
- •Введення
- •Тема 1. Організація як процес і явище, форми організації, класифікація організацій.
- •Основні визначення теорії організації.
- •1.1. Місце теорії організації серед наук про менеджмент
- •1.2. Визначення організації
- •Опис організації як об'єкта керування (кількісні і якісні параметри).
- •10. Сутність системного підходу до вивчення організацій.
- •11. Характеристики організації як відкритої системи.
- •13. Основні поняття інформації в побудові організаційних систем
- •14. Основні закономірності організаційних систем.
- •16. Методика й техніка дослідження в теорії організації
- •17. Структура керування організацією.
- •19. Принципи формування структур керування.
- •31. Значення й завдання організаційного проектування
- •32. Процес формування організаційної структури
- •33. Методи проектування організаційних структур
- •34. Оцінка ефективності організаційних проектів
- •52. Перспективні напрямки розвитку організацій
- •Тема 2. Загальне поняття системи. Ознаки, типи й властивості.
- •2.1. 3. Поняття системи.
- •3. Поняття системи.
- •2.2. 5.Основні властивості організаційних систем.
- •5.Основні властивості організаційних систем.
- •2.3. 6. Кібернетична модель організаційної системи
- •6. Кібернетична модель організаційної системи (чорний ящик).
- •2.4. 7. Мета й керування в організаційних системах
- •2.5. 8. Основні складові організаційних систем.
- •2.6.12. Класифікація систем
- •12. Класифікація систем.
- •2.7.48. Життєвий цикл організації
- •48. Життєвий цикл організації
- •Тема 3. Види управлінських структур.
- •Линейно-штабная схема
- •Організаційні структури керування.
- •3.2. 4. Характеристики організаційних систем.
- •Поняття й принципи побудови управлінських структур.
- •Типи структур керування організацією.
- •3.4.1. III.I. Механістична модель.
- •3.4.2.III.II. Органічна модель.
- •3.5.23. Основні види організаційних структур
- •1.Лінійна структура.
- •2. Має всі достоїнства й відсутністю недоліків лінійної структури Лінійно-штабна структура.
- •Лінійно-функціональна структура.
- •Види структур керування.
- •3.6.1. IV.I. Організаційні структури керування.
- •3.6.2.IV.II. Виробничі структури керування.
- •Тенденції еволюції організаційних структур.
- •Висновок. У висновку, узагальнюючи все вищесказане, хочу зробити наступні висновки:
- •3.8. Система показників оцінки ефективності організаційної структури керування підприємством
- •Тема 4. Функції керування і їхній зв'язок зі структурою.
- •15. Типи керувань організаційними системами.
- •4.2.18. Характеристика системи керування
- •18. Характеристика системи керування.
- •4.3.20. Формування ієрархічних і бюрократичних
- •20. Формування ієрархічних і бюрократичних структур керування.
- •4.4.21. Формування органічних (маркетингових) структур керування
- •21. Формування органічних (маркетингових) структур керування.
- •4.5.22. Рівень централізації й децентралізації
- •22. Рівень централізації й децентралізації.
- •Тема 5. Конкретні функції керування (кфу).
- •5.1.49. Спеціалізація апарата керування в області інформації й
- •49. Спеціалізація апарата керування в області інформації й в області ухвалення рішення
- •Тема 6. Процедури й операції.
- •Тема 7. Організаційна система. Система керування. Стратегічне керування. Розподіл функцій.
- •Система управления
- •29. Ознаки гарного володіння мистецтвом керування, вплив культури на ефективність організації
- •30. Шляхи підвищення управлінського професіоналізму
- •7.3.45. Організаційна ефективність
- •45. Організаційна ефективність
- •7.4.47. Керуючий вплив держави
- •47. Керуючий вплив держави
- •37. Етапи й методи реорганізації
- •37. Етапи й методи реорганізації
- •7.8. Розрахунок економічної ефективності вдосконалювання керування
- •8. Господарські організації. Їхня еволюція.
- •Тема 9. Класифікаційні характеристики, форми господарських організацій. Відношення до власності.
- •9.1.51. Господарські організації
- •51. Господарські організації
- •9.2.26. Характер відносин людей у ринковій економіці, що розвивається,
- •26. Характер відносин людей у ринковій економіці, що розвивається, механізм довіри в економіці й в організації
- •9.3.27. Мотивація. Поняття організаційного поводження й
- •27. Мотивація. Поняття організаційного поводження й організаційної культури
- •9.4.28. Конфлікти, їхнє значення в діяльності організації.
- •28. Конфлікти, їхнє значення в діяльності організації. Стиль керівництва й типи керівників.
- •Тема 10. Суб'єкти й об'єкти організаційної діяльності.
- •46. Суб'єкти й об'єкти організаторської діяльності
- •46. Суб'єкти й об'єкти організаторської діяльності
- •24. Закони організаційних структур
- •24. Закони організаційних структур.
- •1. Закон самозбереження,
- •2. Закон розвитку.
- •5. Закон єдності аналізу й синтезу.
- •6. Закон пропорційності композиції.
- •10.3.25. Специфічні закони організацій
- •25. Специфічні закони організацій.
- •10.4.43. Координація в організаціях
- •43. Координація в організаціях
- •10.5.44. Організаційні комунікації
- •44. Організаційні комунікації
- •Тема 11. Види організаційних робіт, виконувані різними суб'єктами керування (приклади).
