Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ukr_Teor_organiz (2).doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
2.66 Mб
Скачать

Тема 5. Конкретні функції керування (кфу).

КФУ – найважливіший елемент при побудові структури організації, тому що від їхнього набору (набору КФУ) залежить обсяг і структура системи керування.

Малі підприємства мають близькі по трудомісткості й складності КФУ. Їх можна поділити на 4 групи.

  1. Базовий.

  2. Галузевий.

  3. Груповий.

  4. Спеціальний.

Базовий набір:

  • керування виробництвом

  • керування бухгалтерським обліком

  • керування технічним і соціальним розвитком

  • керування технічним і соціальним забезпеченням

  • керування технікою безпеки

  • керування працею й заробітною платою

  • керування персоналом

  • керування маркетингом

  • керування фінансами

  • керування охоронною безпекою

  • стратегічне керування

  • керування представницькою діяльністю.

Галузевий набір:

  • пов'язаний з галузевою специфікою.

Груповий набір:

  • залежить від правових форм (АОО, ЗАТ, ТОВ) і від виду організації.

Спеціальний набір:

  • пов'язаний з реалізацією спеціальних функцій (зовнішньоекономічна діяльність, добродійність).

5.1.49. Спеціалізація апарата керування в області інформації й

в області ухвалення рішення

49. Спеціалізація апарата керування в області інформації й в області ухвалення рішення

Апарат керування - органи, підрозділи й служби, наділені правами координації діяльності підрозділів.

Функція керування - спеціалізований вид управлінської діяльності. Все різноманіття управлінських функцій можна розділити на загальні й конкретні функції. У загальних функціях виражається втримування керування як особливого виду людської діяльності. Але управлінська праця має й певне наповнення. Саме воно відображається в конкретних функціях, таких як керування виробництвом, керування фінансами, керування збутому (маркетинг) і т.п.

Управлінська діяльність - це сукупність дій керівництва підприємства й інших співробітників апарата керування стосовно об'єкта керування - трудовому колективу або виробничій системі. Ці дії укладаються у виробленні деякого управлінського рішення, що є по суті продуктом управлінської праці, і доведенні цього рішення до виконавців з наступним з'ясуванням результатів його виконання.

Сучасна теорія керування виділяє наступні подання апарата керування: інформаційна модель; комунікаційна модель; системна модель.

З погляду першої моделі, апарат керування представляється цехом по виробництву й переробці інформації. Управлінські процеси описуються в термінах процесів інформаційних, тобто управлінський процес - це переробка інформації, що проходить наступні стадії: збір, обробку, генерацію й використання інформації, що служить «сировиною» для вироблення управлінських рішень і коштами передачі управлінських впливів. Таким чином, апарат керування можна визначити як сукупність центрів по переробці даних, зв'язаних інформаційними потоками.

Друга модель представляє апарат керування, як комунікаційну систему. Він розглядається як ієрархія взаємозалежних процесів спілкування (комунікацій) між людьми, тобто людина є основним елементом такої системи

Системний підхід відносить апарат керування до социотехническим систем. У цій моделі комунікаційні й інформаційні потоки враховуються спільно як що взаємно впливають один на одного. У такий спосіб відбувається об'єднання двох попередніх моделей. Апарат керування є сукупність взаємодіючих ділових процесів, таких як процес ухвалення рішення, процес виконання робіт, тобто керування розглядається з погляду його орієнтації на ділові процеси, що відбуваються на підприємстві. При цьому кінцеві результати залежать не тільки від належного виконання робіт, але й від взаємин, що зложилися між людьми.