
- •Введення
- •Тема 1. Організація як процес і явище, форми організації, класифікація організацій.
- •Основні визначення теорії організації.
- •1.1. Місце теорії організації серед наук про менеджмент
- •1.2. Визначення організації
- •Опис організації як об'єкта керування (кількісні і якісні параметри).
- •10. Сутність системного підходу до вивчення організацій.
- •11. Характеристики організації як відкритої системи.
- •13. Основні поняття інформації в побудові організаційних систем
- •14. Основні закономірності організаційних систем.
- •16. Методика й техніка дослідження в теорії організації
- •17. Структура керування організацією.
- •19. Принципи формування структур керування.
- •31. Значення й завдання організаційного проектування
- •32. Процес формування організаційної структури
- •33. Методи проектування організаційних структур
- •34. Оцінка ефективності організаційних проектів
- •52. Перспективні напрямки розвитку організацій
- •Тема 2. Загальне поняття системи. Ознаки, типи й властивості.
- •2.1. 3. Поняття системи.
- •3. Поняття системи.
- •2.2. 5.Основні властивості організаційних систем.
- •5.Основні властивості організаційних систем.
- •2.3. 6. Кібернетична модель організаційної системи
- •6. Кібернетична модель організаційної системи (чорний ящик).
- •2.4. 7. Мета й керування в організаційних системах
- •2.5. 8. Основні складові організаційних систем.
- •2.6.12. Класифікація систем
- •12. Класифікація систем.
- •2.7.48. Життєвий цикл організації
- •48. Життєвий цикл організації
- •Тема 3. Види управлінських структур.
- •Линейно-штабная схема
- •Організаційні структури керування.
- •3.2. 4. Характеристики організаційних систем.
- •Поняття й принципи побудови управлінських структур.
- •Типи структур керування організацією.
- •3.4.1. III.I. Механістична модель.
- •3.4.2.III.II. Органічна модель.
- •3.5.23. Основні види організаційних структур
- •1.Лінійна структура.
- •2. Має всі достоїнства й відсутністю недоліків лінійної структури Лінійно-штабна структура.
- •Лінійно-функціональна структура.
- •Види структур керування.
- •3.6.1. IV.I. Організаційні структури керування.
- •3.6.2.IV.II. Виробничі структури керування.
- •Тенденції еволюції організаційних структур.
- •Висновок. У висновку, узагальнюючи все вищесказане, хочу зробити наступні висновки:
- •3.8. Система показників оцінки ефективності організаційної структури керування підприємством
- •Тема 4. Функції керування і їхній зв'язок зі структурою.
- •15. Типи керувань організаційними системами.
- •4.2.18. Характеристика системи керування
- •18. Характеристика системи керування.
- •4.3.20. Формування ієрархічних і бюрократичних
- •20. Формування ієрархічних і бюрократичних структур керування.
- •4.4.21. Формування органічних (маркетингових) структур керування
- •21. Формування органічних (маркетингових) структур керування.
- •4.5.22. Рівень централізації й децентралізації
- •22. Рівень централізації й децентралізації.
- •Тема 5. Конкретні функції керування (кфу).
- •5.1.49. Спеціалізація апарата керування в області інформації й
- •49. Спеціалізація апарата керування в області інформації й в області ухвалення рішення
- •Тема 6. Процедури й операції.
- •Тема 7. Організаційна система. Система керування. Стратегічне керування. Розподіл функцій.
- •Система управления
- •29. Ознаки гарного володіння мистецтвом керування, вплив культури на ефективність організації
- •30. Шляхи підвищення управлінського професіоналізму
- •7.3.45. Організаційна ефективність
- •45. Організаційна ефективність
- •7.4.47. Керуючий вплив держави
- •47. Керуючий вплив держави
- •37. Етапи й методи реорганізації
- •37. Етапи й методи реорганізації
- •7.8. Розрахунок економічної ефективності вдосконалювання керування
- •8. Господарські організації. Їхня еволюція.
- •Тема 9. Класифікаційні характеристики, форми господарських організацій. Відношення до власності.
- •9.1.51. Господарські організації
- •51. Господарські організації
- •9.2.26. Характер відносин людей у ринковій економіці, що розвивається,
- •26. Характер відносин людей у ринковій економіці, що розвивається, механізм довіри в економіці й в організації
- •9.3.27. Мотивація. Поняття організаційного поводження й
- •27. Мотивація. Поняття організаційного поводження й організаційної культури
- •9.4.28. Конфлікти, їхнє значення в діяльності організації.
- •28. Конфлікти, їхнє значення в діяльності організації. Стиль керівництва й типи керівників.
- •Тема 10. Суб'єкти й об'єкти організаційної діяльності.
