38. Організація злиття компаній

1. Під злиттям найчастіше розуміється будь-яке об'єднання компаній, у результаті якого утвориться єдина економічна одиниця із двох або більше раніше існуючих структур .

Основні причини злиттів наступні:

- Синергический ефект від злиття (нами це визначалося вище як організований комплекс, коли нове ціле більше суми частин), що виражається в тім, що вартість активів нової організації більше механічної суми активів її частин, що склали.

- Податкова економія. У результаті злиття скорочуються податкові виплати, тому що більша частина податків платиться тільки один раз - з підсумкового результату діяльності (реалізованої продукції), а не з результату діяльності на кожній стадії, що відповідає частинам, що склали нове ціле.

- Можливість економії на витратах. Ринкові й контрактні трансакції в цьому випадку заміняються внутріфірмовим оборотом, що може дати певну економію витрат і, крім того, підвищить ступінь захисту трансакції.

- Покупка активів за ціною нижче вартості.

- Диверсифікованість діяльності. У результаті такого злиття компанія стає більше стійкої до зовнішнього середовища, що змінюється.

- Особисті мотиви керуючих, що прагнуть до посилення своєї ролі не тільки в компанії, але й на ринку.

Економісти найчастіше говорять про наступні типи злиттів: 1) горизонтальні, 2) вертикальні, 3) родові, 4) конгломератні . Дані типи злиттів, за винятком родових, не вимагають спеціального пояснення, тому що відповідають категоріальному апарату, уже використаному в нашій роботі, коли мова йшла про горизонтальну інтеграцію, вертикальну інтеграцію й конгломерати.

Родове злиття охоплює або зв'язані підприємства, але не виробляючого однакового продукту (приймає форму горизонтального злиття), або підприємства, що перебувають у відносинах виробник - постачальник (приймає форму вертикального злиття). Даний вид злиття, на нашу думку, самостійного значення не має й може бути зведений до вже відомого й цілком апробованим поняттям.

11.3.39. Ефективність організаційних змін

39. Ефективність організаційних змін

Із суспільної точки зору ефективність являє собою ступінь досягнення організацією своїх цілей при використанні обмежених ресурсів. Поряд із цим доцільно ввести поняття продуктивності, що означає максимізацію організацією своїх цілей при мінімальній витраті ресурсів. Ефективність і продуктивність взаємозалежні, але разом з тим існують і певні відмінності.

Таким чином, розгляд ефективності з погляду цілей і ресурсів концентрується на двох умовах: досягнення мети є необхідною умовою продуктивної діяльності організації, і продуктивне використання ресурсів є необхідним, але недостатньою умовою для ефективності. Ці два моменти відображають матеріальну зацікавленість суспільства в результатах діяльності організації.

Опираючись на теорію систем, ефективність можна визначити й виміряти в межах, які є значимими для керівників організацій як приватних підприємницьких, так і державних. Виходячи із цієї теорії як основи для вибору критеріїв ефективності організаційної структури, можна розглянути широкий спектр підходів до її дослідження й виміру й на цій основі представити загальну модель ефективності організаційної структури.

У контексті теорії систем організація розглядається як один з елементів системи, які взаємодіють один з одним. Ефективність варто визначати через оптимальний баланс між різними видами діяльності по придбанню й використанню ресурсів. Діяльність організації, що визначає її функціонування, охоплює: 1) придбання ресурсів; 2) продуктивне використання факторів виробництва, що вводяться, стосовно виходу продукції; 3) виробництво товарів або послуг; 4) доцільне виконання технічних і адміністративних завдань; 5) інвестування в організацію; 6) підпорядкування правилам поведінки; 7) задоволення різноманітних інтересів окремих людей і їхніх груп. Кожний із цих видів діяльності спрямований на підтримку циклу «уводяться факторы, що,-процес-вихід продукції» і пристосування до зовнішнього середовища.

Відповідно до теорії систем, ефективність організації визначається тим, якою мірою вона досягає оптимуму взаємин у всіх видах діяльності. Ефективність являє собою складову ряду видів діяльності, що охоплюють цикл «уводяться факторы, що, - процес - вихід продукції» і адаптацію до зовнішнього середовища. У свою чергу, кожний компонент (структурний підрозділ) комерційної фірми - будьте виробництво, збут, керування персоналом, постачання, проектно-конструкторські роботи, дослідження й розвиток - може бути представлений у вигляді системи зі своїми вводити^ся ресурсами, що, процесом, адаптаційною діяльністю, які повинні оптимізуватися для досягнення загальної організаційної ефективності.

11.4.41. Формальні й неформальні групи.