29. Ознаки гарного володіння мистецтвом керування, вплив культури на ефективність організації

Сучасний керуючий повинен керуватися наступними засадами:

- Орієнтація на людей, тому що люди - це самий життєво важливий ресурс організації.

- Дух суперництва, тобто вміння домагатися успіху в умовах гострої конкуренції.

- Зовнішня перспектива, тобто здатність вступати в союзи й домагатися підтримки ззовні, у тому числі в ключових фігур.

- Орієнтація на системи, тобто системне керування як рішення завдання диригування "інформаційним оркестром".

- Гнучкість і здатність приймати рішення в умовах невизначеності.

- Орієнтація на майбутнє.

Ситуаційний підхід. Цей підхід приділяє основну увагу оцінці й обліку ситуації, і виділяє три фактори, які впливають на поводження керівника:

а) відносини між керівником і колективом;

б) структура завдання;

в) посадові повноваження керівника.

Стиль керівництва повинен вибиратися залежно від конкретної ситуації.

Виділяють чотири стилі керівництва: стиль підтримки (орієнтований на людину); інструментальний стиль (орієнтований на завдання); стиль, що заохочує участь людей у прийнятті рішень; стиль, орієнтований на ефективне досягнення цілей.

Для того, щоб працювати найбільше ефективно, керівник повинен застосовувати різні стилі, методи й типи впливу. Сучасний, адаптивний стиль керівництва, орієнтований на облік реальності, і тому залежить від конкретної ситуації.

7.2.30. Шляхи підвищення управлінського професіоналізму

30. Шляхи підвищення управлінського професіоналізму

Менеджмент - це система методів керування в умовах ринку або ринкової економіки, які припускають орієнтацію фірми на попит і потреби ринку, постійне прагнення до підвищення ефективності виробництва з найменшими витратами, з метою одержання оптимальних результатів.

Керування - це процес планування, організації, мотивації й контролю, необхідний для того, щоб сформулювати й досягти цілей організації (Мескон М. Х.). Суть керування складається в оптимальному використанні ресурсів (землі, праці, капіталу) для досягнення поставлених цілей.

Керування являє собою реалізацію декількох взаємозалежних функцій: планування, організації, мотивації співробітників і контролю.

7.3.45. Організаційна ефективність

45. Організаційна ефективність

Ефективність побудови організаційної структури не може бути оцінена яким-небудь одним показником. З одного боку, тут варто враховувати, наскільки структура забезпечує досягнення організацією результатів, що відповідають поставленим перед нею виробничо-господарським цілям, з іншого боку - наскільки її внутрішня побудова й процеси функціонування адекватні об'єктивним вимогам до їхнього втримування, організації й властивостям.

Кінцевим критерієм ефективності при порівнянні різних варіантів організаційної структури є найбільш повне й стійке досягнення цілей, поставлених в області виробництва, економіки, технічного прогресу й соціального розвитку. Доцільно використовувати набір нормативних характеристик апарата керування: його продуктивність при переробці інформації; оперативність прийняття управлінських рішень; надійність апарата керування, що виражається як виконання рішень у рамках установлених строків і ресурсів; адаптивність і гнучкість, що характеризуються здатністю своєчасного виявлення організаційних проблем і відповідною перебудовою роботи.

Особливо значима економічність апарата керування. Однак не треба при цьому економічний критерій зводити неодмінно до скорочення чисельності персоналу. Необхідно формулювати його як критерій економічної ефективності, відповідно до якого повинна бути забезпечена максимізація результатів стосовно витрат на керування. Чисельність апарата керування, скорочення якої залишається одним з важливих параметрів підвищення економічної ефективності, повинна бути об'єктивно обґрунтованої, для того щоб у всій повноті забезпечити рішення завдань, що випливають із цілей організаційної системи.