- •46. Суб'єкти й об'єкти організаторської діяльності
- •46. Суб'єкти й об'єкти організаторської діяльності
- •24. Закони організаційних структур
- •24. Закони організаційних структур.
- •1. Закон самозбереження,
- •2. Закон розвитку.
- •5. Закон єдності аналізу й синтезу.
- •6. Закон пропорційності композиції.
- •10.3.25. Специфічні закони організацій
- •25. Специфічні закони організацій.
- •10.4.43. Координація в організаціях
- •43. Координація в організаціях
- •10.5.44. Організаційні комунікації
- •44. Організаційні комунікації
- •Тема 11. Види організаційних робіт, виконувані різними суб'єктами керування (приклади).
- •42. Принципи раціоналізації (послідовного підключення, всесторонности вхідної інформації, всесторонности рекомендацій з раціоналізації компанії, внутрішньої раціоналізації)
- •38. Організація злиття компаній
- •39. Ефективність організаційних змін
- •41. Формальні й неформальні групи. Стабільність організаційної культури компанії.
- •Тема 12. Мале підприємництво.
- •Тема 13. Документационное забезпечення організаційної системи.
- •Тема 14. Контроль виконання документів.
- •Тема 15. Службові листи.
- •Додаток №1 Порівняння механістичної й органічної структур
- •Додаток 2
- •Руководитель
- •Додаток №3
- •Руководитель ф а б в ункціональні служби
- •Виконавці
- •Додаток №4
- •Руководитель
- •Функциональный штаб
- •Финансы
- •Реализация
- •Реализация
- •А витрати на паливо й енергію на технологічні цілі
- •Визначення економічного ефекту систем керування
- •Розрахунки основних показників економічної ефективності
- •А видатки на паливо й енергію на технологічні цілі
- •Оцінка використання активів підприємства в аналізі ефективності його діяльності
- •Економічна безпека діяльності підприємства
- •Фінансова стабільність підприємства, її оцінка
- •Оптимізація доходів організації (підприємства)
- •Розрахунок чистого прибутку підприємства
- •Розрахунок рентабельності виробництва в умовах ринкової економіки
- •Акціонерні товариства
- •Фінансово-промислові групи
- •Транснаціональні компанії
- •Міжнародні спільні підприємства
- •Литература
- •М:.Инфра-м, 2000. – 480с.
2. Має всі достоїнства й відсутністю недоліків лінійної структури Лінійно-штабна структура.
При керівнику створюється штаб, завданням якого є підготовка попередніх рішень групою фахівців, професіоналів по різних сферах діяльності організації (керівник не зобов'язаний бути «глибоким» фахівцем в окремих питаннях). Приклад - військова структура.
Однієї з особливостей даної структури є відсутність відповідальності співробітників штабу за підготовлене рішення.
Додаткове достоїнство даної структури - більше високий рівень якості підготовки й ухвалення управлінського рішення.
Недоліки: збільшення погоджень, часу прийняття управлінських рішень; при розвиненій лінійній структурі виникає проблема узгодження процесів підготовки й ухвалення рішення між різними штабами.
В організації м.б. кілька різних осередків лінійних структур. Тому, щоб прийняти яке- те рішення, у штаб повинні прийти документи з різних осередків, ці документи повинні бути оброблені, передані керівникові, він повинен прийняти рішення, а це рішення як правило зв'язане в з іншими видами діяльності, звідси нескінченний бюрократичний потік переміщень із однієї ланки в інше.
Лінійно-функціональна структура.
У цих структурах спроба позбутися від недоліків функціональних структур. Лінійно-функціональна структура ґрунтується не тільки на виділенні окремих функцій керівника, але й у створенні додаткових структур під кожного керівника, заснованих на: лінійних схемах керування (У головного бухгалтера є відділ бухгалтерів).
Досягається більша продуманість, качественность рішення. При цьому від керівника тої або іншої ланки вже не потрібно знання всього трудового процесу. Гл. бухгалтер зовсім не повинен знати хімічне виробництво. Точно також і менеджер повинен тільки просувати кінцевий продукт на ринку. Т.е. існує вузька спеціалізація керівників. До речі сказати, гл. бухгалтер зовсім на зобов'язаний знати всі тонкості бухгалтерської справи. Його обов'язок добре організувати процес і управляти їм.
Існує цільовий і диференційований принцип підготовки фахівців. Наша система утворення готовить фахівців широкого профілю. Західно-європейська система утворення основа на диференціації й готовить узкоспециализированных фахівців. У цьому є й достоїнства й недоліки.
Достоїнства лінійно-функціональної структури:
високий рівень спеціалізації, можливість установлення інформаційної контролю по кожному напрямку діяльності;
використовувати переваги лінійної структури в умовах функціональної поділу управлінської праці. Під керівниками окремих звенье] (бухгалтерія, маркетинг, транспорт) лінійні структури.
