
- •Правова статистика
- •Тема 1. Вступ до правової статистики
- •1. Поняття та предмет статистики.
- •2. Історія розвитку статистичної науки.
- •3. Методи статистики та етапи статистичного дослідження.
- •4. Основні категорії статистичної науки.
- •5. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні.
- •Тема 2. Організація правової статистики в Україні
- •1. Предмет і завдання правової статистики.
- •2. Основні галузі правової статистики.
- •3. Загальні положення про ведення документів первинного обліку у правоохоронних органах
- •4. Порядок заповнення і подання документів первинного статистичного обліку органами дізнання і попереднього слідства
- •5. Облік і звітність у судових органах
- •Тема 3. Статистичне спостереження
- •1. Поняття статистичного спостереження та його об’єкти
- •2. Види статистичного спостереження.
- •3. Способи статистичного спостереження.
- •4. Організація статистичного спостереження.
- •5. Програма статистичного спостереження.
- •6. Помилки спостереження та види контролю даних
- •Тема 4. Зведення та групування статистичних даних. Статистичні таблиці
- •1. Поняття статистичного зведення та його види
- •2. Групування у правовій статистиці.
- •3. Прийоми статистичних групувань
- •4. Ряди розподілу та їх види.
- •5. Статистичні таблиці.
- •6. Графічне зображення статистичних даних.
- •3. Види графіків та правила їх побудови.
- •Тема 5. Система статистичних показників
- •1. Статистичні показники, їх суть та види
- •2. Види відносних величин.
- •Тема 6. Середні величини та їх застосування у правовій статистиці
- •1. Поняття середньої величини.
- •2. Види середніх величин
- •3. Ступеневі середні
- •4. Структурні середні
- •5. Показники варіації
- •Тема 7. Вибіркове спостереження у правовій статистиці
- •1. Теоретичні основи вибіркового методу.
- •2. Способи відбору у вибіркову сукупність.
- •3. Помилки вибірки.
- •Тема 8. Ряди динаміки та їх використання в правовій статистиці
- •1. Ряди динаміки та їх види.
- •2. Основні показники рядів динаміки та їх аналіз.
- •3. Способи перетворення рядів динаміки.
- •Тема 9 Фактозв’язки соціально-економічних явищ в правовій статистиці.
- •1. Поняття про взаємозв’язок статистичних показників.
- •2. Прийоми виявлення щільності зв’язку між показниками досліджуваних явищ
- •3. Кореляційно-регресійний аналіз.
- •Правова статистика
3. Способи перетворення рядів динаміки.
В правовій статистиці не так часто можна зустрітися плавно змінюючися або незмінні рівні рядів динаміки. Рівні динаміки помітно коливають, а навіть і «стрибають». Ці різкі коливання показників рядів динаміки пов’язані з непослідовністю проведення правової реформи, недостатнім правовим забезпеченням процесів перехідного періоду, суперечностями чинного законодавства, формуванням нових юридичних підходів, традиційним статистичним окозамилюванням тощо. І в цілому соціально-правова статистика не відмічається стабільністю.
В умовах великого коливання показників динамічних рядів дуже важливо виявити три компоненти динаміки:
1) основні тенденції, які виражають довготривалі зміни;
2) систематичні, але короткотермінові зміни;
3) несистематичні випадкові коливання, які часто обумовлені суб’єктивними чи іншими причинами.
З метою виявлення основних тенденцій закономірностей того чи іншого явища рівні рядів динаміки піддають різним математичним перетворенням, які дозволяють з’ясувати головні зміни рівнів ряду.
Способи перетворення такі:
• збільшення інтервалів;
• використання методу плинної середньої;
• аналітичного вирівнювання ряду динаміки.
• змикання статистичних рядів
Найпростіший прийом – це збільшення інтервалів. Він полягає у визначенні підсумкових або середніх показників для збільшених інтервалів. Замість щоденних рівнів (річних) обчислюють місячні, квартальні, п'ятирічні та ін.
У моментних рядах динаміки і в рядах середніх величин збільшення інтервалів здійснюється тільки на основі розрахунку середніх рівнів за середньою арифметичною.
Згладжування методом плинної середньої полягає в тому, що спочатку обчислюють середній рівень з визначеного числа перших чисел рівнів ряду, потім із того ж числа рівнів, але починаючи з другого, далі – з третього. Як правило, визначають середню з 3, 5 і більше рівнів (непарних). Тоді утворюється більш згладжений ряд, ніж реальний. Питання, за який період варто обчислювати плинні середні, вирішується залежно від конкретних особливостей ряду динаміки.
Змикання статистичних рядів. У ряді випадків рівні явища за одні періоди часу непорівнянні з рівнями за інші періоди. Непорівнянність може бути наслідком зміни території, до якої віднесені ті чи інші показники, зміна дати обліку, одиниць виміру, законодавства, принципів і форм обчислення.
Щоб виявити загальну тенденцію зміни рівня, потрібно зробити ряди динаміки порівнянними.
