їх використовують, виходячи із потреб, наприклад бажаного виду географічної сітки, того чи іншого розподілу спотворень на карті та ін.. До умовних проекцій належать – псевдоциліндричні, псевдоконічні,та псевдоазимутальні та інші проекції, що отримані шляхом перетворення одної чи декількох “стандартних ” проекцій. (мал. види картографічної сітки при різних картографічних проекціях).

Псевдоциліндричні проекції – проекції, в яких паралелі – прямі лінії (як і в нормальних циліндричних проекціях) середній меридіан – пряма лінія, а інші меридіани – криві, причому кривизна їх зростає по мірі віддалення від середнього меридіану. Ці проекції переважно застосовують для карт світу.

Псевдоконічні проекції – в них паралелі зображуються дугами концентричних кіл (як в нормальних конічних),середній меридіан – пряма лінія, а інші меридіани – криві, причому кривизна їх зростає з віддаленням від середнього меридіану. (карти материків)

Поліконічні проекції – отримують в результаті проектування еліпсоїда на декілька конусів. В нормальних поліконічних проекціях паралелі – дуги ексцентричних кіл, а меридіани криві симетричні відносно прямого середнього меридіана. (карти світу)

Псевдоазимутальні проекції – видозмінені азимутальні проекції. В полярних псевдо азимутальних проекціях паралелі є концентричними колами, а меридіани – криві лінії, симетричні відносно одного або двох прямих меридіанів. Поперечні і косі псевдо азимутальні проекції мають загальну овальну форму.

“Картографія”

Лекція 6

Тема: Компонування карти та картографічні умовні знаки

Мета: ознайомити з особливостями компонування карти; дати визначення картографічної семіотики; охарактеризувати мову карти як особливу знакову систему; виробити вміння правильно застосовувати умовні знаки.

Обладнання: географічні карти

1.Компонування карти

2.Картографічна семіотика

3.Мова карти

4.Умовні знаки