2.2. 5.Основні властивості організаційних систем.

5.Основні властивості організаційних систем.

Особливостями будь-якої системи є: цілісність (незвідність властивостей системи до суми властивостей складових її елементів, невиводимість із останніх властивостей цілого), структурність (можливість опису системи через установлення її структури), иерархичность (кожна частина системи виступає як свого роду підсистема, що володіє своїми якостями) і ін.

Система характеризується станом і рухом. Стан системи це сукупність поводження її елементів, взаємозв'язків між ними. Стан елементів це сукупність всіх різних властивостей елементів. Рух системи це процес послідовної зміни стану системи під впливом зовнішнього середовища з урахуванням потенціалу внутрішнього середовища.

До властивостей організаційних систем ставляться й такі поняття як:

• вхід системи - різні способи додатка впливу зовнішнього середовища на систему;

• виходи системи - різні крапки додатка впливів системи на зовнішнє середовище;

• зворотний зв'язок це те, що з'єднує вихід системи із входом;

Обмеження системи це те, що визначає умови розвитку й реалізації процесів. Обмеження системи визначаються цілями й характером зв'язків, які визначають границю системи; ціль це конкретне подання про деяку модель майбутнього результату здатного задовольнити вихідну потребу при наявних реальних можливостях. Ціль вибирається з деякої безлічі альтернатив і становить сутність управлінського рішення; керування це безперервний і цілеспрямований процес впливу на об'єкт керування, яким може бути як окрема особистість, як компоненти, як підсистема так і організація в цілому; система керування це сукупність двох взаимосвязывающих підсистем (керуючої й керованої), що утворять нову систему; сутністю даної системи є процес вироблення керуючих впливів; ефективність керуючої системи розглядається як міра ступеня досягнення мети функціонування.

2.3. 6. Кібернетична модель організаційної системи

6. Кібернетична модель організаційної системи (чорний ящик).

Структура організації часто зображується у вигляді плоскої двомірної організаційної блок-схеми. Ці блок-схеми являють собою зручні моделі, які допомагають побачити складні взаємини між окремими підрозділами, структурними одиницями й людьми в даній організації.

Вся модель складається з декількох складових: вхід, вихід, зворотний зв'язок зовнішній вплив, операції, здійснювані в системі. Для організації можна скласти кілька таких взаємозалежних моделей. Зворотний зв'язок є по суті елемент менеджера, його процесу керування.

Ця чисто теоретична модель, що дозволяє вивчити як поводиться організація. Ми не знаємо, що відбувається усередині даної організації або системи, але ми знаємо, що може вплинути на неї і які виходи ми можемо одержати в неї. На основі цього можна виробити оптимальна кількість вхідних ресурсів, які додадуть їй найефективніший результат на виході.

2.4. 7. Мета й керування в організаційних системах

Ціль це конкретне подання про деяку модель майбутнього результату, що здатно задовольнити складову систему елементів,

Ціль це ключова характеристика організації й планований результат, выступаемый як єдність бажаного й можливого,

Ціль організації виконання певних функцій. Стратегічна мета організації забезпечення свого існування (виживання). Як правило загальна мета розпадається на групу подцелей (тактичних цілей). Тактичні цілі у свою чергу розпадаються на групу оперативних цілей.

Ціль керування організацією ця підтримка виходу організації на рівні, що задовольняє постійні вимоги або плановані результати.

Типи цілей організації:

• мети, обумовлені потребами суспільства в товарах і послугах, що відображає зовнішню функцію організації;

• мети, що виражають потреби працівників в одержанні необхідних матеріальних і соціальних благ;

• мети, системи, тобто об'єктивна необхідність підтримки цілісного стану організації на основі управлінських рішень; місія організації - дуже загальна (абстрактна) ціль, що викликає в членів організації необхідність її досягнення. Місія, як ціль організації, буває спрямована, як на внутрішнє середовище організації (організаційна культура), так і на зовнішнє середовище (імідж організації).

Стратегія організації відповідає на запитання: як домогтися мети в умовах динамічного зовнішнього й внутрішнього середовища.

Тактика означає розгорнутий план реалізації стратегії. Оперативне керування ця підтримка системи в заданих параметрах. Організаційна системи має багато взаємозалежних цілей. Основні причини множинності цілей:

неможливість точно виявити, виміряти й погодити всі фактори, що впливають на максимум прибутки, а також звести їх до єдиного синтетичного (об'єднаному) показнику;

необхідність декомпозиції цілей системи за критерієм « коштів-результати». У практиці реального керування складається так зване «дерево цілей».Є стратегічна (головна, загальна) ціль. Вона підрозділяється на певне число тактичних цілей. Кожна тактична мета підрозділяється на ряд оперативних цілей;

• завжди існують разнонаправленные мети, які властиві складовим системи й перебувають у діалектичній рівновазі; системи довгострокових і короткострокових цілей не збігаються;

• технічна проблема, пов'язана з неможливістю побудови ідеальної інформаційної системи, що відображає реальні взаємозв'язки елементів.