Недоліки:
повільне реагування управлінських структур на зміни зовнішнього середовища поводження споживачів;
протидія інноваційним (нововведення) змінам;
відсутність гнучкості взаємин апарата керування через високий рівень формалізації;
бюрократичний тип управлінського рішення.
4. Діагональна структура керування. У зв'язку зі зміною вимог зовнішнього середовища, ростом організацій, диверсифікованості їхньої діяльності й підвищення рівня конкуренції змушує менеджмент сконцентрувати свої зусилля на створенні організацій, орієнтованих на споживача. У менеджменті підхід до перебудови й формування структур, основу яких становить бачення в складі організацій виробничих відділень (підрозділів) як самостійних об'єктів керування (відділення - дивізій). Ключовими фігурами в керуванні організаціями з діагональною структурою керування стають керівники підрозділів.
Структура будується по одному з наступних критеріїв:
по випускається продукции, що (послуга) (булочна, готель, холодильники);
по видах і типам ринків, з орієнтацією на споживача - споживча або ринкова спеціалізація ( Самсунг вьшускает телевізори, телефони й ін і кожне виробництво орієнтоване на свого споживача й керівниками стають незалежні друг від друга менеджери, вони підкоряються тільки головній раді);
по географічній, просторовій ознаці, тобто розбивка відбувається на основі локалізації окремих регіонів, країн, частин світла. Наприклад виробництво тютюнової продукції на півночі, півдні, сході й заході однією фірмою враховує специфіку споживання певних видів продукції в конкретному регіоні.
Достоїнства:
найбільша наближеність до споживача;
незалежність, мінімізація ризику від можливих невдач у комерційній і виробничій діяльності;
можливість створення ефективних локальних інформаційних систем; воля керівників підрозділів у виборі організації виробництва й сфер виробничої діяльності.
Недоліки:
Складність у забезпеченні централізації (змій з 7-ю головами, важко координувати роботу між собою; між відділеннями, які рознесені територіально);
складності в підборі й розміщенні управлінських кадрів, менеджмент (призначити місцевого або послати когось у тривале відрядження);
складності формування й координація реалізації стратегічних, тактичних і оперативних планів.
5. Матрична структура керування. Найбільш зв'язана з інноваційними, маркетинговими вимогами зовнішнього середовища. Особливе поширення дана структура одержала в науково-дослідних організаціях і венчурних організаціях. Результатом впровадження таких структур стало виділення в складі організації напівавтономних груп, кожна з яких концентрується на виконанні певного завдання. (З кожного відділу взяли по кілька потрібних людей для якогось нового проекту. Формально вони підлеглі старому начальникові). Особливістю даної структури є подвійне підпорядкування працівника (керівникові проекту й керівникові функціональної служби).
Достоїнства:
- висока спрямованість кінцевого продукту, кінцевої діяльності) на споживача, задоволення його запитам;
- цілісний характер діяльності (робимо конкретний костюм для конкретної людини, щоб він його задовольняв);
- участь у трудовому процесі різних фахівців, між якими встановлюються відносини кооперації;
- високий рівень соціально-психологічних відносин, сумісності членів трудового колективу, участь всіх працівників не тільки в підготовці до рішення, але й у його результаті
- справедливий розподіл стимулюючих факторів між співробітниками;
- висока ефективність у співвідношенні часу й ресурсів, виділюваних для досягнення кінцевих цілей (набираю сам співробітників для свого проекту, ефективність досягнення кінцевого результату).
Недоліки:
- можливі конфлікти між керівниками функціональної груп і матричної структури;
можлива дискваліфікація притягнутих співробітників стосовно своєї основної професійної діяльності;
відсутність контролю між розподілом завдань функціональних і матричних структур;
відсутність контролю за поводженням виконавців;
відсутність соціально-економічних критеріїв в оцінці кінцевої діяльності даних структур;
ослаблення діючих функціональних служб за рахунок відбору найбільш кваліфікованих фахівців.
6. Хоч це й не зовсім вірно, але можна розглянути ще й Бригадна форма організації праці. Суть полягає у визначенні замкнутого, кінцевого продукту, визначенні його вартості, ролі й місці у виробничому процесі, а також установлення твердого матеріального зв'язку між досягненням цих результатів. Бригадна форма обмежена чисельністю бригади й становить не більше 30 чоловік.
Основні вимоги, пропоновані до бригадної організації праці: автономна робота бригади, до складу якої входять виконавці різного рівня (менеджери, інженери, робітники), повністю відповідальні за роботу й получающие винагороду за кінцевий результат діяльності; самостійне прийняття рішень і координація робіт з іншими бригадами; заміна твердих зв'язків на гнучкі, тобто можливість залучення в бригаду працівників інших підрозділів.
3.6.