
- •Правова статистика
- •Тема 1. Вступ до правової статистики
- •1. Поняття та предмет статистики.
- •2. Історія розвитку статистичної науки.
- •3. Методи статистики та етапи статистичного дослідження.
- •4. Основні категорії статистичної науки.
- •5. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні.
- •Тема 2. Організація правової статистики в Україні
- •1. Предмет і завдання правової статистики.
- •2. Основні галузі правової статистики.
- •3. Загальні положення про ведення документів первинного обліку у правоохоронних органах
- •4. Порядок заповнення і подання документів первинного статистичного обліку органами дізнання і попереднього слідства
- •5. Облік і звітність у судових органах
- •Тема 3. Статистичне спостереження
- •1. Поняття статистичного спостереження та його об’єкти
- •2. Види статистичного спостереження.
- •3. Способи статистичного спостереження.
- •4. Організація статистичного спостереження.
- •5. Програма статистичного спостереження.
- •6. Помилки спостереження та види контролю даних
- •Тема 4. Зведення та групування статистичних даних. Статистичні таблиці
- •1. Поняття статистичного зведення та його види
- •2. Групування у правовій статистиці.
- •3. Прийоми статистичних групувань
- •4. Ряди розподілу та їх види.
- •5. Статистичні таблиці.
- •6. Графічне зображення статистичних даних.
- •3. Види графіків та правила їх побудови.
- •Тема 5. Система статистичних показників
- •1. Статистичні показники, їх суть та види
- •2. Види відносних величин.
- •Тема 6. Середні величини та їх застосування у правовій статистиці
- •1. Поняття середньої величини.
- •2. Види середніх величин
- •3. Ступеневі середні
- •4. Структурні середні
- •5. Показники варіації
- •Тема 7. Вибіркове спостереження у правовій статистиці
- •1. Теоретичні основи вибіркового методу.
- •2. Способи відбору у вибіркову сукупність.
- •3. Помилки вибірки.
- •Тема 8. Ряди динаміки та їх використання в правовій статистиці
- •1. Ряди динаміки та їх види.
- •2. Основні показники рядів динаміки та їх аналіз.
- •3. Способи перетворення рядів динаміки.
- •Тема 9 Фактозв’язки соціально-економічних явищ в правовій статистиці.
- •1. Поняття про взаємозв’язок статистичних показників.
- •2. Прийоми виявлення щільності зв’язку між показниками досліджуваних явищ
- •3. Кореляційно-регресійний аналіз.
- •Правова статистика
4. Структурні середні
Середні структурні застосовуються для вивчення внутрішньої побудови рядів розподілу, а також для оцінки середніх величин ступеневого типу, якщо за представленою інформацією її розрахунок не може бути виконаний.
Модою у правовій статистиці називають значення ознаки (варіанта), яка часто зустрічається в досліджуваній сукупності (Мо).
Якщо ми звернемося до таблиці 4, то модою даного варіаційного ряду буде 40 справ, тому що троє суддів працюють з такою кількістю цивільних справ.
У дискретному ряду розподілу модою буде варіанта, що має найбільшу частоту.
Якщо ж дані представлені у вигляді інтервального варіаційного ряду, то визначити найбільшу варіанту ми зможемо лише для якогось певного інтервалу, а конкретне значення моди в інтервальному ряду розподілу обчислюється за формулою:
де хо – мінімальна межа модального інтервалу; і – розмір модального інтервалу; fМо – частота модального інтервалу; fМо-1 – частота інтервалу, що передує модальному; fMo+1 – частота інтервалу, що стоїть за модальним.
Якщо у нас є дані, що строки позбавлення волі:
до 3 років – 10 засуджених;
від 3 до 5 років – 15 засуджених;
від 5 років до 10 – 7 засуджених;
більше 10 років – 2 засуджених
Обчислимо модальне число строків позбавлення волі. Спочатку визначимо модальний інтервал. Модальним буде інтервал 3-5 років, тому що він має найбільшу частоту fМо = 15.
Підставимо значення у формулу:
Отже, найпоширеніший строк позбавлення волі – 4 роки.
Медіаною у правовій статистиці називається варіанта, що розташована в середині рангованого ряду і поділяє його навпіл (Me).
Щоб визначити медіану в дискретному ряду з непарною кількістю членів ряду, потрібно суму частот ділити на 2 і додати 0,5. Так визначають номер, під яким стоїть медіана в рангованому ряду (тобто в ряду, в якому варіанти розташовані від найменшої до найбільшої по порядку).
Якщо ж в ряду парна кількість членів, то в цьому випадку медіаною буде середня із двох центральних варіант, порядкові номера яких n:2 та n:2+1.
Наприклад навантаження 8 суддів міського суду, що спеціалізуються на розгляді цивільних справ, становило: 20, 40, 55, 70, 40, 20, 70, 40.
Спочатку слід розташувати всі варіанти від меншої до найбільшої
20 |
20 |
40 |
40 |
40 |
55 |
70 |
70 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
В ряду парна кількість членів, тому медіаною буде середня з варіант, розташованих під 4 і 5 номером (8:2=4 і 8:2+1=5), тобто 40 справ.
В інтервальному ряду медіана обчислюється за формулою
де x0 – мінімальна межа медіанного інтервалу; f – величина медіанного інтервалу; SMe-1 , – сума накопичених частот, що передує медіанному інтервалу fMe – частота медіанного інтервалу.
Спочатку визначаємо медіанний інтервал. Для цього суму частот ділимо навпіл i додаємо 0,5. Так знаходимо номер, під яким повинна міститися медіана. Щоб знайти інтервал, який стоїть під цим номером, робимо накопичення частот до потрібного номера (тобто складаємо частоти кожного інтервалу, поки сума частот не буде дорівнювати або бути більшою за n:2+0,5, значить в останньому інтервалі, частоту якого накопичували і знаходиться медіана ряду).
На відміну від середніх, що є своєрідного статистичною абстракцією, мода і медіана – величини конкретні. На практиці іноді використовують моду замість середньої арифметичної або разом із нею.