Розглянемо це на конкретному прикладі:
Кількість тяжких злочинів
|
Рік |
|||||
Показник |
|
|||||
|
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
У старих межах району |
52 |
60 |
78 |
80 |
|
|
У нових межах району |
|
|
|
50 |
60 |
68 |
Зімкнутий ряд у нових межах |
33 |
37 |
49 |
50 |
60 |
68 |
Визначимо коефіцієнт перерахунку:
Обчислимо кількість тяжких злочинів у нових межах району за попередні роки:
78 • 0,625 = 49; 60 • 0,625 = 37; 52 • 0,625 = 33.
Використання у правовій статистиці методів збільшення інтервалів і плинної середньої дає змогу виділити тренд, але одержати узагальнюючу його оцінку за допомогою цих методів неможливо. Тому з метою вирішення цього завдання у правовій статистиці використовують метод аналітичного вирівнювання.
Складнішим прийомом є аналітичне вирівнювання ряду динаміки. На основі фактичних даних ряду підбирають найпридатнішу для відбитку тенденції розвитку математичну формулу, за якою і розраховують вирівняні значення. Рівні ряду динаміки розглядають як функцію часу, і задача вирівнювання зводиться до визначення виду функції (за прямою, по параболі, за допомогою ряду Фур'є та ін.), обчислення її параметрів за емпіричними даними і розрахунку теоретичних рівнів за визначеною формулою.
За допомогою цього методу не тільки виявляють тенденцію розвитку правових явищ і процесів, але й кількісно їх вимірюють. Тенденція ряду описується функцією від часу f(t) – лінійною чи криволінійною.
Завдання вирівнювання зводиться до вибору функції, ординати точок якої були б максимально наближені до емпіричних значень динамічного ряду. Найпоширенішими функціями є:
• пряма |
|
• гіпербола |
|
• показникова |
|
• парабола другого порядку |
|
• парабола третього порядку |
|
• ряд Фур'є |
|
У правовій статистиці метод вирівнювання рядів динаміки використовують як для прогнозування, так і для знаходження відсутніх членів ряду. Останні у правовій статистиці мають назву інтерполяції та екстраполяції.
Під інтерполяцією розуміють знаходження відсутнього показника в середині ряду динаміки. В основі цього методу лежить припущення, що за наявними даними можна визначити характер розвитку явища або процесу в цілому. Для цього, як правило, використовують різні види функцій. Розглянемо приклад знаходження відсутньої інформації про неплатників податків у місті на 01.03 попереднього року, коли відомо, що на 01.01 їх чисельність складала 5 тис. чол., а на 01.12 – 7 тис. чол.
Таким чином, щоб визначити ймовірну кількість жителів міста, які не платять податки, обчислимо річний абсолютний приріст неплатників податків:
Δу = уп -уі = 7 - 5 = 2 тис. чол.,
і розрахуємо середньомісячний абсолютний приріст:
За умови, що кожного місяця абсолютний приріст неплатників податків був однаковий, на 01.03 їх кількість становила:
y1 = Δ* у* t = 5 + 0,17 • 2 = 5,34 тис. чол.
Екстраполяція – це знаходження рівнів ряду динаміки у майбутньому. Цей метод ґрунтується на тому, що за визначеними рівняннями передбачають попередню або майбутню тенденцію розвитку правових явищ або процесів.
Розглянемо використання цього методу на прикладі. Наприклад, на 01.09.01 в районі було засуджено 2100 чол. Середньорічний темп приросту за попередні п'ять років – 4 %. Необхідно визначити ймовірну кількість засуджених на 01.01.04.
Для розрахунку перспективної кількості засуджених станом на 01.01.04 використовують таку залежність:
ŷt = y1 * T t = 2100 - 1,043 = 2362 чол.,
тобто на 01.01.04 перспективна кількість засуджених повинна досягнути 2362 чол.
Вимірювання сезонних коливань у правовій діяльності
Під сезонним коливанням у правовій статистиці розуміють більш-менш стійкі коливання потягом року в рядах динаміки, які зумовлені специфікою правової діяльності.
У ході дослідження коливань протягом року застосовуються специфічні методи, які оцінюють сезонність з різною надійністю, точністю, трудомісткістю. Це методи:
• простої середньої;
• плинної середньої;
• аналітичного вирівнювання;
• метод Пірсона;
• ряди Фур'є.
Для вимірювання сезонних коливань у правовій статистиці використовують індекс сезонності (Is). Він являє собою процентне відношення однойменних місячних чи квартальних рівнів рядів динаміки (уі) до їх середньорічних або вирівняних рівнів (ys). У сукупності ці індекси є сезонною хвилею.
Сезонні коливання, що мають місце у правовій діяльності, можуть визначатися тим чи іншим методом згладжування емпіричних даних і розраховуються певним методом обчислення сезонної хвилі. У практичній діяльності користуються менш трудомістким методом.