Додаток №1 Порівняння механістичної й органічної структур

Процеси

Механістична структура

Органічна структура

1. Лідерство

Підлеглі не відчувають волі в обговоренні робочих проблем з керівниками, які, у свою чергу, не цікавляться їхніми ідеями й думкою

Включає усвідомлену впевненість і довіру між керівниками й підлеглими із всіх питань. Підлеглі вільні в обговоренні робочих проблем з керівниками, які, у свою чергу, цікавляться їхніми ідеями й думкою

2. Мотивація

Включає тільки фізичні, гарантовані й економічні мотиви при наявності почуття страху й побоюванні санкцій. Несприятливі взаємини між служащими щодо організації і її цілей

Включає повний діапазон мотивів через методи участі. Сприятливі відносини щодо організації і її цілей

3. Зв'язок

Інформація надходить по напрямку зверху долілиць і має тенденцію до перекручування, неточності

Інформація надходить вільно по організації – нагору, долілиць, по горизонталі. Інформація точна й неспотворена

4. Взаємодія

Закрите й обмежене. Підлеглі мало впливають на меті керування, методи й активність

Відкрите й широке. Керівники й підлеглі можуть впливати на мети, методи й активність керування

5. Ухвалення рішення

Відносно централізовано. Здійснюється тільки керівництвом організації

Відносно децентралізовано. Здійснюється на всіх рівнях через груповий процес

6. Постановка мети

Здійснюється керівництвом організації, виключається групова участь

Групова участь у постановці високих, реальних цілей

7. Контроль

Централізований. Акцент на фіксування помилок і винних у них

Розподілений по організації. Акцент на самоконтроль і рішення проблем

8. Здійснення цілей

Пасивна участь менеджерів, яким не довіряють розвиток людських ресурсів організації

Активна участь службовців, що користуються повною довірою в розвитку за допомогою придбання досвіду, людських ресурсів організації

Переваги

Недоліки

1. Чітке розмежування відповідальності й компетенції;

1. Високі професійні вимоги до керівника;

2. Простий контроль;

2. Складні комунікації між виконавцями;

3. Швидкі й економічні форми ухвалення рішення;

3. Низький рівень спеціалізації керівників;

4. Прості ієрархічні комунікації;

4. Яскраво виражений авторитарний стиль керівництва;

5. Персоніфікована відповідальність.

5. Перевантаження керівника.