- •42. Принципи раціоналізації (послідовного підключення, всесторонности вхідної інформації, всесторонности рекомендацій з раціоналізації компанії, внутрішньої раціоналізації)
- •38. Організація злиття компаній
- •39. Ефективність організаційних змін
- •41. Формальні й неформальні групи. Стабільність організаційної культури компанії.
- •Тема 12. Мале підприємництво.
- •Тема 13. Документационное забезпечення організаційної системи.
- •Тема 14. Контроль виконання документів.
- •Тема 15. Службові листи.
- •Додаток №1 Порівняння механістичної й органічної структур
- •Додаток 2
- •Руководитель
- •Додаток №3
- •Руководитель ф а б в ункціональні служби
- •Виконавці
- •Додаток №4
- •Руководитель
- •Функциональный штаб
- •Финансы
- •Реализация
- •Реализация
- •А витрати на паливо й енергію на технологічні цілі
- •Визначення економічного ефекту систем керування
- •Розрахунки основних показників економічної ефективності
- •А видатки на паливо й енергію на технологічні цілі
- •Оцінка використання активів підприємства в аналізі ефективності його діяльності
- •Економічна безпека діяльності підприємства
- •Фінансова стабільність підприємства, її оцінка
- •Оптимізація доходів організації (підприємства)
- •Розрахунок чистого прибутку підприємства
- •Розрахунок рентабельності виробництва в умовах ринкової економіки
- •Акціонерні товариства
- •Фінансово-промислові групи
- •Транснаціональні компанії
- •Міжнародні спільні підприємства
- •Литература
- •М:.Инфра-м, 2000. – 480с.
29. Ознаки гарного володіння мистецтвом керування, вплив культури на ефективність організації
Сучасний керуючий повинен керуватися наступними засадами:
- Орієнтація на людей, тому що люди - це самий життєво важливий ресурс організації.
- Дух суперництва, тобто вміння домагатися успіху в умовах гострої конкуренції.
- Зовнішня перспектива, тобто здатність вступати в союзи й домагатися підтримки ззовні, у тому числі в ключових фігур.
- Орієнтація на системи, тобто системне керування як рішення завдання диригування "інформаційним оркестром".
- Гнучкість і здатність приймати рішення в умовах невизначеності.
- Орієнтація на майбутнє.
Ситуаційний підхід. Цей підхід приділяє основну увагу оцінці й обліку ситуації, і виділяє три фактори, які впливають на поводження керівника:
а) відносини між керівником і колективом;
б) структура завдання;
в) посадові повноваження керівника.
Стиль керівництва повинен вибиратися залежно від конкретної ситуації.
Виділяють чотири стилі керівництва: стиль підтримки (орієнтований на людину); інструментальний стиль (орієнтований на завдання); стиль, що заохочує участь людей у прийнятті рішень; стиль, орієнтований на ефективне досягнення цілей.
Для того, щоб працювати найбільше ефективно, керівник повинен застосовувати різні стилі, методи й типи впливу. Сучасний, адаптивний стиль керівництва, орієнтований на облік реальності, і тому залежить від конкретної ситуації.
7.2.30. Шляхи підвищення управлінського професіоналізму
30. Шляхи підвищення управлінського професіоналізму
Менеджмент - це система методів керування в умовах ринку або ринкової економіки, які припускають орієнтацію фірми на попит і потреби ринку, постійне прагнення до підвищення ефективності виробництва з найменшими витратами, з метою одержання оптимальних результатів.
Керування - це процес планування, організації, мотивації й контролю, необхідний для того, щоб сформулювати й досягти цілей організації (Мескон М. Х.). Суть керування складається в оптимальному використанні ресурсів (землі, праці, капіталу) для досягнення поставлених цілей.
Керування являє собою реалізацію декількох взаємозалежних функцій: планування, організації, мотивації співробітників і контролю.
7.3.45. Організаційна ефективність
45. Організаційна ефективність
Ефективність побудови організаційної структури не може бути оцінена яким-небудь одним показником. З одного боку, тут варто враховувати, наскільки структура забезпечує досягнення організацією результатів, що відповідають поставленим перед нею виробничо-господарським цілям, з іншого боку - наскільки її внутрішня побудова й процеси функціонування адекватні об'єктивним вимогам до їхнього втримування, організації й властивостям.
Кінцевим критерієм ефективності при порівнянні різних варіантів організаційної структури є найбільш повне й стійке досягнення цілей, поставлених в області виробництва, економіки, технічного прогресу й соціального розвитку. Доцільно використовувати набір нормативних характеристик апарата керування: його продуктивність при переробці інформації; оперативність прийняття управлінських рішень; надійність апарата керування, що виражається як виконання рішень у рамках установлених строків і ресурсів; адаптивність і гнучкість, що характеризуються здатністю своєчасного виявлення організаційних проблем і відповідною перебудовою роботи.
Особливо значима економічність апарата керування. Однак не треба при цьому економічний критерій зводити неодмінно до скорочення чисельності персоналу. Необхідно формулювати його як критерій економічної ефективності, відповідно до якого повинна бути забезпечена максимізація результатів стосовно витрат на керування. Чисельність апарата керування, скорочення якої залишається одним з важливих параметрів підвищення економічної ефективності, повинна бути об'єктивно обґрунтованої, для того щоб у всій повноті забезпечити рішення завдань, що випливають із цілей організаційної системи.