
- •Правова статистика
- •Тема 1. Вступ до правової статистики
- •1. Поняття та предмет статистики.
- •2. Історія розвитку статистичної науки.
- •3. Методи статистики та етапи статистичного дослідження.
- •4. Основні категорії статистичної науки.
- •5. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні.
- •Тема 2. Організація правової статистики в Україні
- •1. Предмет і завдання правової статистики.
- •2. Основні галузі правової статистики.
- •3. Загальні положення про ведення документів первинного обліку у правоохоронних органах
- •4. Порядок заповнення і подання документів первинного статистичного обліку органами дізнання і попереднього слідства
- •5. Облік і звітність у судових органах
- •Тема 3. Статистичне спостереження
- •1. Поняття статистичного спостереження та його об’єкти
- •2. Види статистичного спостереження.
- •3. Способи статистичного спостереження.
- •4. Організація статистичного спостереження.
- •5. Програма статистичного спостереження.
- •6. Помилки спостереження та види контролю даних
- •Тема 4. Зведення та групування статистичних даних. Статистичні таблиці
- •1. Поняття статистичного зведення та його види
- •2. Групування у правовій статистиці.
- •3. Прийоми статистичних групувань
- •4. Ряди розподілу та їх види.
- •5. Статистичні таблиці.
- •6. Графічне зображення статистичних даних.
- •3. Види графіків та правила їх побудови.
- •Тема 5. Система статистичних показників
- •1. Статистичні показники, їх суть та види
- •2. Види відносних величин.
- •Тема 6. Середні величини та їх застосування у правовій статистиці
- •1. Поняття середньої величини.
- •2. Види середніх величин
- •3. Ступеневі середні
- •4. Структурні середні
- •5. Показники варіації
- •Тема 7. Вибіркове спостереження у правовій статистиці
- •1. Теоретичні основи вибіркового методу.
- •2. Способи відбору у вибіркову сукупність.
- •3. Помилки вибірки.
- •Тема 8. Ряди динаміки та їх використання в правовій статистиці
- •1. Ряди динаміки та їх види.
- •2. Основні показники рядів динаміки та їх аналіз.
- •3. Способи перетворення рядів динаміки.
- •Тема 9 Фактозв’язки соціально-економічних явищ в правовій статистиці.
- •1. Поняття про взаємозв’язок статистичних показників.
- •2. Прийоми виявлення щільності зв’язку між показниками досліджуваних явищ
- •3. Кореляційно-регресійний аналіз.
- •Правова статистика
Тема 7. Вибіркове спостереження у правовій статистиці
1. Теоретичні основи вибіркового методу.
Основного формою збору інформації з різноманітних питань юриспруденції є державна статистична звітність правоохоронних та інших юридичних установ.
Звітність включає найважливіші показники правової діяльності. Оскільки дійсність швидко змінюється і на актуальні питання відповіді в офіційній статистичній звітності немає, юридична наука і практика систематично потребують інформації, що відображає цю дійсність. Таку інформацію можна одержати вибірковим спостереженням.
Методика вибіркового спостереження досконало розроблена математичною статистикою. Воно широко застосовується в різних галузях науки і практики як метод, який в багатьох випадках замінює суцільне вивчення тих чи інших явищ та процесів.
Вибірковий метод відносно простий, економічний, оперативний, надійний і має достатньо визначену точність.
Теорія вибіркового спостереження базується на статистичних закономірностях, які формуються і виявляються в масових явищах та процесах. Ця властивість закономірностей отримала назву закону великих чисел. Математичною основою закону великих чисел є теорія ймовірності.
Вибіркове спостереження – науково обґрунтований вид несуцільного спостереження, при якому обстежується частина одиниць досліджуваної сукупності, відібрана за певними правилами, що дає змогу на підставі вибіркових оцінок отримати дані для характеристики сукупності в цілому.
Отже, при вибірковому спостереженні обстежується визначена, заздалегідь обумовлена частина сукупності 1/10; 1/20; 1/50 та ін., а результати поширюються на всю сукупність.
Вибіркове спостереження набуло поширення, тому що має ряд переваг порівняно з суцільним спостереженням:
• потребує значно менше витрат праці, засобів, коштів, ніж суцільне спостереження;
• оперативніше за суцільне спостереження;
• дає змогу чіткіше організувати і провести спостереження і цим забезпечити більш точні результати, ніж при суцільному спостереженні дуже великої сукупності;
• дає можливість розширити програму спостережень і значно доповнити дані, отримані в результаті суцільного спостереження;
• може застосовуватися, коли неможливо провести суцільне спостереження через великий обсяг сукупності або тому, що в результаті дослідження одиниці спостереження знищуються або псуються.
Причини проведення вибіркового спостереження:
- неможливість суцільного спостереження;
- значні затрати на його виконання;
- стислі терміни обробки даних;
- перевірка результатів суцільного спостереження.
При вибірковому спостереженні мають справу з двома категоріями узагальнених показників: відносними і середніми. Відносні величини застосовуються для зведеної характеристики сукупності за альтернативними ознаками. Така характеристика дається у вигляді частки тих одиниць сукупності, що мають досліджувану ознаку (частка засуджених строком на 5 років і більше; частка засуджених, що мають вищу освіту; частка засуджених, що мають сім’ї і та. ін.). Узагальнюючими характеристиками сукупності за кількісною ознакою є середні величини.
Уся сукупність одиниць, із яких відбирають певну частину для вибіркового спостереження, називається генеральною сукупністю. Узагальнені показники генеральної сукупності називаються генеральними. Частина одиниць, відібраних для вибіркового спостереження, називається вибірковою сукупністю, а узагальнені показники – вибірковими.
Але незалежно від того яким чином проводився відбір до сукупності, завжди будуть розбіжності між характеристиками генеральної та вибіркової сукупності, пов’язані із сутністю вибіркового методу.
Відповідь на питання, наскільки велика і ймовірна різниця між узагальненими генеральними і вибірковими показниками, дає теорія вибіркового спостереження, яка базується на законі великих чисел. Закон великих чисел, що випливає з теорії П. Чебишева щодо вибіркового спостереження, можна сформулювати так: з імовірністю, як завгодно близькою до одиниці, можна стверджувати, що при достатньо великій кількості спостережень зведені характеристики вибіркової сукупності як завгодно мало відрізнятимуться від зведених характеристик генеральної сукупності.
Точність результатів вибіркових досліджень багато разів перевірялась. Ці спостереження підтвердили, що результати досліджень, проведених вибірковим методом, дають досить точне уявлення про досліджувану сукупність і широко застосовуються на практиці.