1.2. Основні вимоги до технічних засобів продовольчої служби.

Усі технічні засоби продовольчої служби, використовувані для готування, перевезення і збереження харчових продуктів у польових умовах можна розділити на наступні групи:

• засоби для готування їжі: автомобільні кухні ПАК-200 (їжа готується в добре обладнаному кузові автомобіля навіть під час руху), кухні похідні, причіпні КП-125 і КП-130 (табельні засоби взводу постачання батальйону);

• засобу для готування гарячої води. Для готування гарячої води, крім водогрійного казана, що мається на всіх похідних кухнях, використовуються переносні кип'ятильники типу ПНК-2;

- засоби для перевезення і збереження продуктів. Перевезення продуктів виробляється на автомобілях (ГАЗ-66 і ін.), авторефрежераторах, причепах. Полеві холодильні засоби (камера холодильна розбірна КХР-8, агрегат холодильний причіпний - ПРХУ);

- польові хлібозаводи і технічні засоби польового хлібопечення (блок хлібопекарський автомобільний - АХБ-2,5, відділення пересувного хлібозаводу ПМХ із двома печами ХПК-50 М2), млина (млин причіпний - ПМУ-2, крупорушка причіпна ПКРМ), бойні (м'ясопункт причіпний ПМ-40).

При необхідності гаряча їжа може доставлятися в термосах ТВН-12 і ТН-36. ТВН-12 призначений для доставки гарячої їжі в польових умовах. Місткість бачка 12 л (в один термос уміщається 17 порцій першого блюда або 26 порцій другого блюда по солдатському пайку). Час підтримки температури їжі від 90 до 50С складає 6 ч. Місткість термоса ТН-36 складає 36 л. Час підтримки температури їжі від 90 до 50С складає 6 ч.

За санітарним станом технічних засобів слідкує весь обслуговуючий персонал, а відповідає за санітарний стан кухар. Все обладнання повинно зберігатися в чистоті. Щоденно після закінчення роботи виконувати прибирання пригару їжі з поверхонь плит та жарочних шаф, помивку котлів, кип’ятильників, протирку вологою ганчіркою жарочних шаф, настилу плит, поверхонь допоміжного обладнання.

Технічні засоби, які знаходяться в підрозділах або ті, що тимчасово знаходяться в експлуатації, повинні зберігатися в чистих, сухих, вентильованих приміщеннях, які забезпечують їх зберігання та приведення їх в готовність в найкоротші строки. Технічні засоби повинні бути повністю укомплектовані. При зберіганні технічних засобів більше місяця все його обладнання повинно бути законсервовано.

Консервація може бути тимчасовою (строком до 1-го року) та довгостроковою (строком більше 1-го року) і повинна включати комплекс мір від корозії, старіння та порчі обладнання, деталей, гумовотехнічних виробів та матеріалів.

1.3. Режим харчування військовослужбовців.

У військових частинах Збройних Сил України для забезпечення харчуванням (гарячою їжею) військовослужбовців строкової військової служби, військової служби за контрактом, військовослужбовців офіцерського складу, а також працівників Збройних Сил України, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, штатами передбачаються відповідні їдальні (солдатські, матроські, курсантські, льотні, льотно-технічні, інженерно-технічні, госпітальні, у лазаретах, ліцеїстські).

Харчування особового складу кораблів (суден) Військово-Морських Сил Збройних Сил України організовується через камбузи, кают-компанії кораблів (суден), їдальні берегових (плавучих) баз.

З дозволу начальника Головного продовольчого управління, коли умови несення служби і розквартирування не дозволяють забезпечувати окремі команди (підрозділи) військовослужбовців і працівників гарячою їжею через їдальні військових частин, а створення нових їдалень економічно недоцільне, дозволяється організовувати харчування цих осіб через їдальні громадського харчування на договірних засадах за встановленою їм нормою харчування.

Їжа в їдальнях військових частин готується відповідно до розкладки продуктів.

У військових частинах, де особовий склад одержує харчування за нормами харчування N 1 (загальновійськова) та N 3 (морська), гаряча їжа готується і видається три рази на добу - на сніданок, обід і вечерю, а також готується друга вечеря для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за контрактом у дні призначення їх для несення варти (продукти видаються окремо для приготування їжі (другої вечері), яка повинна складатися із гарячої другої м'ясної страви, гарячого солодкого чаю, хліба і масла. Заміну одних продуктів на інші дозволяється проводити згідно з визначеною нормою).

Військовослужбовці військової служби за контрактом, призначені до складу добового наряду і для несення варти, забезпечуються харчуванням через їдальні військової частини в дні несення служби безоплатно. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням у даному разі є наказ командира військової частини.

Час приймання їжі особовим складом визначається командиром військової частини.

Норма харчування при триразовому харчуванні розподіляється відповідно до енергетичної цінності (калорійності) таким чином: на сніданок - 30-35 %, на обід - 40-45 % і на вечерю - 30-20 %. Залежно від умов бойової підготовки і розпорядку дня військової частини розподіл норми може бути змінено командиром військової частини. Розкладка продуктів складається начальником продовольчої служби (помічником командира корабля) за участю начальника медичної служби військової частини, начальника їдальні та інструктора-кухаря (кока) (старшого кухаря (кока).

Розкладка продуктів за нормами харчування N 5 (лікувальна) та N 9 (дієтична) у військовій частині складається начальником медичної служби за участю начальника продовольчої служби (помічника командира корабля) та інструктора-кухаря (старшого кухаря (кока), інструктора-кока).

Розкладка продуктів підписується заступником командира військової частини з тилу (помічником командира із забезпечення), начальником продовольчої служби, начальником медичної служби військової частини і затверджується командиром військової частини.

Розкладка продуктів, як правило, складається на тиждень окремо за кожною нормою у трьох примірниках.

До початку видачі готової їжі її якість перевіряється посадовими особами військової частини згідно з вимогами статуту внутрішньої служби та інших керівних документів.

Перевірка командиром військової частини або його заступниками якості приготування їжі полягає у визначенні харчових якостей їжі й об'єму, маси м'ясних (рибних) порцій, холодних закусок, перших, других і третіх страв, оцінці кожної страви.