19

ВСТУП

Покращення ефективності використання людських ресурсів - є стратегічним завданням економіки України на сучасному етапі. Саме людина, її здатність до висококваліфікованої творчої праці виступає сьогодні, і буде в майбутньому, одним із головних чинників економічного зростання. Своєрідним індикатором підвищення ролі людського фактору виступає ринок праці, який займає одне з центральних місць в системі ринкових відносин.

В результаті дії цілого комплексу соціально-економічних умов, процес становлення ринку праці в Україні супроводжується різким загостренням проблеми зайнятості, значним зниженням фонду споживання, що в цілому негативно впливає на відтворення робочої сили. Формування розвинутого ринку праці в Україні, підтримання належної збалансованості між вільними робочими місцями, і вивільненими з виробництва працівниками - одна з основних макроекономічних проблем сучасного етапу розвитку ринкової економіки.[10, C. 76]

Саме тому в цих умовах дослідження проблеми ринку праці, його формування, функціонування, можливості регулювання є досить важливим і необхідним. Теоретична і практична значимість проблеми становлення ринку праці в умовах розвитку ринкової економіки України обумовила вибір теми даного дослідження.

Теоретичне дослідження деяких проблем ринку праці має довготривалу традицію. До аналізу окремих його сторін зверталися А.Сміт, Д.Рікардо, У.Петті, Р.Мальтус, К.Маркс; вагомий внесок в розробку цієї проблеми вніс Дж.Кейнс. Серед інших зарубіжних економістів, які зробили певний внесок у розвиток теорії ринку праці слід відзначити П.Самуельсона, М.Фрідмена, Г.Кларка, Дж.Сакса, А. Філліпса, А.Оукена.

Перехід української економіки до ринкових відносин ознаменувався появою протягом останніх років цілої низки праць, присвячених в тій чи іншій мірі дослідженню ринку праці. Серед найбільш значних досліджень, які висвітлюють різні аспекти теорії і практики ринку праці, механізмів його функціонування та регулювання, слід відзначити наукові розробки таких вітчизняних вчених, як Д.Богині, І.Бондар, Л.Кривенко, В.Петюха, В.Врублевського, С.Мочерного, В.Онікієнка, М.Шаленко, Е.Лібанової, Г.Осовської, С.Калініної, а також російських вчених: І.Заславського, А.Косаєва, І.Маслової, А.Нікіфорової, В.Павленкова, В.Плаксі.

Концепція подолання негативних тенденцій на ринку праці в Україні та у сфері зайнятості населення, створення належних умов для гідної праці як основи зростання добробуту населення, підвищення ефективності системи соціального захисту населення, використання та подальший розвиток трудового потенціалу в Україні в певній мірі окреслена законодавчими та підзаконними актами, обґрунтована у низці Указів Президента.

Мета даного дослідження полягає у визначенні соціально-економічної суті ринку праці, виявленні основних напрямів формування та ефективного функціонування його структурних елементів в умовах перехідної економіки України, основних напрямів регулювання, які забезпечують найбільш повну зайнятість працездатних і соціальний захист населення.

Реалізація поставленої мети обумовлює необхідність вирішити наступні завдання:

• розкрити економічну сутність ринку праці і умови його виникнення

• визначити функції та значення ринку праці

• проаналізувати види ринку праці

• дослідити ринок праці в Україні

• проаналізувати зарубіжний досвід функціонування ринку праці

• запропонувати державне регулювання ринку праці в Україні

Об’єктом дослідження є соціально-економічні відносини, що складаються в процесі формування та функціонування ринка праці.

Предметом дослідження є особливості формування та функціонування ринка праці в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи виступають положення класиків економічної теорії і роботи закордонних і вітчизняних учених-економістів. У ході дослідження були використані загальнонаукові методи пізнання: метод системного аналізу (у ході виявлення можливості функціонування і визначення механізмів державного регулювання ринку праці в Україні), діалектична логіка (при аналізі видів ринку праці) та формальна логіка (у ході виявлення сутності категорії ринку праці).

Інформаційною базою дослідження виступають законодавчі і нормативні акти України, монографії вітчизняних і українських конференцій і семінарів.

