9.6.2.Кваліфікування ліній та кабелів

Всередині приміщень модеми DSL не ставлять особливо високих вимог до типу ліній. Вони можуть працювати через кабелі категорії 3, а навіть нижче. Однак високоякісні лінії зменшують деградацію сигналу. Тому, якщо у приміщенні прокладають нові лінії, то рекомендується вживати кабелі категорії 5 і вище. Разом з тим, довжина ліній в приміщенні становить лише малу частку загальної довжини кабеля між приміщенням замовника і телефонною станцією і застосування високоякісних кабелів мало вплине на загалне покращення якості ліній.

Не всі телефонні лінії здатні пересилати високі частоти, які використовують модеми DSL. Вони обмежуть відстань, через яку можуть працювати модеми. Тому телефонна лінія повинна бути “кваліфікована” перед встановленням модема DSL. Кваліфікування передбачає визначення довжини лінії, наявність навантажувальних котушок індуктивності, наявності відгалужень (bridged taps), наявності локальних петель, оснащених DLC (Digital Loop Carrier – транспортна технологія, базована на оптоволокні, яка дозволяє використвання віддалених терміналів для підтримки провідних петель до абонентів; ці термінали об’єднують доступ до телефонної станції. Через DLC може працювати тільки IDSL), і загальний контроль стану лінії.

Якщо лінія не може бути кваліфікована, то можливості зарадити цьому обмежені. Можна спробувати видалити індуктивні котушки або видалити відгалуження, але на це може не згодитися телефонна станція. Можна перемістити телефонні послуги на іншу лінію.

Мережа доступу є неприязним середовищем і більшість стандартів Фізичного рівня для модемів DSL можуть включати окремі або всі з наступних ключових вимог для забезпечення надійного пересилання і взаємодії різних виробників:

• тестування локальної петлі – її структури і топології;

• визначення межі перехресних зв’язків або стабільного стану шумів;

• визначення межі імпульсних або швидкозмінних шумів;

• визначення швидкостей пересилання даних;

• визначення меж спектральної щільності потужності для забезпечення спектральної сумісності та мінімізації небажаного радіочастотного випромінювання;

• визначення зворотніх втрат для досягнення доброго узгодження ліній і пересилання сигнальної потужності;

• контроль симетрування ліній для запобігання проблемам з електромагнітною сумісністю;

• контроль синхронізації рамок і скремблювання даних;

• визначення затримок;

• визначення меж флюктуацій і дрейфу сигналу для запобігання втратам даних;

• визначення особливостей стартових протоколів (встановлення або підтвердження зв’язку);

• визначення часових меж холодного/гарячого старту;

• визначення техніки лінійного кодування для досягнення ефективності в термінах біт/с/Гц;

• метод роботи в дуплексному режимі (з часовим або частотним розділенням, з вилученням еха);

• наявність корекції помилок з випередженням (для автоматичної корекції помилок пересилання на Фізичному рівні і незавантаження протоколів вищих рівнів повторним пересиланням даних);

• наявність вбудованих операцій та обслуговування (для пересилання інформації, пов’язаної з послугами, наприклад, QoS).

__________________________________________________________________________________________________