
- •Правова статистика
- •Тема 1. Вступ до правової статистики
- •1. Поняття та предмет статистики.
- •2. Історія розвитку статистичної науки.
- •3. Методи статистики та етапи статистичного дослідження.
- •4. Основні категорії статистичної науки.
- •5. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні.
- •Тема 2. Організація правової статистики в Україні
- •1. Предмет і завдання правової статистики.
- •2. Основні галузі правової статистики.
- •3. Загальні положення про ведення документів первинного обліку у правоохоронних органах
- •4. Порядок заповнення і подання документів первинного статистичного обліку органами дізнання і попереднього слідства
- •5. Облік і звітність у судових органах
- •Тема 3. Статистичне спостереження
- •1. Поняття статистичного спостереження та його об’єкти
- •2. Види статистичного спостереження.
- •3. Способи статистичного спостереження.
- •4. Організація статистичного спостереження.
- •5. Програма статистичного спостереження.
- •6. Помилки спостереження та види контролю даних
- •Тема 4. Зведення та групування статистичних даних. Статистичні таблиці
- •1. Поняття статистичного зведення та його види
- •2. Групування у правовій статистиці.
- •3. Прийоми статистичних групувань
- •4. Ряди розподілу та їх види.
- •5. Статистичні таблиці.
- •6. Графічне зображення статистичних даних.
- •3. Види графіків та правила їх побудови.
- •Тема 5. Система статистичних показників
- •1. Статистичні показники, їх суть та види
- •2. Види відносних величин.
- •Тема 6. Середні величини та їх застосування у правовій статистиці
- •1. Поняття середньої величини.
- •2. Види середніх величин
- •3. Ступеневі середні
- •4. Структурні середні
- •5. Показники варіації
- •Тема 7. Вибіркове спостереження у правовій статистиці
- •1. Теоретичні основи вибіркового методу.
- •2. Способи відбору у вибіркову сукупність.
- •3. Помилки вибірки.
- •Тема 8. Ряди динаміки та їх використання в правовій статистиці
- •1. Ряди динаміки та їх види.
- •2. Основні показники рядів динаміки та їх аналіз.
- •3. Способи перетворення рядів динаміки.
- •Тема 9 Фактозв’язки соціально-економічних явищ в правовій статистиці.
- •1. Поняття про взаємозв’язок статистичних показників.
- •2. Прийоми виявлення щільності зв’язку між показниками досліджуваних явищ
- •3. Кореляційно-регресійний аналіз.
- •Правова статистика
2. Основні показники рядів динаміки та їх аналіз.
У процесі аналізу рядів динаміки визначаються і використовуються такі показники:
• абсолютний приріст (зниження);
• темп зростання (динаміки);
• темп приросту;
• абсолютне значення 1 % приросту (зниження);
• середній рівень ряду динаміки;
• середній абсолютний приріст;
• середній темп зростання (динаміки), приросту. Розглянемо детальніше кожний із показників.
Абсолютний приріст (зниження) показує, на скільки одиниць збільшився або зменшився рівень ряду динаміки порівняно з базисним. Базисний – це рівень, з яким проводиться порівняння. Виражається в одиницях виміру показників ряду, обчислюється двома способами: ланцюговим і базисним. При ланцюговому способі від кожного наступного рівня ряду динаміки потрібно відняти попередній рівень:
Δ = уn – yn-1,
де Δ – абсолютний приріст; уп – порівнювальний ряд динаміки; уп – попередній до порівнювального ряду.
При базисному способі обчислення від кожного наступного рівня потрібно відняти один і той самий рівень, прийнятий за базу, як правило, перший рівень ряду:
Δ = уn – y0,
де у0 – рівень ряду, прийнятий за базу порівняння, часто перший рівень. Обчислимо показники динаміки на прикладі (табл. 20).
Між ланцюговими і базисними абсолютними приростами існує така залежність: сума послідовних ланцюгових абсолютних приростів дорівнює базисному за цей період:
Темп динаміки (зростання) (Т) показує, у скільки разів порівнювальний рівень ряду динаміки більший за базисний або яку його частину становить. Обчислюється ланцюговим та базисним методами. Ланцюгові темпи динаміки визначаються діленням кожного наступного рівня ряду динаміки на попередній:
При розрахунку базисним методом кожний наступний рівень ряду ділиться на один і той самий, прийнятий за базу (як правило, початковий):
Обчислюється у коефіцієнтах і відсотках. Розглянемо розрахунок на нашому прикладі.
Між ланцюговими і базисними коефіцієнтами динаміки існує залежність: добуток послідовних ланцюгових коефіцієнтів зростання дорівнює базисному коефіцієнту.
Темп приросту характеризує відносну величину приросту, тобто на скільки відсотків порівнювальний рівень ряду динаміки більший або менший за базисний. Обчислюється діленням абсолютного приросту на базисний рівень ряду. Виражається у відсотках.
Темп приросту ланцюговим методом визначається за формулою
Темп приросту базисним методом обчислюється за формулою
Якщо відомі темпи динаміки, то темп приросту можна вирахувати, виходячи з темпів динаміки. Темп приросту дорівнює темпу динаміки мінус 1 (Тпр = Тд - 1). Якщо темпи динаміки виражені у відсотках, то треба відняти 100 % ( Тпр = Тд - 100 %).
Абсолютне значення 1 % приросту (зниження) показує, яка абсолютна величина відповідає кожному відсотку приросту, й обчислюється діленням абсолютного приросту на темп приросту:
або діленням попереднього рівня ряду динаміки на 100.
Абсолютне значення 1 % приросту визначається тільки ланцюговим методом, тому що при базисному одержуємо одну і ту саму величину для кожного періоду.
Тобто якщо у 2005 р. кількість злочинів збільшилася на 1 % порівняно з 2004 p., то це означає, що зареєстровано ще на 5201 злочинів більше, і так за кожний рік.
Середній рівень ряду динаміки в інтервальних рядах динаміки обчислюється за середньою арифметичною:
де
– середній рівень ряду; у
– рівні
ряду; t
–
довжина періоду, за який робиться
розрахунок.
У моментних рядах динаміки середні рівні ряду обчислюються за середньою хронологічною моментного ряду.
де у1, у2,..., уп – рівні ряду динаміки; п – кількість рівнів.
Це формула середньої хронологічної моментного динамічного ряду з рівними проміжками часу.
Середній абсолютний приріст обчислюється за середньою арифметичною з ланцюгових абсолютних приростів:
Середній темп зростання (динаміки) розраховується за середньою геометричною:
де К1, К2,..., Кп – ланцюгові, послідовні коефіцієнти зростання.