Глава 1 теоретичний аспект дослідження ринку праці

1.1Економічна сутність ринку праці і умови його виникнення

Україна – це країна з перехідною ринковою економікою, де формується національний ринок. Це означає, що формується ринок засобів виробництва, ринок предметів споживання, фінансовий ринок, ринок послуг, ринок праці, ринок інформації тощо. Вони входять у ринкову систему країни і роль ринку праці тут значна, тому що він поставляє робочу силу на інші ринки. Без ринку праці не може функціонувати жоден ринок. Але в той же час ринок праці може функціонувати тільки у взаємозв'язку із іншими ринками. На думку економістів, відмінність ринку праці від всіх інших полягає в тому, що в результаті купівлі-продажу товар не відокремлюється від його попереднього власника, тобто фактично об'єктом купівлі-прода­жу є право на використання робочої сили (здатності до праці), причому, предметом торгу є не тільки здатність виконувати трудові функції, а і тривалість та умови виконання цих функцій. Оскільки на момент продажу товару на ринку праця як доцільна діяльність ще не існує, на ринку праці продається робоча сила, тобто здатність до праці. Ринок праці не регулює безпосередньо процес купівлі-продажу, а створює умови для задоволення попиту і пропозиції на робочу силу.[12, C. 53]

В економічній літературі наводяться різні визначення ринку праці.(див. табл.1.1)

Таблиця 1.1

Різновид визначень ринку праці

Автор	Визначення
У.Я.Садова та Л.К.Семів	Ринок праці форма взаємозв’язку між найманими робітниками і власниками капіталу та засобів виробництва; систему економічних відносин, які виникають у процесі відтворення робочої сили
Р.Дж.Еренбергом та Р.С.Смітом	Ринок праці трактується як сегмент національної економіки, який забезпечує людей роботою і кординує відносини у сфері праці
П.Ю.Буряк, Б.А.Карпінський, М.І.Григор’єва	Ринок праці є невід’ємним елементом ринкової економіки, який складається з ринку робочої сили та ринку робочих місць

Продовження таблиці 1.1

В.Петюх	Ринок праці - це категорія, яка характеризує систему соціально-економічних відносин, що мають товарний характер, пронизують фази відтворення індивідуальної робочої сили, всі ланки та ступені суспільного виробництва, і регулюється ринковою кон'юнктурою, системою соціального партнерства, юридичними, правовими, морально-етичними нормами та національними традиціями.
М.І.Долішній	Ринок праці визначається пропозицією, яка в Україні зростає не тільки внаслідок падіння виробництва, але й в результаті свободи вибору
Енциклопедичний словник економічних термінів	Ринок (market) - це інститут або механізм, за допомогою якого відбувається об'єднання та взаємодія покупців (пред'явників попиту) та продавців (постачальників) конкретного товару або послуги.

Ринок праці охоплює всі категорії працездатного населення, яке готове працювати за наймом або в режимі самозайнятості, підприємництва. Він є механізмом розподілу трудових ресурсів за галузями народного господарства з урахуванням професійної підготовки та кваліфікації працівників. Водночас ринок є складовою системи відносин, що формуються в суспільстві з питань купівлі-продажу робочої сили. Суб'єктами, які входять до ринкових відносин, є роботодавці, наймані працівники, безробітні, різні посередники.

Отже, резюмуючи вищесказане, ринок праці — це тільки ті товарно-грошові відносини, які зв'язані:

1. по-перше, з попитом на робочу силу, як на товар в суспільстві;

2. по-друге, зв'язані з використанням професійних здібностей та їх винагородою;

3. в третіх, з часом використання робочої сили.[15, C. 92]

Як бачимо, об'єктом обміну у данному випадку виступають функціонуючі здібності до праці, або функціонуюча робоча сила. В цьому полягає сутність ринку праці.

Ринок праці виникає у певних умовах. Першою умовою є юридична свобода і здатність власника робочої сили за своїм розсудом розпоряджатись своїми здібностями до праці. Але цієї умови недостатньо, тому що юридична свобода поки що не примушує власника продавати свою робочу силу. Тому другою умовою виникнення ринку праці є відсутність у людини всього необхідного для ведення свого господарства як джерела одержання всіх потрібних для життя засобів існування. Проте за сучасних умов мова вже не йде про абсолютну відсутність будь-яких інших засобів чи умов існування. Адже деяка частина найманих працівників є власниками цінних паперів, нерухомості і т.п., з яких одержує доход, але все-таки змушена продавати свою робочу силу. Необхідність в продажу своєї робочої сили виникає тоді, коли доход з інших джерел є недостатнім для одержання всіх необхідних для життя засобів. За цієї умови людина мусить економічно продавати свою робочу силу. Але, як відомо, поява на ринку продавця ще не гарантує його продаж - для цього потрібен ще й покупець. Тому третьою умовою виникнення ринку праці є поява на ньому покупця-підприємця, який економічно змушений вийти на ринок праці, щоб купити запропоновану для продажу здатність до праці потрібних йому працівників.[8, C. 49]