Розділ 2 Філософія, світогляд, культура.

Завдання № 23 Що, на ваш погляд, принципово відрізняє філософію від міфології? ► фантастичне відображення світу ► антропоморфне відображення світу ► образне мислення ► раціональність

Завдання № 24 Що принципово відрізняє філософію від релігії? ► сліпа віра ► раціональність ► науковість знання ► постійний сумнів

Завдання № 25 Першим історичним типом світогляду є : ► релігія ► філософія ► наука ► міфологія

Завдання № 26 Світогляд – це: ► еталон, за допомогою якого можна встановити істинність знань ► філософське вчення, що визнає одне-єдине начало світу ► система поглядів людини на світ та її місце у світі, що постає разом з формуванням особи та її досвіду у процесі виховання та освіти ► важлива процедура інтелектуального конструювання дійсності

Завдання № 27 Філософія досліджує систему “людина-світ”: ► лише як данність ► як смисложиттєвий горизонт самоутвердження людини ► за допомогою дескрипції

Завдання № 28 Філософське знання спрямоване на: ► сутність буття у взаємозв'язка речей і явищ ► ідею можливості покращення природи людини ► сутність явищ конкретної сфери дійсності

Завдання № 29 Прикметними рисами філософського знання є: ► універсальність і тотальність ► єдність і боротьба протилежностей ► експериментальність у доведенні істинності

Завдання № 30 Світобачення – це: ► особливості національного характеру ► генетична риса ► цілісне образне конструювання дійсності ► вид діяльності, сконцентрований на пізнанні природи

Завдання № 31 Особливістю філософського світогляду є: ► догматизм ► образність ► бездіяльність ► вільнодумство

Завдання № 32 Філософська рефлексія — це: ► розмірковуюче мислення ► ідеологічна позиція ► життєве поривання

Завдання № 33 Філософи прагнуть пізнати: ► окремі життєві процеси і функції людської психіки ► переконання і звички людей в минулі епохи ► зовнішню природу та причиновість фізичних явищ ► тотальність буття, виходячи з його остаточни підстав

Завдання № 34 Магічна свідомість формується на основі: ► відсутності приватної власності на засоби виробництва та життя ► прагнення втекти від дійсності та ізолюватись у світі внутрішніх переживань ► пояснення дійсності на основі асоціативних зв'язків і мовоної символіки

Завдання № 35 Що таке софійне знання? ► виражає сенс людського буття у світі та є опорою людини в її духовних прагненнях ► грунтується на необхідності спокійного, безтурботного ставлення до світу ► розробляє концепцію про провідну роль народу в цивілізаційному процесі

Завдання № 36 Мудрість – це: ► здатність людини бути у початковому стані злиття з проявами дійсності ► результат особистого пошуку значущих цінностей, як регуляторів життєдіяльності людини на основі знання ► окрема реальна подія життя, що носить повчальний досвід

Завдання № 37 Чи вірно те, що повинна мудрість повинна містити в собі етичний аспект? ► так ► ні

Завдання № 38 Особливе буття людини у світі полягає на здатності: ► утверженні віротерпимості ► виборі за уподобанням ► розмірковувати, заглиблюватися в себе

Завдання № 39 Філософське освоєння світу включає в себе: ► тимчасове припущення якогось положення ► пізнання й переживання загальновизнаних у суспільстві значень явищ, об'єктів, подій ► заперечення дієвої ролі людської свідомості ► спокутування першородного гріха ► опис, нагромадження та класифікація фактів

Завдання № 40 Філософія є способом: ► непослідовного мислення внаслідок порушення законів формальної логіки ► редукції світу ► трансцендування світу ► антропогенезу

Завдання № 41 До етичного виміру філософських міркувань відносяться питання про: ► розвиток від менш досконалого до більш досконалого ► ригоризм, фанатизм, педантизм моральних норм ► найвище добро, щастя, справедливість і правду людського життя

Завдання № 42 До естетичних вимірів філософських міркувань відносяться питання про: ► роль краси, гармонії та творчості у духовному розвитку людини і суспільства ► те, що лежить в основі явищ ► політеїзм, ноологію і нірвану

Завдання № 43 Філософська антропологія ставить загальне питання про: ► перехід кількісних змін у якісні ► вироблення схем поведінки ► сенс людського існування взагалі ► важливість у будь-якій діяльності не рехультат, а участь у її здійсненні

Завдання № 44 Критична функція філософії: ► сприяє виробленню неупередженого ставлення до світу та культури людського мислення ► є самодостатньою та ізольованою ознакою абстрактного мислення ► змушує долати об’єктивні перешкоди на шляху досягнення достовірного знання ► прагне тотальної нейтральності своїх форм мислення

Завдання № 45 Філософію називають “душею культури”, тому що вона: ► виділяє з культури загальнозначущі духовні вартості, підносить їх до рівня критичного теоретичного осмислення ► передбачає єдність належних характеристик, що забезпечена онтологічно ► проголошує принцип єдності віри і розуму

Завдання № 46 Світорозуміння – це: ► всебічне теоретичне осягання дійсності ► набір нейтральних знань, оцінок і розсудкових операцій ► раціонально-логічне пояснення світу і людини на основі світобачення та його рефлексивної інтерпретації ► ієрархія організаційних рівнів буття

Завдання № 47 У формуванні світорозуміння беруть участь: ► розум і логічні докази ► розум, почуття, віра і емоції ► раціональна і релігійна віра -виховання і творче мислення

Завдання № 48 Як розвиваються структурні рівні світогляду: ► світосприймання — світобачення — світорозуміння ► вроджені ідеї — воно — вчинок ► світорозуміння — любов — альтруїзм ► соціальний статус — гідність — віра

Завдання № 49 Одушевлення всього існуючого властиве для: ► міфологічного світогляду ► філософського світогляду ► релігійного свтіогляду ► наукового світогляду

Завдання № 50 Відповіді на філософські запитання шукають у: ► наукових дослідженнях ► доказах та умовиводах розуму ► релігійних віруваннях ► міфологічних уявленнях

Завдання № 51 Для релігійного світогляду характерне: ► символічно-образне знання про світ та місце людини у ньому ► формування поняттєвої системи знань ► чуттєво-емоційне сприйняття предметів, явищ та їх образів

Завдання № 52 У розумінні буддистів, правильна мова означає: ► утримання від брехні, наклепів й безсенсовних розмов ► есперанто ► граматичну й стилістичну точність мови ► вживання у побуті лише однієї, державної мови