Висновки

Проведене в курсовій роботі дослідження механізму функціонування і регулювання ринку праці дозволило зробити наступні висновки:

1. Ринок праці — це товарно-грошові відносини, які зв'язані з попитом на робочу силу, як на товар в суспільстві; з використанням професійних здібностей і їх винагородою; з часом використовування робочої сили.

2. Ринок праці може ефективно функціонувати лише у взаємозв'язку з іншими ринками.

3. Формування ринку праці в Україні, його прогнозування є частиною становлення ринкового механізму.

4. Ринок праці має складну структуру, всі елементи якої у своїй сукупності забезпечують збалансованість попиту і пропозиції робочої сили, реалізацію права людей на працю і вільний вибір виду діяльності, на певний соціальний захист.

5. Успішне функціонування ринку неможливе без створення відповідних економічних умов (податки, пільги і т.і.), розробки і здійснення державної і регіональних програм сприяння зайнятості населення, програм підготовки і перепідготовки працівників, що вивільняються.

6. Функціонування ринку праці підпорядковується законам товарного виробництва: закону попиту і пропозиції, закону вартості, закону конкуренції, що виражається у виконанні ним певних функцій.

7. Сучасному ринку праці в Україні притаманні такі ознаки: перевищення пропозиції робочої сили над попитом; низька ціна робочої сили, її невідповідність реальній вартості; зниження зайнятості у сфері суспільного виробництва, зростання чисельності незайнятого населення; низька частка офіційно зареєстрованих безробітних завеликих масштабів зростання; прихованого безробіття; наявність значних масштабів нерегламентованої зайнятості; зростання молодіжного безробіття; регіональні диспропорції між наявністю і потребою в робочій силі; низька професійна й особливо територіальна мобільність трудових ресурсів; відсутність або недостатня спрацьованість правових норм організаційно-економічних механізмів, що регулюють трудові відносини, тощо; еміграція висококваліфікованої робочої сили.

8. Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці є вдосконалення системи оплати праці, розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, соціальна підтримка окремих груп; підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили; сприяння ефективним і доцільним переміщенням працездатного населення; запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел фінансування, впровадження механізмів звільнення і перерозподілу зайнятих, реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва.[6, C. 24]

9. В сучасних економічних умовах створюється механізм функціонування ринку праці з елементами державного втручання, тобто державного його регулювання.

10. Державне регулювання ґрунтується на використанні сукупності інструментів, за допомогою яких відбувається зміна компонентів сукупного попиту і сукупної пропозиції. До них належать система оплати праці, інвестиційна політика, податкова політика, кредитно-грошова політика, регуляторна політика щодо підприємництва, експортно-імпортна політика тощо.

11. Сучасний ринок праці потребує посилення керованості процесами, які відбуваються на ньому. Позиція профспілок та громадських організацій не відіграє належної ролі у формуванні соціально-економічного партнерства при якому має забезпечуватися відносний баланс інтересів всіх учасників ринку праці.

Таким чином, ринок праці служить основою забезпечення економічного зростання, оскільки саме на ньому формується головна складова ресурсного потенціалу економіки - трудові ресурси.